Комітет з питань верховенства права та правосуддя не підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження смертної кари як виду покарання)
22 березня 2013, 15:50
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №2128) спрямований на посилення кримінальної відповідальності за особливо тяжкі злочини: умисне вбивство, розбій, бандитизм, терористичний акт, торгівлю наркотиками.
Проектом пропонується внести до Кримінального, Кримінально-виконавчого та Кримінального процесуального кодексів зміни, метою яких є запровадження смертної кари, як виду кримінального покарання, за вчинення особливо тяжких злочинів та визначення умов та порядку виконання такого покарання, а також процесуального порядку судового провадження в справах про злочини, за які передбачена смертна кара.
Водночас, пропонується встановити кримінальне покарання у виді довічного позбавлення волі за такі злочини як розбій, вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, бандитизм, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів за особливо обтяжуючих обставин.
Під час обговорення народні депутати висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, вказували на те, що скасування смертної кари в Україні відбулося після того, як Конституційний Суд 29 грудня 1999 року прийняв Рішення № 11-рп/99, яким положення статті 24 та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу 1960 року (якими передбачалася смертна кара як вид покарання), були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто неконституційними. Парламентарії наголошували, що у мотивувальній частині цього рішення стверджується, що положення Кримінального кодексу про застосування смертної кари суперечать положенням статей 1, 3, 21, 22, 27 та 28 Конституції України. Зазначалося, що Рішення Конституційного Суду є обов’язковими і не підлягають оскарженню, а положення Конституції України, на які послався Конституційний Суд у згаданому рішенні, не зазнали змін після прийняття цього рішення.
Народні депутати вважають, що будь-які законодавчі пропозиції, суть яких полягає у запровадженні смертної кари, суперечать названим вище положенням Конституції з урахуванням тієї їх інтерпретації, яку надано Конституційним Судом.
Крім того, на засіданні Комітету зазначалося, що Верховною Радою 22 лютого 2000 року був ратифікований протокол №6 до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яким передбачається повне скасування смертної кари у мирний час. Таким чином, Україною взято міжнародно-правове зобов’язання щодо скасування смертної кари. Тому, підкреслювали члени Комітету, для того щоб запровадити смертну кару, не порушуючи при цьому міжнародно-правових зобов’язань, необхідно спочатку внести відповідні зміни до Конституції України, а також денонсувати Конвенцію про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року та Протокол № 6 до цієї Конвенції 1983 року.