19 березня 2013, 11:23
Відкриваючи засідання, голова Комітету Ірина Сех наголосила, що увага народних депутатів до екологічної ситуації в Дніпропетровській області пов’язана з надзвичайним техногенним навантаженням, оскільки більше третини її площі віднесено до надзвичайно забруднених територій, а решта - до категорії дуже забруднених. "Необхідно вжити вичерпних заходів для вирішення існуючих питань, адже вони все більше накопичуються і загроза довкіллю та здоров’ю громадян може набути незворотного характеру", - зазначила народний депутат.
Під час засідання народні депутати розглянули питання про: виконання умов приватизації (екологічні заходи) ПАО "АрселорМіттал Кривий Ріг"; організацію системи моніторингу техногенної частини земної кори та попередження надзвичайних ситуацій в Кривбасі; виконання рішення Комітету від 16 жовтня 2012 року № 130/11-1 "Про екологічну ситуацію в басейні р. Оріль"; забезпечення радіаційного та соціального захисту населення в районах видобутку і переробки уранової сировини.
За словами І.Сех, питання виконання умов приватизації ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" "завжди турбувало суспільство і Комітет сподівався отримати відповідь наскільки серйозним є ставлення до екологічних умов приватизації і чи не є необхідним внесення більш жорстких вимог до процесу приватизації у майбутньому та внесення яких змін потрібно до чинного законодавства". Вона також зазначила, що сьогодні склалася ситуація, коли інвестором не повною мірою забезпечується виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Криворіжсталь" як у частині екологічних, так і соціальних зобов’язань. При цьому, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишається основним підприємством-забруднювачем у м. Кривий Ріг та у Дніпропетровській області. Було відзначено, що на європейських підприємствах цієї корпорації запроваджені значно жорсткіші екологічні нормативи і вони дотримується. Тому, за результатами розгляду цього питання місцевим органам влади та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було рекомендовано забезпечити виконання усіх умов договору та екологічних нормативів.
Щодо питання системи моніторингу техногенної частини земної кори та попередження надзвичайних ситуацій в Кривбасі, було зазначено, що у Криворізькому басейні сформувалися значні техногенні порушення геологічної структури надр – ця зона поширюється на 80 км і становить собою безперервне чергування кар’єрів, шахт, зон зсуву порід, зон обвалення, шламосховищ, відвалів тощо. Ситуація, вважають члени Комітету, є близькою до критичної та потребує термінового вжиття заходів, спрямованих на убезпечення населення і території від негативного впливу можливих руйнувань та недопущення надзвичайних ситуацій. Члени Комітету висловили сподівання, що ситуацію дозволить покращити Державна програма дослідження стану техногенної частини земної кори Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникнення на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013 - 2016 роки, концепція якої схвалена Кабінетом Міністрів.
Під час обговорення окреслених питань Ірина Сех зазначила, що окремої уваги потребує забезпечення радіаційного та соціального захисту населення в районах видобутку і переробки уранової сировини. Україна входить до першої десятки країн у світі в галузі атомної енергетики як по кількості електроенергії, що виробляється, так і по обсягам видобування та переробки уранових руд. Уранова промисловість України базується на величезних запасах уранових руд, сконцентрованих, в основному, в межах Кіровоградської області. Місто Жовті Води (Дніпропетровська область) - єдине в Україні місто, де з 50-х років і до теперішнього часу проводиться переробка уранової сировини.
Наголошувалося також, що протягом останніх десятиріч у соціально-економічному розвитку міста накопичилося багато проблем, зокрема, екологічних, які потребують невідкладного розв’язання. "Їх має вирішити нова Державна цільова програма радіаційного і соціального захисту населення в м. Жовті Води на 2013-2022 роки, орієнтовна потреба якої складає 200 млн. гривень. Державним бюджетом на 2013 рік на реалізацію Програми передбачено 14,3 млн. гривень, які вже виділено з держбюджету", - зазначалося на засіданні.
У роботі засідання взяли участь представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області, центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, керівники підприємств, науковці.