12 листопада 2003, 12:29
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про послання Президента України до народу та до Верховної Ради України, внесений народним депутатом А.Толстоуховим.
Підготовлений законопроект визначає правові засади здійснення Президентом України своїх повноважень щодо звернення з посланням до українського народу та зі щорічними і позачерговими посланнями до парламенту, відповідно до статті 106 Конституції України.
Положення закону не поширюються на звернення Президента України до народу або окремих його верств з нагоди державних чи професійних свят, пам'ятних подій, досягнень у відповідних сферах суспільного життя, а також звернення Президента України до Верховної Ради України з інших питань.
Члени Комітету зазначили, що, згідно з пунктом 2 статті 106 Конституції України, Президент України звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Однак, наголосили народні депутати, ці послання не є нормативно-правовими актами, їх зміст, їх поява та їх оприлюднення не тягнуть за собою виникнення нових правових відносин. Загалом послання Президента мають надзвичайно велике політичне значення, але не носять правового характеру.
З огляду на зазначені обставини, вважають народні депутати, у тексті закону необхідно передбачити лише декілька правових норм, пов'язаних із посланнями Президента України. Для ухвалення цих норм немає потреби у прийнятті окремого закону про послання Президента. Вони можуть бути успішно викладені у тексті загального закону про Президента України, проект якого уже прийнятий Верховною Радою України у 2-му читанні.
Акцентувалась увага й на тому, що у разі прийняття окремого закону про послання Президента України, Верховна Рада України, діючи за такою логікою, далі повинна буде приймати окремі закони про укази Президента, про розпорядження Президента, про право вето і пропозиції Президента при поверненні законів на повторний розгляд та десятки інших окремих законів, присвячених окремим питанням статусу чи окремим повноваженням Президента України, що є в принципі недоцільним.