20 листопада 2006, 14:05
Законопроектом (реєстр. №2377) визначаються правові основи звільнення за амністією осіб від кримінальної відповідальності та відбування кримінального покарання, механізм взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування.
Комітет відзначає, що підхід до застосування амністії, запропонований проектом, є "псевдогуманним і девальвує саму суть інституту амністії. Також законопроектом не враховується триєдина мета покарання, зазначена у статті 50 КК України, а саме: кара, виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами".
На думку членів Комітету, у проекті не враховані положення ст. 133 та ч. 14 ст. 134 КВК України, згідно з якими амністія не застосовується до осіб, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, або ж до тих, які мають стягнення.
Згідно з висновком Головного науково – експертного управління Апарату Верховної Ради України, проект закону містить ряд положень, що суперечать Конституції та законодавству України. Зокрема, стаття 6 проекту закону, згідно з якою, особи, які вчинили злочин звільняються від кримінальної відповідальності вже на стадіях дізнання, досудового чи судового слідства. Також вказується на те, що у законопроекті запропоноване автоматичне, без будь-яких додаткових умов (наприклад, бездоганної поведінки під час відбування покарання), застосування амністії стосовно вказаних осіб, які скоїли злочини, що становлять підвищену суспільну небезпеку.