05 червня 2013, 11:26
Метою Договору є створення правових підстав для застосування спільних дій щодо видачі осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності, переховуючись на території іншої Договірної Сторони.
Відповідно до статті 1 Договору Сторони зобов'язуються видавати одна одній осіб, які знаходяться на їх територіях і які обвинувачуються або засуджені за скоєння злочинів для притягнення до кримінальної відповідальності або приведення до виконання вироку.
Випадки, за яких здійснюється видача, та обставини, за яких у видачі може бути відмовлено, містяться у статтях 2–4 Договору. Вимоги до форми та змісту запиту про видачу містяться у статті 7 Договору.
Відповідно до статті 6 Договору, компетентні органи Договірних Сторін зносяться між собою через свої центральні органи дипломатичними каналами. В Україні центральними органами є Генеральна прокуратура (щодо запитів органів досудового слідства) і Міністерство юстиції (щодо запитів судів).
Відповідно до статті 12 Договору, період тримання під вартою на території запитуваної Сторони зараховується до строку покарання, призначеного у запитуючій Стороні особі, видача якої запитується.
Умови щодо транзитного перевезення особи, яка підлягає видачі третій державі, встановлені у статті 18 Договору. Порядок покриття витрат, які виникли у зв'язку з виконанням запиту про видачу, передбачений у статті 19 Договору.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0018.