Концептуальні засади розвитку Національної академії аграрних наук України було обговорено під час слухань у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин
06 червня 2013, 15:47
Відкриваючи слухання, голова Комітету Григорій Калетнік зазначив, зокрема, що за роки незалежності України державними органами влади за активної участі аграрної науки проведена значна робота щодо створення умов для ефективного розвитку агропромислового виробництва та напрацьована відповідна нормативна база.
За словами виступаючих, до складу наукового потенціалу Академії входить 89 наукових установ, в тому числі 10 національних наукових центрів, створених на базі провідних наукових організацій, 32 інститути і Державна наукова сільськогосподарська бібліотека, 1 державна обласна і 2 галузеві дослідні станції. Крім того, 45 дослідних станцій, філіали та інші науково-дослідні установи знаходяться у підпорядкуванні інститутів і центрів. В установах Академії працює майже 5000 науковців, які активно працюють над виконанням 44 програм наукових досліджень в галузях сільського господарства, що дає можливість Україні не тільки позиціонувати себе світовою аграрною державою, але і демонструвати вагомі наукові досягнення.
Наголошувалося також, що за останні два роки Академією забезпечено науковий супровід розробки 21 законопроекту, численних змін та доповнень до чинного законодавства, проект Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України до 2020 року. Спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства розроблено 17 національних проектів та державних галузевих програм. Учасники заходу звернули також увагу на те, що реалізація цих проектів і програм спрямована на забезпечення раціональних норм харчування населення нашої країни, збільшення дохідної частини бюджету за рахунок експорту.
Виступаючі звернули увагу присутніх на те, що вчені наукових установ Академії активно працюють над виконанням Національного плану дій Уряду з реалізації основних положень Програми Президента України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", в якій визначено головні стратегічні напрями аграрної реформи на найближчу перспективу, що передбачають: здійснення низки заходів із завершення земельної реформи в Україні; розробку та реалізацію нових та удосконалення існуючих механізмів фінансово-кредитного забезпечення розвитку АПК; розвиток інфраструктури аграрного ринку; забезпечення сталого розвитку сільських територій.
Водночас, зазначалося під час слухань, за останні 5 років Державним бюджетом наукові установи Національної академії аграрних наук були профінансовані лише в межах 50-55 % від щорічної потреби, бюджетні видатки загального фонду, передбачені для Національної академії аграрних наук на поточний рік, зменшені порівняно з минулим роком на 58,6 млн. гривень. "В таких умовах важко здійснювати наукове забезпечення Програми Президента України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", в якій визначено головні стратегічні напрями аграрної реформи",- наголошувалося на засіданні.
На думку науковців, Академія має змогу щорічно одержувати від продажу наукомісткої продукції близько 200 млн. гривень, або 35% від обсягів бюджетного фінансування, чого недостатньо для модернізації аналітичної та матеріально-технічної бази наукових установ, без оновлення якої важко буде створювати високо наукомісткі продукти.
Подальший розвиток аграрної науки, на думку учасників слухань, має забезпечити нормативно-методичні рекомендації щодо: охорони ґрунтових ресурсів, вітчизняної системи селекції в рослинництві і тваринництві, розробки високоефективних ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій, земельної реформи, розвитку системи фінансово-кредитного забезпечення агропромислового виробництва, створення ефективної інфраструктури та відродження сільських територій.
Серед першочергових завдань НААНУ на найближче майбутнє виступаючі визначили, зокрема: наукове забезпечення стратегічних цілей, завдань і заходів Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року; розрахунки та наукове обґрунтування подальших етапів реформування системи оподаткування галузей сільськогосподарського виробництва та обслуговуючої кооперації на селі; законодавчо-нормативне забезпечення земельної реформи шляхом здійснення наукової експертизи законопроектів: про обіг земель сільськогосподарського призначення, про зонування земель за їх категоріями, про сільські товариства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, нової редакції Закону "Про землеустрій; відновлення діяльності наукової державної установи "Інститут землеустрою"; розробку нормативно-методичного забезпечення механізмів запровадження іпотечного кредитування аграрного бізнесу та реалізації адаптивно-ландшафтного землеробства й охорони земель, тощо.