24 січня 2007, 15:18
Парламентська асамблея Ради Європи, в роботі якої бере участь Постійна делегація Верховної Ради України, 23 січня ухвалила Резолюцію і Рекомендацію щодо загрози використання постачання енергоносіїв як інструменту політичного тиску.
Питання енергетичної безпеки є одним із ключових моментів будь-яких міжнародних форумів. Залежність від енергоносіїв, на думку доповідачів, постійно росте. ПАРЄ, що об’єднує представників парламентів 46 європейських країн, розглянула це важливе для європейської спільноти стратегічне питання.
За словами доповідачів, в Європі попит на енергоносії, більшу частину яких складають нафта та газ, продовжує збільшуватся і має досягти майже 60% до 2030 року. Зважаючи на той факт, що більшість європейських країн має обмежені власні енергетичні ресурси, це збільшення попиту неминуче призведе до збільшення залежності по відношенню до імпорту нафти та газу.
На думку парламентріів, прийшов час розглянути питання енергетичної безпеки в Європі, аби держави-члени Ради Європи не зазнали кризи у цій галузі і не стали об’єктом або інструментом політичного тиску.
Учасники дебатів зазначили важливість існування у цій сфері стабільних і тривалих економічних зв’язків, котрі мають грунтуватися на верховенстві права.
У цьому контексті доповідачі наголошували на ситуації навколо газопостачання з Росії в Україну та транзиту енергоносія територією України на початку 2006 року.
Проблема, переконані учасники сесії, не втратила актуальності, оскільки аналогічна ситуація виникла між Росією і Білоруссю наприкінці минулого року.
Доповідачі зауважили, що Асамблея, котра виступає за прозорість цін, верховенство права і демократію у державах–членах Ради Європи, занепокоєні будь-якою можливістю спроби використання постачання енергії для політичного тиску.
Разом із тим в залі засідань Асамблеї лунали думки щодо проблеми дефіциту енергоресурсів у деяких країнах, внаслідок чого вони стають залежними від постачання енергоносіїв із Російської Федерації. Отже, на думку парламентріїв, задля забезпечення енергобезпеки, європейські країни мають розвивати використання альтернативних енергоресурсів без загрози для екології.
Крім того, доповідачі Асамблеї висловили переконаня у необхідності ратифікації державами-членами Ради Європи Угоди щодо Енергетичної Хартії та доопрацювання Протоколу щодо транзиту Енергетичної Хартії.
У тексті Резолюції, водночас, наголошується: "Асамблея стурбована тим, що ринок газу в Російській Федерації сильно монополізований Газпромом. Вона вважає, що в інтересах усіх держав-членів Ради Європи домогтися відкритості газової транспортної системи для національної конкуренції, що дозволило б гарантувати здійснення достатніх інвестицій як у виробництво, так і в транспортування газу з метою забезпечення національних інтересів та виконання зобовязань у сфері експортування".
Коментуючи питання загрози використання енергетичних поставок як інструменту політичного тиску, заступник керівника Постійної делегації, член політичного комітету ПАРЄ (опікується цими питаннями) Григорій Немиря зазначив, що воно є одним із головних на цій сесії Асамблеї.
Він наголосив, що «для України воно має безпосереднє відношення», і невипадково, що у тексті Резолюції згадується Україна. Окрема згадка стосувалася України, Молдови, Грузії і Білорусі, як країн, які найбільше залежать від постачання енергоносіїв з Російської Федерації, і які «постраждали, коли використовувались як засіб політичного тиску».
На думку Г.Немирі, у цьому сенсі прийняття Резолюції і Рекомендації щодо невикористання постачання енергоносіїв як інструменту політичного тиску є дуже позитивним для України, зокрема, у тому, що стосується декількох питань. Перше за все, пояснив український політик, це принципи вибудови енергетичної безпеки в Європі в цілому. Йдеться, зокрема, «про конкурентність і демонополізацію, прозорість ціни на енергоносії, стабільність і передбачуваність постачань енергії. Власне, вимагання прозорості ціни - це те, що важливо для України в першу чергу». Другий важливий момент, закріплений у Резолюції, це «необхідність диверсифікації і постачання енергоджерел». При цьому український політик позитивно оцінив той факт, що альтернативний шлях постачання енергоносіїв з регіону Каспія пролягає через Грузію, Чорне море і Україну.
В Резолюції, підкреслив Г.Немиря, було надано політичну підтримку такому проекту.
Разом із тим член Постійної делегації українського парламенту звернув увагу на те, що «у Резолюції наголошується на необхідності вироблення спільної енергетичної політики в Європі».
Він нагадав про минулорічні події, коли "Україна залишилась один-на-один з монопольним постачальником енергоносіїв і це була гра неравних суб’єктів". Європа, підкреслив парламентарій, отримала ще один сигнал щодо необхідності вироблення спільної енергетичної політики.
При цьому Г.Немиря повідомив про те, що цього року Україна розпочне переговори щодо підписання нової посиленої угоди між Україною і Європейським союзом, частиною якої буде питання енергетичної безпеки.
За його словами, голосування двома третинами голосів на підтримку Резолюції продемонструвало одностайність і велику підтримку цього питання з боку Парламентської асамблеї Ради Європи.
Пояснюючи юридичний статус ухвалених Резолюції і Рекомендації, Г.Немиря зазначив: "Це авторитетна думка Парламентської асамблеї Ради Європи. Оскільки Парламентська асамблея і Рада Європи, як така, покликані сприяти утвердженню демократії, верховенства права і прав людини, - це чіткий консолідований сигнал того, що питання постачання енергоносіїв не є просто питанням ринку, або економічних відносин. І будь-яка загроза використання постачання енергоносіїв як засобу політичного тиску не є прийнятною у сучасній демократичній Європі".