Практику застосування Закону "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності" обговорено під час "круглого столу" у Комітеті з питань соціальної політики та праці

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
18 квітня 2013, 13:52

 

У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств і відомств, інших органів державної влади, всеукраїнських профспілок та об'єднань організацій роботодавців, науковці.

Голова Комітету Петро Цибенко у вступному слові зазначив, що прийнятим Верховною Радою 22 червня 2012 року законом створено якісно нові засади участі організацій роботодавців та їх об'єднань у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), колективно-переговорному процесі щодо укладення колективних угод, у сфері професійного навчання, перекваліфікації, підвищенні кваліфікації.

За його словами, чинним законом також встановлено ефективні механізми взаємодії організацій роботодавців та їх об'єднань з органами державної влади і місцевого самоврядування та визначено представництво та захист інтересів своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності тощо.

Голова підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального діалогу та діяльності об'єднань громадян сторін соціального діалогу Людмила Денісова у доповіді зазначила, що з прийняттям цього закону організації роботодавців та їх об'єднання виступають окремою стороною колективно-переговорного процесу з укладання колективних угод та у колективних трудових спорах.

Л.Денісова відзначила, що за цей час взаємовідносини роботодавців з органами державної влади поліпшилися - роботодавці беруть участь у засіданнях Кабміну, урядових комітетів, погоджують проекти нормативно-правових актів.

За словами народного депутата, в Україні зареєстровано 29 всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, в тому числі 1 - міжнародна, створено і діє Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні, об'єднання роботодавців виступають однією із сторін у складі Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

"Однак, діючим законом не передбачено врегулювання питання, коли одне існуюче репрезентативне об'єднання ігнорує пропозицію іншого репрезентативного об'єднання щодо утворення спільного представницького органу, входження до складу органів соціального діалогу, в тому числі правлінь фондів загальнообов'язкового соціального страхування. Це призводить до того, що об'єднання роботодавців, які отримали Свідоцтво про підтвердження репрезентативності та мають законне право представляти і відстоювати інтереси своїх членів, не мають можливості брати участь у соціальному діалозі, як на національному так і на територіальному рівні", - зазначила народний депутат.

Л.Денісова наголосила на тому, що незважаючи на досить велику кількість діючих об'єднань роботодавців, рівень представництва їх інтересів є недостатнім для здійснення ефективного соціального діалогу, оскільки сьогодні кількість організацій на галузевому рівні та активність в укладенні галузевих (міжгалузевих) угод набагато нижчий порівняно з профспілками. За її словами, організації роботодавців є учасниками лише восьми з 95 укладених галузевих (міжгалузевих) угод, при цьому протягом останнього року за участю роботодавців укладено лише 2 галузеві угоди. "Реалізуючи своє право на ведення переговорів з укладення колективних договорів і угод, підприємці виступають ініціаторами лише в 5 відсотках випадків, в усіх інших випадках цей процес ініціюють профспілки або безпосередньо наймані працівники", - зазначила вона.

Доповідачка також звернула увагу на те, що досі не знайдено компромісу та не подолано розбіжності для підписання Генеральної угоди на 2013-2015 роки.

"Аналіз практики застосування закону свідчить: досі не вдалося повною мірою реалізувати всі визначені ним завдання, найважливішим з яких є розв'язання проблем зайнятості, покращення якості продукції, конкурентоспроможності, продуктивності праці, підвищення кваліфікації та проведення перекваліфікації робітників підприємств, підвищення ефективності діяльності організацій роботодавців тощо", - зазначила Л.Денісова.

Народний депутат також наголосила на тому, що поспішність прийняття цього закону, наявність в ньому окремих положень, які не узгоджуються з нормами інших законів, вказує на неможливість його реалізації в повній мірі.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич у виступі відзначила, що у законі закладено суттєві права роботодавців щодо визначення змісту освіти, однак, вони не регламентовані і не деталізовані, зокрема, через застарілість Закону "Про вищу освіту".

За її словами, діти, які здобувають професійно-технічну чи вищу освіту, мають отримувати спеціальність, затребувану на ринку праці, а роботодавці - давати їм можливість стажуватися, працювати, отримувати гідну зарплату.

"Я буду наполягати на тому, щоб в новій редакції закону про вищу освіту було закладено реальні механізми, які дозволять роботодавцям впливати на зміст освіти, контролювати її якість. Наша формула партнерства: система освіти роботодавцям - освічених кваліфікованих випускників, а роботодавці випускникам - робочі місця і гідні зарплати" - наголосила Л.Гриневич.

Учасники "круглого столу" у виступах відзначали, що деякі норми закону стосовно функціонування організацій роботодавців потребують суттєвого перегляду з огляду на недостатню правову обґрунтованість. За їхніми словами, певні норми закону не відповідають його ж прикінцевим положенням, якими вносяться зміни до законів "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту".

Промовці також звертали увагу на те, що сьогодні не врегульовано питання щодо усунення суперечностей окремих положень закону із нормами законів України "Про громадські об'єднання", "Про адміністративні послуги", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За результатами проведення "круглого столу" його учасники прийняли відповідні рекомендації та запропонували Кабінету Міністрів разом із сторонами соціального діалогу розробити та подати на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань, пов'язаних із застосуванням чинного Закону "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності".