Впродовж другої сесії Верховної Ради сьомого скликання Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на засіданнях 40 питань, провів комітетські слухання, низку конференцій та "круглих столів"

За період другої сесії було проведено 10 засідань Комітету, під час яких розглянуто 40 питань. Серед них 2 законопроекти подано на розгляд з висновком Комітету як головного і ухвалено парламентом як закони, 259 - подано попередні висновки на законопроекти до головного комітету.

Зокрема, Верховна Рада ухвалила Закон "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї", який члени Комітету більшістю голосів рекомендували прийняти в цілому (реєстр. № відповідного законопроекту 0024).

Конвенція та Протокол, підписані 8 листопада 2012 року в м. Нікосія, спрямовані на створення ефективної двосторонньої договірно-правової бази для уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи у взаємовідносинах між Україною та Республікою Кіпр. З моменту набрання цією Конвенцією чинності припиняє дію Угода між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписана 29.10.1982 року.

Зокрема, згідно із Конвенцією, її дія поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

Дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

Згідно з документом, податками на доходи вважаються всі податки, що справляються із загальної суми доходу, або з елементів доходу, у тому числі податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна та податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваної підприємствами.

Відповідно до документа, податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема є: в Україні: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; на Кіпрі: прибутковий податок; корпоративний податок на прибуток; спеціальний внесок на оборону Республіки; податок на доходи від відчуження майна.

Дія цієї Конвенції поширюється також на будь-які ідентичні або значним чином подібні податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх податкових законодавствах.

Також Верховна Рада ухвалила Закон "Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз", який Комітет рекомендував парламенту прийняти в цілому (реєстр. № відповідного законопроекту 0015).

Метою законопроекту є створення законодавчих підстав для набрання чинності Угодою між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, підписаною 23 липня 2012 p., шляхом надання Верховною Радою згоди на обов'язковість цього міжнародного договору для України.

Угода передбачає розширення категорії громадян України, які мають право на спрощене оформлення безкоштовних та багаторазових віз, удосконалення порядку оформлення віз для представників засобів масової інформації, визначення чітких термінів дії багаторазових віз, надання можливості термінового оформлення віз (протягом 3 діб) особам, які проживають на значній відстані від місця подання візового клопотання (за умови сплати термінового консульського збору), запровадження безвізового режиму поїздок для громадян України, які користуються біометричними службовими паспортами.

Імплементація Угоди сприятиме подальшій лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, розвитку контактів між громадянами України та держав-членів ЄС, створенню підґрунтя для майбутнього запровадження стороною ЄС повноцінного безвізового режиму для громадян України.

Комітетом було проведено комітетські слухання на тему: "Лібералізація візового режиму між Україною та ЄС", під час яких голова Комітету Григорій Немиря наголосив, що "це питання об'єднує представників усіх політичних сил без виключення. Тут не має бути опозиції і влади, ми повинні працювати разом задля забезпечення конституційного права громадян України на свободу пересування".

Він нагадав, що сьогодні Україна знаходиться на вирішальній стадії - завершення виконання першої (законодавчої) фази Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України. "Ми повинні докласти усіх зусиль для якнайшвидшого завершення цього етапу",- сказав Г. Немиря.

Під час слухань підкреслювалося, що "свобода пересування є одним з основних прав людини. Наш обов'язок забезпечити це право".

Також висловлювалося занепокоєння щодо термінів виконання Україною вимог ЄС в рамках першої фази та закликав народних депутатів прийняти необхідні законодавчі акти у сфері антикорупційного та антидискримінаційного законодавства. Зазначалося, що вимоги ЄС є стандартними, але, на жаль за 2,5 роки Україна виконала лише трохи більше 80 відсотків цих вимог. Зауважувалося, що країни Балкан виконали відповідні плани дій за два роки, а Україна вже майже три роки знаходиться на першому етапі.

Крім того, під час слухань обговорювався стан виконання Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та інформація щодо діяльності візових центрів та фірм-посередників з надання послуг громадянам України в оформленні та подачі документів, необхідних для отримання відповідного типу візи.

Учасники слухань зазначали, що "процес візового діалогу з ЄС рухається вперед, Угода є першим кроком у правильному напрямі". При цьому зверталася  увага на низку проблем у цій сфері: видачу багаторазових довготермінових віз громадянам України, захист персональних даних наших громадян візовими центрами, право українців на апеляцію та перелік документів для отримання віз.

У слуханнях взяли участь представники Уряду України, дипломатичного корпусу, неурядових організацій та експерти. За результатами слухань було прийнято відповідне рішення.

Протягом звітного періоду Комітетом було проведено низку конференцій, семінарів та круглих столів.

Зокрема, проведено Міжнародну конференцію "Соціальний вимір європейської інтеграції України. На шляху до нових законодавчих ініціатив та зміцнення співробітництва між Україною та ЄС".

Метою конференції став обмін думками між українськими та європейськими експертами щодо соціального виміру європейської інтеграції; аналіз соціальних викликів та здобутків європейської інтеграції України, ймовірних соціальних викликів та досвіду нових держав-членів ЄС щодо їх подолання; розробка пропозицій щодо можливого співробітництва між Україною та ЄС у соціальній сфері та рекомендацій комітетам Верховної Ради для використання в процесі прийняття законодавчих актів.

У конференції взяли участь члени парламентів, представники виконавчої влади та експерти з України та ЄС.

Обговорювалися питання стосовно місця України в процесі європейської інтеграції.

Зокрема, учасники конференції ознайомилися з досвідом нових держав-членів ЄС щодо подолання соціальних викликів та здобутки європейської інтеграції. А саме: якими були соціальні виклики та здобутки європейської інтеграції для нових держав-членів ЄС; яка практика щодо подолання соціальних викликів є найбільш вдалою; який досвід може бути використаний в Україні.

Також обговорювалися соціальні виклики та здобутки Поглибленої та всеохполюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Розглядалися питання можливих соціальних наслідків лібералізації торгівлі для ринку праці; міжнародної міграції; охорони здоров’я; освіти, які сектори можуть зазнати впливу та як врегулювати проблеми.

Щодо Угоди про Асоціацію і створення Поглибленої та всеохполюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС зверталася увага на  можливі шляхи співпраці між ЄС та Україною для сталого розвитку соціальної сфери. А саме: які необхідні нові законодавчі ініціативи; які зміни необхідні для наближення українського законодавства до законодавства ЄС; які заходи може вжити ЄС для зближення з Україною; переговори з яких питань слід розпочати; які програми рекомендуються для співпраці; які допомога та підтримка будуть необхідні, тощо.

Також Комітетом проведено Міжнародну конференцію "Трудова міграція як соціальний вимір європейської інтеграції (в країнах Східного партнерства"), метою якої було визначено:

аналіз причин, проблем та наслідків трудової міграції в країнах Східного партнерства;

аналіз досвіду Східних партнерів щодо вирішення проблем трудової міграції;

обмін ідеями серед експертів країн Східного партнерства щодо найкращих практик вирішення проблеми;

розробка пропозицій щодо можливого співробітництва з ЄС для вирішення проблем трудової міграції;

розробка рекомендацій для використання в законодавчому процесі парламентами країн - Східних партнерів.

У заході взяли участь народні депутати України і експерти з країн Східного партнерства, представники органів державної влади України, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу.

Під час конференції обговорювався досвід країн Східного партнерства щодо вирішення проблеми трудової міграції. А саме: вирішення завдання в сфері трудової міграції, шляхи співпраці в рамках Східноєвропейського партнерства, шляхи співпраці між ЄС та Східними партнерами для соціально сталого розвитку.

Розглянуто питання щодо причин і наслідків трудової міграції для соціально-економічного розвитку країни, найкращих практик у вирішенні проблеми, необхідних нових законодавчих ініціатив та змін для наближення національного законодавства до законодавства ЄС, заходів, які може вжити ЄС для зближення Східних партнерів, переговорів, які слід розпочати, рекомендованих для співпраці програм, необхідних допомоги та підтримки.

Учасники конференції також звернули увагу на соціальні виклики і переваги Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС в ракурсі трудової міграції. А саме, на наслідки лібералізації торгівлі для трудової міграції і вирішення потенційних проблем.

Окрім того, Комітетом спільно з Міжфракційним об’єднанням "Рівні можливості" проведено "круглий стіл" на тему: "Виклики та ризики обмеження репродуктивних прав жінок в Україні".

Метою заходу було визначено: експертне обговорення можливих наслідків та впливу законодавчої ініціативи щодо заборони штучного переривання вагітності та заборони реклами, що містить відомості про засоби контрацепції та продукцію сексуального характеру, поза межами спеціалізованих закладів, медустанов і аптек з точки зору збереження репродуктивного здоров’я населення України, дотримання прав жінок, гендерної рівності, політичної та моральної складових піднятих проектами питань.

Учасники "круглого столу" обговорили проекти законів: реєстр. №2646 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне переривання вагітності", реєстр. № 2646-1 "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України (відносно заборони штучного переривання вагітності (абортів)", та реєстр. № 2823 "Про рекламу" (щодо врегулювання деяких питань розміщення реклами).

Було розглянуто питання щодо законодавчих ініціатив щодо штучного переривання вагітності та обмеження реклами контрацепції - за та проти; репродуктивного здоров’я нації та можливих ризиків подібних законодавчих ініціатив; міфів та реальності демографічних показників репродуктивного здоров’я в Україні.