22 вересня 2006, 12:16
Законопроектом (реєстр.№1139) пропонується внести зміни до частини другої статті 10 чинного закону, а саме: рішення про надання Україною гуманітарної допомоги має прийматися Верховною Радою України або Президентом України з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.
На думку автора проекту, така законодавча новела приведе положення цієї статті базового закону у відповідність із Конституцією України, зокрема пунктом 14 частини першої статті 85.
При обговорені проекту зазначалося, що зміни передбачають віднесення до повноважень Верховної Ради України рішень про надання Україною лише позик та економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а отже гуманітарної допомоги не стосується.
Крім того, гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і спрямовується із гуманних мотивів отримувачам, які потребують її у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.
Саме відповідно до цих обставин в Законі “Про гуманітарну допомогу” свого часу і було ретельно виписано порядок надання такої допомоги.
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів вважає, що законодавча пропозиція автора про наділення Верховної Ради України повноваженнями щодо затвердження рішень про надання гуманітарної допомоги не лише не сприятиме удосконаленню усталеного вже порядку її надання, а натомість, з огляду на особливості проходження законопроектів у парламенті, значно уповільнить процес надання гуманітарної допомоги тим чи іншим державам.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також вважає за доцільне відхилити законопроект з аналогічних мотивів.