05 жовтня 2006, 10:25
Метою законопроекту (реєстр. №2112) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення є удосконалення кримінального законодавства та законодавства України про адміністративні правопорушення фізичних осіб у сфері протидії корупції.
Проект (реєстр. 2113) "Про засади запобігання та протидії корупції" передбачає удосконалення законодавства України про запобігання, виявлення та припинення корупції в публічній та приватній сферах, відшкодування заподіяної корупційними правопорушеннями шкоди, поновлення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, регулювання міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції.
Законопроектом (реєстр. №2114) "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" пропонується встановити відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення, що випливає із ст. 26 Конвенції ООН проти корупції, із ст. 18 Кримінальної конвенції РЄ про боротьбу з корупцією.
На засіданні Комітету зазначалося, що ці законопроекти мають велике суспільне значення і відображають стурбованість держави серйозністю породжуваних корупцією проблем і загроз для стабільності і безпеки суспільства.
Водночас, члени Комітету висловили низку зауважень до положень проектів, які, на думку народних депутатів, потребують серйозного доопрацювання на 80 – 90 відсотків.
Так, в ході дискусії, секретар Комітету В.Волга, посилаючись на висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, зокрема, наголосив на тому, що "чимала кількість положень цих законопроектів має значні змістовні вади і викликає серйозні заперечення". Їх прийняття "може створити загрозу справедливості і принципу верховенства права, порушити права, свободи та законні інтереси окремих фізичних та юридичних осіб".
Йшлося й про те, що передбачене доповнення КК України новим розділом VII-А, очевидно, запропоновано під впливом змісту кримінальних кодексів інших держав. Результатом прийняття цієї пропозиції будуть істотні зміни змісту, структури, термінологічного апарату, а відтак і практики застосування Особливої частини КК України.
Була акцентована увага й на нормах проектів про вжиття законодавчих заходів, необхідних для забезпечення відповідальності юридичних осіб за вчинення кримінальних правопорушень. В цілому ідея щодо встановлення такої відповідальності підтримана. Однак, на думку народних депутатів, запропоновані норми розширюють коло "потенційних корупціонерів", а не націлені на протидію корупції. Крім того, чинне законодавство України фактично вже передбачає щодо юридичних осіб санкції, співвідносні з кримінальною відповідальністю.
Фахівці стверджують, що відповідальність юридичних осіб за вчинення ними правопорушень фактично існує, але законодавство, що її регулює, зазвичай відносять до адміністративного законодавства. Це законодавство є заплутаним, неупорядкованим, вже давно потребує систематизації.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що у майбутньому відповідальність юридичних осіб за вчинення різного роду правопорушень було б доцільно сконцентрувати у спеціальному законі (кодексі)).
На засіданні Комітету також наголошувалося: введення інституту відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення має здійснюватись на підставі всебічного аналізу, комплексного і узгодженого підходу, що повинно виключити виникнення колізій між різними законодавчими актами і ускладнення застосування правоохоронними органами відповідних санкцій проти юридичних осіб.
Серйозні заперечення висловлювалися й до інших статей всіх трьох законопроектів. У підсумку обговорення, Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту відхилити ці законопроекти й направити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Було також переглянуто рішення й щодо ратифікації відповідних Конвенцій про корупцію, які також Комітет рекомендує не підтримувати.
Якість антикорупційних законів, вважають члени Комітету, є надто важливою для суспільства, щоб можна було нехтувати їх наявними вадами, про які йшлося на засіданні. Народні депутати висловлювали думку про необхідність створення групи, до якої ввійшли б фахівці юридичного права, представники громадськості, народні депутати, інші спеціалісти для доопрацювання зазначених законопроектів.