Стан виконання зобов’язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства, було обговорено під час слухань у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Відкриваючи слухання, голова Комітету Микола Мартиненко, зокрема, наголосив, що “присутність у цій залі народних депутатів України, зарубіжних гостей, представників дипломатичного корпусу, різних гілок української влади, науковців, громадськості, засобів масової інформації засвідчує, що питання, які ми будемо розглядати є надзвичайно актуальним, особливо з огляду на такі значимі події,  як Саміт у листопаді цього року в Вільнюсі, на якому заплановано підписання Угоди про асоціацію з ЄС, та головування України в Енергетичному Співтоваристві у 2014 році”.

М.Мартиненко також звернув увагу присутніх на те, що у 2009 році Україна приєдналася до Договору про Енергетичне Співтовариство, у вересні 2010 року було підписано відповідний Протокол, який 15 грудня 2010р. було ратифіковано Верховною Радою. “Таким чином, Україна взяла на себе зобов’язання з лібералізації газового ринку, ринку електроенергії, рівного та гарантованого доступу до мереж, прозорого формування тарифів на енергоносії, стимулювання використання енергії, виробленої з відновлювальних джерел, посилення незалежності регулятора в сфері енергетики, поліпшення безпеки постачання тощо”, - сказав він.

Голова парламентського Комітету зазначив, що приєднання України до Енергетичного Співтовариства створило потенціал для проведення в країні комплексних ринкових реформ в енергетиці, спрямованих на її інтеграцію в європейський енергетичний простір.

За словами М.Мартиненка, у річному звіті про виконання зобов’язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства за 2013 рік, підготовленому Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, серед іншого наголошується на нагальній потребі прискорення процесу виконання зобов’язань, що стосуються питань дерегулювання та лібералізації ринку електроенергетики з метою синхронізації з енергосистемою ЄС, забезпечення незалежності регулятора, завершення юридичного та функціонального розділення діяльності вертикально інтегрованих компаній з постачання і транспортування газу, розроблення механізмів, направлених на усунення перехресного субсидіювання та впровадження справедливих тарифів на енергоносії.

Як наголошувалося під час обговорення, до основних викликів, які перешкоджають виконанню зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством слід віднести:

високу енергоємність та низьку ефективність використання енергетичних ресурсів;

субсидії на енергоспоживання;

недосконалу нормативно-правову базу ринкових перетворень, що сприяє монополізації ринку, а не конкуренції;

низький інвестиційний клімат;

недотримання міністерствами та відомствами чітких термінів графіку виконання зобов'язань України вимог Енергетичного Співтовариства;

недосконалість та непослідовність управлінських рішень центральних органів виконавчої влади;

неналежне інформування урядом України громадськості про процес виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством.

Зазначалося також, що сьогодні з боку центральних органів виконавчої влади відсутній дієвий контроль за виконанням заходів в рамках Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

За словами учасників слухань, система передачі електроенергії відстає від технічних регламентів і стандартів безпеки, встановлених для європейської мережі, і працює в реаліях досить нестабільних ринкових умов та застарілої інфраструктури.

Учасники слухань визначили низку проблем в сфері виконання зобов‘язань України, серед яких:

процес приєднання України до енергосистеми ENTSO-E як умови подальшого відкриття ринків і транскордонної передачі електроенергії, на практиці відбувається дуже повільно зі значним відставанням від прийнятих зобов’язань;

аукціони з експорту електроенергії, як і приватизація енергопостачальних компаній, попри свою публічність, не продемонстрували реальної конкуренції на ринку тощо.

Наголошувалося також, що українська газотранспортна система потребує комплексної модернізації та ремонту для підвищення її пропускної здатності та надійності з метою забезпечення безперервного транспортування газу, необхідного для України та Європейського Союзу.

Виступаючі звернули також увагу на те, що реструктуризація НАК “Нафтогаз України” відбувається за відсутності чіткої та зрозумілої програми, що ускладнює впровадження норм Європейського Союзу з лібералізації газового ринку.

За підсумками обговорення учасники слухань ухвалили низку рекомендацій, відповідно до яких, зокрема, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки має звернутися до уряду із пропозиціями:

прискорити виконання заходів щодо інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до Союзу центральноєвропейської електричної мережі відповідно до вимог Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E);

удосконалити Правила проведення аукціонів з продажу транскордонних потужностей для експорту електроенергії;

прискорити процес реструктуризації Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в частині відокремлення діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність із розподілу природного газу, від суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність із видобування, постачання, зберігання та транспортування природного газу;

удосконалити необхідну правову та технічну бази з метою можливості здійснення реверсних потоків газу, а також забезпечення недискримінаційного доступу європейських компаній до українських газосховищ з метою ефективного використання національної газотранспортної системи та покращення транскордонного співробітництва;

здійснити підготовку та реалізацію дорожньої карти з виконання законодавства Енергетичного Співтовариства щодо мінімальних запасів нафти та/або нафтопродуктів, прискорити впровадження заходів, спрямованих на розробку та використання стратегічних запасів нафти;

прискорити опрацювання проекту Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року;

забезпечити належну роботу та контроль щодо імплементації законодавства ЄС у сфері енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів у рамках виконання зобов’язань, у рамках виконання зобов’язань України за Договором Енергетичного Співтовариства.

Як наголошувалося під час слухань, ці та інші рекомендації будуть опрацьовані у Комітеті з метою їх подальшої імплементації.