Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності
23 квітня 2013, 16:32
Законопроект (реєстр. №2698) спрямований на суттєве зменшення адміністративного тиску на підприємців шляхом запровадження обмежень втручання суб'єктів владних повноважень у господарську діяльність підприємців.
Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства (КАС), Кодексу цивільного захисту України, а також Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Зокрема, передбачається доповнити частину другу статті 18 КАС новим пунктом третім щодо встановлення предметної підсудності адміністративних справ щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності окружним адміністративним судам.
Під час обговорення члени Комітету наголошували, що зазначена законодавча ініціатива пов'язана із набранням чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" від 2 жовтня 2012 року, яким впроваджується виключно судовий механізм застосування таких заходів, як припинення чи заборона роботи підприємств або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Цим законом, наголошували народні депутати, вирішення зазначених питань передано адміністративному суду, який за позовом контролюючого органу вирішуватиме за правилами скороченого провадження питання про заборону, зупинення, припинення господарської діяльності підприємців. У цьому випадку підприємець продовжуватиме працювати до прийняття рішення про зупинення, припинення його діяльності судом.
Народні депутати звертали увагу на те, що пропонується також законодавчо врегулювати особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом доповнення КАС новою статтею 183-6. За словами парламентаріїв, запропонованою статтею встановлюється підстава такого провадження у адміністративних справах - адміністративний позов суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування, строк подання такого позову (не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню судом), а також встановлюються вимоги щодо прийнятності та допустимості такого позову, порядок та строки вирішення питання про відкриття провадження, виклику осіб, які беруть участь у справі, ухвалення постанов адміністративного суду за результатами провадження по справі, а також подання апеляційних скарг на судові рішення суду першої інстанції.
Парламентарії підкреслювали, що таким чином, підприємці звільнятимуться від необхідності самим звертатися до суду за оскарженням рішення контролюючого органу, а отже, й від необхідності збирати докази неправомірності рішення контролюючого органу, доводити суду свою правоту, сплачувати судовий збір. Таким чином, сам контролюючий орган подаватиме до суду позов про ревізію власного рішення щодо вжиття відповідного заходу реагування, і такий позов подаватиметься одночасно з прийняттям контролюючим органом обмежувального рішення. Саме на контролюючий орган покладатиметься обов'язок довести суду обґрунтованість і законність свого рішення. У разі ж якщо контролюючий орган не доведе обґрунтованість і законність свого рішення і суд відмовить контролюючому органу у задоволенні його позову, відповідні заходи реагування не застосовуватимуться.
На думку народних депутатів, зазначений законопроект, у разі його прийняття, сприятиме зміненню підходів до здійснення державного нагляду за господарською діяльністю, дасть змогу на законодавчому рівні запровадити відповідальність органів державного нагляду (контролю) за збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями, недотриманням процедури здійснення державного нагляду, а також створить умови для стабільного розвитку підприємництва, що сприятиме поліпшенню підприємницького клімату та стимулюватиме залучення в економіку України внутрішніх та зовнішніх інвестицій в цілому.