Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування проведення перевірок"
25 вересня 2013, 15:15
Законопроектом (реєстр. №2679) передбачається внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема щодо включення платників податків – виробників промислової та сільськогосподарської продукції, які протягом останніх п'яти років не скорочують обсяги виробництва основної продукції та робочі місця, збільшують суми сплачуваних ними податків та зборів, своєчасно проводять розрахунки з державним та місцевими бюджетами, до плану-графіка проведення перевірок не частіше ніж раз на п’ять календарних років.
Крім того, пропонується заборонити проведення будь-яких перевірок державними податковими органами на підставі анонімних заяв, скарг та інших звернень, а також іншої необґрунтованої інформації.
На засіданні Комітету зазначалося, що деякі запропоновані проектом зміни потребують доопрацювання, а інші вже реалізовані в межах чинного законодавства.
Так, зазначений п’ятирічний строк перевищуватиме трирічний строк давності, визначений пунктом 102.1 статті 102 Кодексу, протягом якого контролюючі органи мають право проводити перевірки та визначати податкові зобов’язання платників податків. Такий підхід, вважають народні депутати, створює передумови для неконтрольованого ухилення від оподаткування. Крім цього, запропоновані критерії платників податків – виробників промислової та сільськогосподарської продукції, за умови досягнення яких пропонується обмежити частоту їх планових перевірок, не є гарантом їх сумлінності, оскільки не виключають досягнення критеріїв одночасно з побудовою схем ухилення від оподаткування.
На думку членів Комітету, обмеження частоти включення окремих підприємств до плану-графіка документальних перевірок не убезпечують їх від проведення контролюючими органами інших перевірок, таких як позапланових документальних виїзних та невиїзних перевірок, фактичних перевірок, а також зустрічних звірок при настанні передбачених Кодексом умов. Крім цього, чинною редакцією Кодексу вже передбачені запобіжники для не потрапляння сумлінних платників до планів-графіків перевірок. Так, відповідно до пункту 77.2 статті 77 Кодексу до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Пропозиція щодо заборони проведення перевірок на підставі анонімних заяв, скарг та інших звернень фактично, наголошувалося на засіданні, вже реалізована в межах чинного законодавства, оскільки такі анонімні звернення взагалі не розглядаються, отже, не можуть бути підставою для проведення перевірок. Так, згідно із статтею 8 Закону "Про звернення громадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Потребує узгодження з правилами нормоформувальної техніки, вважають парламентарії, використання словосполучень "обґрунтована інформація", оскільки законодавством не надається визначення такого терміну, не встановлюються критерії визначення обґрунтованості, не зазначається суб’єкт визначення обґрунтованості та способи оскарження прийнятого рішення про обґрунтованість тощо. Тому, зазначали народні депутати, використання терміну "обґрунтована/необґрунтована інформація" неминуче призведе до виникнення правових колізій та конфліктів між платниками податків та контролюючими органами.