Питання впровадження стандартів цифрового мовлення в Україні обговорено під час слухань у Комітеті з питань свободи слова та інформації

Учасники слухань вважають практику розбудови наземного ефірного цифрового телевізійного мовлення в Україні несумісною з принципами інформаційної безпеки держави, такою, що здійснюється в інтересах олігархічних груп, суперечить вимогам чинного законодавства України і ставить під загрозу виконання Україною зобов’язань за міжнародною угодою "Женева 2006".

Довідково: 16 червня 2006 року Україна, як член Міжнародного союзу електрозв'язку, підписала міжнародну угоду - Регіональний план цифрової наземної радіомовної служби у смугах частот 174 - 230 МГц і 470 - 862 МГц, відому як «Женева – 2006». Цей документ регламентує порядок переходу ефірного наземного телевізійного мовлення на цифрові стандарти та встановлює граничний термін перехідного періоду, що закінчується 17 червня 2015 року. Після зазначеної дати всі записи щодо аналогових присвоєнь у Міжнародному реєстрі частот скасовуються, а отже аналогові телевізійні  передавачі потрібно буде вимкнути.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Микола Томенко зауважив, що реалізація цифрового проекту, який зачіпає інтереси кожної української родини і є ключовим чинником національної безпеки держави, є надзвичайно проблемним питанням, яке потребує зваженого, принципового, об’єктивного всебічного аналізу та адекватних дій законодавчої і виконавчої влади.

За інформацією, що прозвучала у доповідях голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександра Курдіновича та голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Володимира Манжосова, в Україні наприкінці 2011 року було завершено будівництво національної цифрової мережі стандарту DVB-T-2 (МРЕG–4) у складі цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5. Мережа працює і майже 7 мільйонів телеглядачів уже дивляться у цифровому форматі 28 загальнонаціональних каналів та 4 регіональних і місцевих.

Генеральний директор провайдера і оператора цифрових мультиплексів ТОВ "Зеонбуд" Віктор Галич продемонстрував учасникам слухань слайди з  фотознімками передавальних станцій, оснащених сучасним німецьким обладнанням, яке, за даними відомчого моніторингу, забезпечує покриття цифровим сигналом  понад 90 відсотків домогосподарств.

Начальник Українського державного центру радіочастот Слободянюк Павло в свою чергу підкреслив, що споруджена "Зеонбудом" цифрова мережа є серйозним досягненням, оскільки Україна зуміла створити чотири мультиплекси без відключення аналогового мовлення.

Втім, оптимізму владних інститутів щодо успішного впровадження цифрового наземного телевізійного мовлення не розділяють представники індустрії, експерти телевізійного ринку, численні громадські організації, що переймаються проблемами медіа, народні депутати України.

У співдоповіді голова підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Микола Княжицький зауважив, що "система українського цифрового мовлення вибудовувалася відомими особами всупереч вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення", зокрема статті 25, яка надає перевагу в отриманні ліцензій телекомпаніям, які вже здійснюють мовлення, надають перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова.

Видавши ліцензії низці створених під конкурс ТРК, які ніколи не вели мовлення, Нацрада безпідставно відмовила у видачі ліцензій відомим телекомпаніям: "2+2", "Ера", TBi, "Малятко-TV", "Cіті", "24", "Перший діловий", "ТРК Чорноморська", "ZIK", "САТ+".

Регулятор проігнорував також норму ч.3 ст.9 Закону "Про телебачення і радіомовлення", яка встановлює, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку", надавши 8 ліцензій групі телекомпаній "Інтер", 6 ліцензій - медіа-групі "Україна".

"Така система фактично позбавила Україну бази для розбудови громадського телебачення", - вважає голова підкомітету М.Княжицький

Учасники слухань в процесі обговорення доповідей також акцентували увагу викликах і загрозах концентрації медіа в руках кількох фінансово-олігархічних структур, монополізації операторського управління мультиплексами приватним провайдером з непрозорою структурою власності.

Проректор Національного технічного університету "КПІ" з наукової роботи Михайло Ільченко підкреслював, що для мінімізації конфлікту інтересів, як наслідку монополізації ринків декодерів, потрібно вибудувати компроміс на засадах приватно-державного партнерства, відмінити рішення Національної ради щодо кодування ефірного наземного телесигналу та забезпечити на цей ринок доступ вітчизняних виробників.

М.Ільченко запропонував створити робочу групу при Комітеті для напрацювання алгоритму дій по забезпеченню успішного завершення процесу переходу на цифрові стандарти.

Народний депутат Андрій Деркач висловився за проведення незалежного юридичного аудиту регуляторних рішень Національної ради, які стосуються цифрового мовлення на предмет корупційної складової та економічного аналізу тарифної політики ТОВ "Зеонбуд".

Пропозиції щодо необхідності скорочення терміну паралельного мовлення в аналоговому і цифровому форматах та оприлюднення плану поетапного відключення аналогового мовлення висловив генеральний директор ТОВ "Телеодин", телеканали М1 і М2 Валентин Коваль.

Керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова, проаналізувавши складові тарифної політики оператора цифрових мультиплексів, обстоює визнання провайдера цифрових мультиплексів ТОВ "Зеонбуд" природною монополією з усіма похідними.

Вперше на слуханнях з вуст заступника голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Олександра Корнейко прозвучала стурбованість перспективами державного стратегічного підприємства - Концерну РРТ, якому після вимкнення аналогового мовлення загрожує неминуче банкрутство, а чотиритисячному колективу - безробіття.

Проблеми оцифрування радіомовлення підняв віце-президент НРКУ Юрченко.

Чимало слушних пропозицій прозвучало з вуст авторитетного експерта цифрового мовлення, члена Міжнародної асоціації наземного ефірного телебачення Івана Омелянюка, виконавчого директора НАМу Катерини Мясникової, керівника Чернівецької телекомпанії Геннадія Сергєєва. 

Учасники слухань висловилися за те, щоб звернутися до Кабінету Міністрів з вимогою щодо невідкладного напрацювання державної програми завершення переходу України на цифрові стандарти мовлення, яка б забезпечила реалізацію стратегічних пріоритетів інформаційної безпеки України та відповідала інтересам широкої глядацької аудиторії.

Підбиваючи підсумки обговорення, голова Комітету Микола Томенко подякував усім за фахову, принципову дискусію та запевнив у тому, що Комітет узагальнить пропозиції та зауваження, затвердить Рекомендації слухань та звернеться до РНБОУ з вимогою щодо розгляду питання про інформаційну безпеку у зв’язку із запровадженням цифрового мовлення.