Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо вдосконалення адміністративного судочинства)
10 жовтня 2013, 17:55
Законопроектом (реєстр. №2654) пропонується внести зміни, зокрема, до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства, якими передбачається, що Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії, справи щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України.
Крім цього, пропонується внести зміни до статей 171-1, 172, 177, 180 Кодексу, які забезпечать реалізацію Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом їхніх повноважень, відповідно, як суду першої та апеляційної інстанцій.
На засіданні Комітету зазначалося, що проектом передбачається зменшити склад колегії суддів з розгляду адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів з п'яти суддів до трьох суддів.
Під час обговорення народні депутати, підтримуючи в цілому ідею удосконалення механізмів здійснення адміністративного судочинства, висловили деякі зауваження до законопроекту.
Зокрема, зверталася увага на те, що Конституційний Суд своїм рішенням №16-рп/2012 від 29 серпня 2012 року визнав конституційними положення частин другої, шостої статті 171-1, частини першої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства стосовно підсудності Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Парламентарії підкреслювали, що справи, віднесені до підсудності Вищого адміністративного суду, мають специфічний характер, оскільки пов'язані з вирішенням питань загальнодержавного значення, а тому потребують швидкого розв'язання суддями найвищої кваліфікації. Крім того, нормативні положення про остаточність рішень Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції повністю відповідають визнаним на європейському рівні стандартам відправлення правосуддя, оскільки Комітет міністрів Ради Європи у своїй Рекомендації REC (2004) 20 від 15.12.2004 року щодо судового перегляду адміністративних актів відзначив, що запровадження апеляційного перегляду судового рішення не є необхідним, якщо згідно з приписами національного законодавства справа має розглядатися вищестоящим судом у першій інстанції.
На думку народних депутатів, у випадках оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів або всеукраїнського референдуму, коли право на апеляційне і касаційне оскарження обмежене підсудністю таких справ Вищому адміністративному суду, йдеться виключно про політичне право громадян України, пов'язане з процесом формування органів державної влади, який є лімітованим у часі строками виборчого періоду, а тому запропоновані законодавчі зміни щодо віднесення усіх справ з оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії до підсудності Київського апеляційного адміністративного суду є недоцільними.
Водночас, члени Комітету не відкидають ідеї щодо віднесення Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудності з справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що, безумовно, є питанням доцільності законодавчого регулювання та повинне бути належним чином обґрунтовано.