06 червня 2013, 17:05
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №2112) пропонується виключити статтю 97 "Показання з чужих слів" Кримінального процесуального кодексу (КПК), оскільки її застосування створює потенційну вразливість прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини ООН, Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод.
Під час обговорення зазначалося також, що відповідно до статті 97 КПК показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи, а відповідно до частини другої цієї статті суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо вони є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.
На думку членів Комітету, існування у чинному КПК такої законодавчої конструкції, як показання з чужих слів, не сприяє встановленню істини у справі, оскільки особа, яка даватиме показання з чужих слів, не може нести відповідальність за їх неправдивість, а використання чуток, якими за своєю суттю можуть бути показання з чужих слів, є неприпустимим при розслідуванні злочинів, оскільки обвинувачення повинно ґрунтуватися на доказах, достовірність яких можливо перевірити.
Народні депутати, підтримуючи намагання створити дієві механізми щодо забезпечення дотримання гарантій захисту права і законних інтересів особи, в тому числі, від зловживань з боку органів, що здійснюють кримінальне провадження, висловили суттєві зауваження до законопроекту.
Зокрема, народні депутати вважають, що подібного законодавчого реагування потребують також положення частини шостої статті 95 КПК, відповідно до якої висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказами у певних випадках, оскільки обвинувачення повинно ґрунтуватися на доказах об'єктивного характеру, а не суб'єктивному ставленні чи думках окремих осіб. Так, даючи показання, свідок повинен розповісти про факти та обставини, які йому відомі, а не давати їх оцінку чи роботи з них висновки.
Крім того, наголошували парламентарії, Національній університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", Національна академія правових наук України, Інститут законодавства Верховної Ради України та Міністерство юстиції у своїх висновках до проекту закону вказують на його недосконалість.