Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до статті 1057-1 Цивільного кодексу України (щодо унеможливлення накладення стягнення на заставлене майно фізичних осіб у випадку визнання договору застави недійсним)
30 вересня 2013, 14:53
Законопроект реєстр. №2574а), як зазначається у пояснювальній записці, спрямований на захист прав та законних інтересів фізичних осіб, які не є суб’єктами господарської діяльності, які беруть участь у кредитних відносинах в якості позичальників та заставодавців (майнових поручителів). Зокрема, пропонується доповнити статтю 1057-1 Цивільного кодексу України якою визначаються наслідки визнання недійсності кредитного договору, новою частиною шостою, згідно з якою положення частин другої - п’ятої цієї статті застосовуватимуться лише у разі, якщо позичальником, заставодавцем (майновим поручителем) є юридична особа або фізична особа - підприємець.
На засіданні Комітету зазначалося, що статями 1 та 2 Цивільного кодексу визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. При цьому, пунктом другим частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Члени Комітету наголошували на тому, що принцип рівності правового режиму для всіх суб’єктів цивільного права означає, що жоден суб’єкт в цивільному праві не має володіти будь-якими перевагами перед іншими суб’єктами цивільного права. Одним із проявів цього принципу є те, що одні й ті ж норми права поширюються на відносини як за участю фізичних, так і юридичних осіб.
Частина третя статті 216 Цивільного кодексу допускає, що законом можуть бути встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочинів, визначених цією статтею, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Таким чином, вважають народні депутати, у разі встановлення особливих правових наслідків окремих видів недійсних правочинів такі наслідки мають бути єдиними для всіх учасників цивільних правовідносин.
Натомість, законопроектом пропонується встановити виняток при застосуванні статті 1057-1 Цивільного кодексу України. Норми, які визначають правові наслідки кредитного договору, пропонується не поширювати на фізичних осіб, які є позичальниками або заставодавцями.
На засіданні Комітету йшлося й про те, що законопроект було надіслано Комітетом для опрацювання до Національного банку та Міністерства юстиції України, які висловили до нього суттєві зауваження. Національний банк вважає проект неприйнятним та пропонує його відхилити.