16 вересня 2013, 16:50
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр.№2709) спрямований на виключення можливості необґрунтованих відмов Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого адміністративного суду від розгляду касаційних скарг по суті.
Проектом закону пропонується виключити з частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу пункт 5, а з частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства - пункт 5, згідно з якими суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Під час обговорення також зазначалося, що запропоновані зміни не суперечать положенням Конституції України.
Члени Комітету, підтримуючи намагання створити дієві механізми щодо забезпечення дотримання гарантій захисту права і законних інтересів особи, висловили зауваження до законопроекту.
Народні депутати звертали увагу на те, що згідно з частиною п'ятою статті 328 Цивільного процесуального кодексу сама по собі необґрунтованість касаційної скарги не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у разі неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тобто фактично дозволяється розгляд необґрунтованої касаційної скарги. Тому у зв'язку з цим, на думку парламентаріїв, було б доцільно доповнити зміни до статті 328 Цивільного процесуального кодексу виключенням із неї частини п'ятої.
Акцентувалася також увага на необхідності внесення аналогічних за змістом змін до статті 428 Кримінального процесуального кодексу, пункт 2 частини другої якої передбачає відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Крім того, було б доцільно (крім виключення з процесуальних кодексів вказаних підстав відмови у відкритті касаційного провадження) доповнити відповідні положення цих кодексів, які визначають залишення касаційної скарги без руху, нормою, подібною за змістом нормі, сформульованої у пункті 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу, згідно з якою касаційна скарга повертається судом без розгляду, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.