02 квітня 2013, 17:14
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №2122) розроблено з метою реалізації конституційного права громадян України на свободу слова та забезпечення гарантій вільної діяльності засобів масової інформації.
Зокрема, проектом запропоновані зміни до Цивільного-процесуального та Господарсько-процесуального кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства, якими встановлюється заборона щодо забезпечення позовів шляхом накладення арешту на рахунки чи майно, що належать засобам масової інформації, або встановлення обов'язку вчиняти певні дії при здійсненні ними інформаційної діяльності. Пропонується також доповнити закони "Про телебачення та радіомовлення" та "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" положенням про те, що арешт рахунків чи майна, яке належить телерадіоорганізаціям та друкованим ЗМІ допускається на підставі рішення суду.
Під час обговорення народні депутати висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, на думку парламентаріїв, встановлення відповідної заборони лише щодо засобів масової інформації не повною мірою відповідає вимогам ст. 129 Конституції України, згідно з якою до загальних засад судочинства в Україні віднесена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та ст. 13 Конституції, відповідно до якої держава забезпечує захист усіх прав власності і господарювання, а усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Зазначалося, що за цих умов встановлення заборони застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки чи майно лише для ЗМІ може розцінюватися як надання їм певних переваг перед іншими учасниками судового процесу. Тому, зважаючи на суспільну потребу - забезпечити свободу слова, члени Комітету вважають, що відповідна заборона може стосуватися окремих категорій справ або запроваджуватися як тимчасовий захід, наприклад, на період виборчої компанії.
На засіданні зазначалося й про те, що пропозиція доповнити закони "Про телебачення та радіомовлення" (ст. 5) та "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (ст. 2) положеннями, згідно з якими арешт рахунків чи майна, що належать телерадіоорганізаціям та друкованим засобам масової інформації є дещо некоректною, оскільки зазначені закони не призначені для регулювання таких питань. Крім цього, підкреслювали народні депутати, ці зміни мають бути узгоджені з відповідними положеннями інших законодавчих актів, наприклад з п. 94. 4 ст. 94 Податкового кодексу України, який передбачає, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків; ст. 57 Закону "Про виконавче провадження", яка встановлює, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем тощо.