У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин відбулося обговорення стану і перспектив розвитку цукрової галузі в Україні

Відкриваючи обговорення, голова Комітету Григорій Калетнік, зокрема, наголосив на тому, що сьогодні у галузі існує комплекс питань, які слід розглядати не тільки в контексті поточний проблем, але й в перспективному баченні.

Учасники заходу взяли до уваги, що на початку 1991 р. бурякоцукровий комплекс України мав у своєму складі 192 цукрових заводи, 5 рафінадних заводів, 135 насінницьких господарств, 4 насіннєві заводи, понад 8000 колективних господарств, які вирощували цукрові буряки. Кількість зайнятих у бурякоцукровому комплексі становила понад 1,5 млн. осіб. Україна посідала провідне місце у світі за площами посіву цукрових буряків (1,6 млн. гектарів), та за виробництвом цукру з цукрових буряків - понад 5 млн. т. щороку, що складало 10% світового виробництва бурякового цукру.

Повідомлялося також, що значне падіння обсягів виробництва цукру відбулося протягом 1990 - 1997  рр. - з 6,791 млн. т. до 2,034 млн. т. на рік. У 90-х рр. кількість цукрових заводів скоротилася до 86. У 2012 р. в Україні функціонувало 64 цукрозаводи. Учасники обговорення звернули також увагу і на те, що внаслідок істотного падіння виробництва цукру Україна втратила відповідні позиції на світовому ринку, і сьогодні частка країни у світовому виробництві ледь перевищує 1 відсоток.

За даними Державної служби статистики, в 2012 році цукрові буряки викопані на площі 449 тис. га, середня урожайність склала 407 центнери з гектара, валовий збір цукрових буряків становив 18,3 млн. тонн, виробництво цукру білого бурякового склало 2,23 млн. тонн, потреба внутрішнього ринку на період 2012/2013 маркетингового року дорівнює 1,83 млн. тонн. Підприємствам цукрової галузі вдалося відновити експорт цукру, і з вересня 2011 р. по серпень 2012 р. відвантажено на експорт 150 тис. тонн цукру білого майже у 20 країн світу. Основними країнами-імпортерами українського цукру є Казахстан, Грузія, Ліван, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан, Угорщина, Хорватія, Сирія.

Водночас, зазначали учасники заходу, "ситуація на ринку цукру нагадує гойдалку. В дефіцитні роки високий попит на цукор стимулює сільськогосподарські підприємства збільшувати площі посіву цукрових буряків, виникає перевиробництво, ціни падають, виробники цукрових буряків скорочують посіви. В результаті утворюється дефіцит, який Україна намагається покрити за рахунок імпорту білого цукру або цукру-сирцю. Ціни на внутрішньому ринку знову зростають, і сільгоспвиробники знову збільшують площі посівів. В результаті пропозиція цукру знову перевищує попит, і ціни знову падають. Цикл повторюється".

На думку присутніх, такий стан справ є результатом відсутності чіткої державної політики на ринку цукру. Наголошувалося також, що у поточному маркетинговому році (вересень 2012 - серпень 2013 рр.) через дефіцит обігових коштів у цукрових заводів, застосування давальницьких схем переробки цукрових буряків, сезонне перенасичення внутрішнього ринку, падіння внутрішнього споживчого попиту і відсутність експорту ціна попиту на цукор на внутрішньому ринку у сезон переробки цукрових буряків щоденно знижувалася і досягла рівня, що не покриває витрат на його виробництво. За словами виступаючих, середні оптово-відпускні ціни на цукор у виробників цього маркетингового року становили близько 4900 грн. за тонну при витратах на його виробництво 6500-7200 грн. з урахуванням ПДВ, і тому збитки виробників цукру уже склали понад 1 млрд. гривень.

Крім цього, зазначалося під час обговорення, уряд знизив мінімальні ціни на цукор (без урахування ПДВ) на поточний маркетинговий рік (вересень 2012 - серпень 2013 р.) з 4925,14 грн. до 4083,33 грн. за тонну.

Під час заходу наголошувалося також, що реалізація цукру нижче собівартості у 2012-2013 роках, можливо, призведе до непередбачуваних негативних наслідків, зокрема, площі посіву цукрових буряків у 2013 році можуть скоротитися з 449 до 370 тис. га, що може спричинити закриття 10-12 цукрових заводів, скорочення робочих місць на 12-15 тисяч чоловік і зростання соціальної напруги у цих регіонах.

Підбиваючи підсумки обговорення, учасники підкреслили, що державна політика підтримки цукрової галузі має бути спрямована на скорочення імпорту цукру в Україну шляхом перегляду квоти СОТ, жорсткий контроль за якістю замінників цукру, які імпортуються в Україну, встановлення рівних умов конкуренції для вітчизняних виробників та виробників з країн Митного союзу, забезпечення фінансової підтримки науково-дослідних робіт та прикладних досліджень у галузі.

Серед першочергових заходів, які, на думку присутніх, має бути негайно вжито для покращення ситуації в галузі, було названо:

удосконалення норм чинного Закону "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру";

розробка та затвердження державної програми розвитку бурякоцукрової галузі та підтримки експорту продукції;

виконання Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо закупівлі Аграрним фондом України цукру виробленого із цукрових буряків урожаю 2012 року, до інтервенційного фонду в обсягах не менше 20% його внутрішнього споживання за попередній маркетинговий період;

здійснення виробництва біологічного палива (біоетанол, біогаз) на цукрових заводах;

надання підприємствам галузі кредитів під заставу цукру в сумі 3,5-4,5 млрд. гривень;

розвиток співробітництва з іноземними та міжнародними організаціями щодо просування українського бурякового цукру на зовнішні ринки;

недопущення ввезення цукру-сирцю з тростини в межах щорічної тарифної квоти СОТ;

захист внутрішнього ринку від імпорту цукру, цукровмісних продуктів та штучних цукрозамінників;

проведення переговорів з країнами Митного союзу щодо включення цукру білого до режиму вільної торгівлі.