Питання впровадження в практику діяльності правоохоронних органів положень Кримінального процесуального кодексу розглянуто під час слухань у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
17 жовтня 2012, 17:07
Перший заступник голови Комітету Володимир Олійник, відкриваючи слухання, зазначив, що "прийняття нового Кримінального процесуального кодексу є, без перебільшення, визначальним етапом реформування системи кримінальної юстиції України".
Він також відзначив, що одним із найважливіших аспектів реформи є те, що Кримінальний процесуальний кодекс, який набирає чинності 19 листопада цього року, запропонував вдосконалену законодавчу систему, що регулює втручання у приватне життя та обмеження інших конституційних прав, а також низку прогресивних положень щодо протидії жорстокому поводженню в межах кримінального провадження.
В.Олійник при цьому зауважив: "належна реалізація положень нового для національної правової системи акту вимагає не тільки внесення змін до чисельних законодавчих актів, але й низки інших заходів комплексного характеру".
Серед них він назвав: перегляд значного масиву підзаконних нормативно-правових актів; організацію навчання працівників системи кримінальної юстиції; підготовку матеріально-технічної бази для запровадження окремих новел, таких як процесуальні дії у дистанційному режимі тощо.
"Проте, найбільш складним процесом, очевидно, слід вважати перебудову системи правоохоронних органів країни у зв'язку зі змінами в організації системи досудового розслідування. У цих умовах відсутність узгоджених, чітко спланованих та контрольованих дій відповідних органів державної влади з вирішення всіх зазначених вище питань перехідного періоду може спричинити колапс всієї системи кримінальної юстиції", - наголосив В.Олійник. За його словами, "ризики розвитку ситуації саме у цьому напрямі є сьогодні достатньо високими", - наголосив В.Олійник.
Серед організаційно-правових заходів перший заступник голови Комітету виокремив створення Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань та розробку відповідного програмного забезпечення. На його думку, слід дуже уважно підійти до питання безпеки даних в цьому реєстрі. "Комп'ютери оперативних підрозділів, на яких містилася секретна інформація, заборонено підключати до Інтернету. А сьогодні вся база досудових розслідувань буде частиною мережі, хай навіть і захищеної", - зазначив він.
"Інформатизація кримінального провадження і перенесення його з паперу на цифрові носії - лише справа часу, - вважає В.Олійник, - але при цьому треба бути готовими до нових викликів та загроз". "Державна служба захисту зв'язку та інформації, Генеральна прокуратура України, СБУ та МВС мають скоординовано вивчити це питання. Для цього потрібно створити комплексну систему захисту інформації відносно Реєстру, а потім її параметри та фактичну роботу перевірити за допомогою можливостей підрозділів боротьби з кіберзлочинністю", - запропонував В.Олійник.
Перший заступник голови Комітету зазначив, що у ході впровадження Кримінального процесуального кодексу можуть виявитися недоліки. Він запевнив, що Комітет готовий буде розглянути їх і за необхідності підготувати і внести законодавчі зміни. "Однак, потрібно пройти цей перехідний етап з мінімальними втратами і рухатися далі", - наголосив В.Олійник.
Про готовність органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, податкової служби, судової гілки влади до впровадження нового Кримінального процесуального кодексу доповіли представники правоохоронних структур. Вони поінформували учасників слухань про проведені суттєві структурні зміни, створені нові підрозділи, приведення у відповідність до нового КПК відомчих нормативно-правових актів, проведені навчання працівників тощо. У виступах також йшлося про проблемні питання, які необхідно вирішити за час, що залишився до набуття чинності нового КПК.
Загалом правоохоронні структури готові до роботи у нових умовах, зазначали вони.
Під час слухань відбулася загальна дискусія. В обговоренні взяли участь народні депутати, представники Національної академії прокуратури, Академії адвокатури України, Державного науково-дослідного інституту МВС, Державної судової адміністрації України, провідні вчені та фахівці у галузі права.
Учасники дискусії звертали увагу на те, що не всі учасники судового процесу під час застосування нового КПК матимуть рівні права. Висловлювалися побоювання, що сторона обвинувачення матиме більшу підтримку у процесі.
У виступах також зверталася увага на необхідність спільного навчання працівників прокуратури та інших правоохоронних органів і адвокатів. Наголошувалося на тому, що всі повинні однаково розуміти закон, зокрема, норми нового КПК.
Учасники дискусії пропонували створити міжвідомчу групу з аналізу та моніторингу застосування КПК на практиці, консультаційно-методичні служби невідкладної консультативної допомоги працівникам правоохоронних органів. Пропонувалося також через деякий час обговорити у Комітеті ефективність застосування норм КПК на практиці тощо.