Заява Голови Верховної Ради України В.В.Рибака під час зустрічі з керівниками дипломатичних місій Європейського Союзу

Шановні пані та панове!

Я запросив Вас, щоб поінформувати про ситуацію, що складається з готовністю України у законодавчий сфері до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом за місяць до саміту у Вільнюсі. 

Цього тижня я поінформував Президента України Віктора Януковича про стан виконання парламентського виміру зобов’язань України перед Європейським Союзом.  Хотів би ознайомити Вас з цією інформацією.

По-перше, протягом другої та третьої сесій Верховна Рада України розглянула та прийняла 15 законів, які наші європейські партнери вважали пріоритетними для удосконалення українського законодавства до норм та стандартів європейського права.  Серед них найскладніші правові документи, що роками «дозрівали у парламентській кухні» через відсутність спільного бачення або через політичні протистояння у депутатському корпусі. Зокрема, це законопроект про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів, закони щодо повноважень Рахункової палати, виконання судових рішень, стосовно реалізації державної антикорупційної політики, про повторні вибори народних депутатів України у п’ятьох одномандатних виборчих округах, щодо удосконалення системи захисту персональних даних та низка інших законодавчих актів.  Більшість згаданих законопроектів приймалася конституційною більшістю у сесійному залі.

По-друге, до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, українському парламенту залишилося розглянути три вагомих питання - це прийняття законів про прокуратуру, про створення державного бюро розслідування та внести зміни до виборчого законодавства.  Проект нової редакції закону про прокуратуру пройшов ґрунтовну юридичну експертизу і перебуває на фінальній стадії доопрацювання з урахуванням рекомендацій європейських фахівців, в тому числі Венеціанської комісії. Я можу з впевненістю стверджувати, що відповідні рішення будуть прийняті Верховною Радою до саміту у найближчі тижні.

Третє. Президент України поцікавився станом підготовки та розгляду у парламенті законопроектів щодо можливості лікування за кордоном засуджених до позбавлення волі.  Такий закон у разі його прийняття, за словами Президента України, міг би, в тому числі, розв’язати ситуацію навколо так званої «справи екс-прем’єра Юлії Тимошенко».  Президент підтвердив свою готовність підписати такий закон, а також повідомив, що він звернувся до фракції Партії Регіонів у парламенті з проханням взяти активну участь у розгляді такого або таких законопроектів та разом з іншими фракціями сприяти його прийняттю консенсусом.

У зв’язку з цим я поінформував Президента про наступне. Сьогодні в парламенті зареєстровано три законопроекти, що у разі прийняття їх як законів дозволяють лікування за кордоном засуджених. Паралельно з цим Урядом та Верховною Радою доручено міністерствам юстиції та закордонних справ України оперативно вивчити досвід країн Євросоюзу, що мають аналогічне законодавство та практику його застосування. 

По-четверте, хочу звернути увагу на той факт, що такий закон міг бути прийнятий ще півтора року тому, коли Федеральний Канцлер Меркель звернулася з ініціативою прийняти пані Тимошенко на лікування в одній з клінік Німеччини. Тоді ж Президент України доручив знайти юридично вивірене рішення цієї проблеми.  Втім українські експерти дійшли висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості для лікування засуджених за кордоном, а отже розв’язання справи Тимошенко вимагає внесення відповідних змін до чинних законів.  На жаль, прогрес у цьому законодавчому напрямку уповільнився через тодішню позицію колишнього прем’єр-міністра, яка відмовилася від лікування у Німеччині, а парламентська фракція «Батьківщина» на той час поділяла таку позицію.  Відтак, навесні 2012 року була втрачена можливість прийняття закону, що дозволяв би лікування за кордоном засуджених і визначав відповідні критерії щодо медичних підстав для цього та процедуру прийняття рішень щодо виїзду засуджених на лікування за кордон.  На моє переконання, прийняття такого закону було тоді заблоковано з політичних міркувань.   

 П’ята теза. Зараз, напередодні саміту у Вільнюсі, відкрилася нова можливість оперативно розглянути та прийняти, як закон, один із згаданих мною законопроектів.  Ще один проект закону з цього питання, який реєструвався у парламенті та навіть включався у квітні цього року до порядку денного сесії Верховної Ради, - це законопроект Яценюка/Петренка. Але вони його відкликали.

Втім, ситуація із зареєстрованими законопроектами залишається невизначеною та нагадує сюжет класичного тріллера. Спроба народних депутатів України - представників парламентської більшості - включити до порядку денного засідання профільного комітету законопроект щодо лікування за кордоном засуджених - була у цю середу зірвана опозицією, і тільки вчора це стало можливим на сесії парламенту.

Втім, здатність парламенту до компромісу не втрачена. Учорашнє сесійне засідання підтвердило принципову готовність депутатів усунути перешкоди на шляху до підписання угоди між Україною і Європейським Союзом.

367 народних депутатів учора проголосували і включили до порядку денного наступного пленарного тижня розгляд трьох законопроектів та доручила головному комітету їх опрацювати до голосування.  Це два законопроекти про можливість лікування за кордоном осіб, засуджених до позбавлення волі, та проект закону лідерів опозиції щодо зняття перешкод до підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Нарешті, останнє зауваження.  Вперше за роки незалежності в українському суспільстві склався стійкий політичний консенсус та масова підтримка переважною більшістю населення європейської інтеграції України.  Президент України, Уряд та Верховна Рада практично виконали величезний обсяг «домашніх завдань», які відкривають можливість підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.  За таких умов блокування опозиційними силами виконання одного з принципових зобов’язань України перед європейською спільнотою - я маю на увазі справу Тимошенко - можна розцінити не інакше, як спробу перекласти відповідальність за зрив європейських прагнень України та її народу на своїх політичних опонентів та обрану населенням владу.  Лідери парламентської опозиції фактично перетворюють державу з 45-мільйонним населенням у заручницю власних політичних інтересів та ставлять під загрозу можливість підписання Угоди про асоціацію, яка відкриває нові історичні шанси для європейського розвитку України.

Шановні пані та панове!

Я дуже просив би Вас довести до відома Ваших урядів цю інформацію про стан справ, що склався у парламенті України.  Прошу також поінформувати про глибоку занепокоєність керівництва України цією ситуацією, що погіршується з урахуванням фактору часу, який необхідний для правового розв’язання цієї проблеми до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці листопада цього року.

Хочу подякувати за увагу.  Готовий відповісти на Ваші запитання.