10 лютого 2006, 16:57
У П'ЯТНИЦЮ, 10 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який вів засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 9 лютого. Розглянуто 30 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 12 законів та 11 постанов, один законопроект направлено на доопрацювання, два законопроекти та 5 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України скасовано один закон.
Далі головуючий виголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
Кілька фракцій наполягли на наданні слова для заяви. Після виголошення заяв представниками фракцій народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Проект закону про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України доповів Голова Служби безпеки Ігор Дріжчаний.
Він зазначив, що завданням служби, яку пропонується створити цим законом, є забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, створення національної системи конфіденційного зв'язку, захист державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах і реалізація державної політики у цих сферах.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації утворюється на базі існуючого сьогодні в Службі безпеки України Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації. Утворення служби, за словами доповідача, надасть можливість розв'язати системне протиріччя, яке полягає в тому, що сьогодні Служба безпеки поєднує функції оператора зв'язку і функції здійснення контрольних оперативно-розшукових заходів на відповідних каналах зв'язку.
І.Дріжчаний зупинився на деяких принципових моментах законопроекту. Він акцентував увагу на тому, що створюється державний орган із спеціальним статусом, діяльність якого буде спрямовуватися Кабінетом Міністрів України. Уряд здійснюватиме заходи щодо забезпечення функціонування служби, а з тих питань, що пов'язані з забезпеченням національної безпеки України служба буде підконтрольна Верховній Раді та Президентові України.
Головними завдання створюваної служби будуть: забезпечення функціонування безпеки і розвитку державної системи урядового зв'язку, забезпечення такими видами зв'язку вищих посадових осіб держави та інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, військового управління, керівників установ, підприємств і організацій. На сьогодні саме система урядового зв'язку є тією єдиною спеціальною телекомунікаційною системою, що дозволяє забезпечити обмін інформацією з обмеженим доступом між керівниками всіх гілок влади. Також ця система спроможна в умовах будь-якої обстановки та місця забезпечити стійкий безперервний захищений зв'язок у вищому державному керівництві.
Другим завданням стане реалізація єдиної державної політики в сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Сьогодні питання забезпечення такого захисту набувають все більшого значення. Формується новий погляд на джерела загроз національній безпеці у сфері інформації і нехтування вимогами щодо захисту від цих загроз може призвести до вкрай негативних наслідків, зазначив доповідач.
Служба також займеться розробкою і виготовленням державних шифрів. Небагато держав спроможні самостійно здійснювати ці завдання, наголосив І.Дріжчаний, і Україна серед цих держав.
Загальна структура створюваної служби складається з спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади і підпорядкованих йому регіональних і територіальних органів. Новим є те, що служба створюється як невійськове формування. Такий підхід сприятиме виконанню зобов'язань, взятих Україною і перед Радою Європи, і перед міжнародною спільнотою щодо зменшення кількості військовослужбовців і військових формувань взагалі.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, які стосувалися доступу до інформації осіб, які не мають на це право, Голова СБУ, зазначив, що створення служби є гарантією убезпечення інформації від несанкціонованого доступу до неї.
Про рішення профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони доповів Голова Комітету Георгій Крючков. Він позитивно відзначив той факт, що вирішення питання про створення такої служби здійснюється у конституційному полі.
Г.Крючков наголосив на доцільності виділення служби у самостійну структуру. Голова Комітету також позитивно відзначив девоєнізацію і демілітаризацію служби, яка є виправданою, буде здійснюватись поетапно, адже там працюють люди, вони мають певні соціальні гарантії і ці гарантії мають бути за ними збережені.
Г.Крючков зробив кілька зауважень до урядового законопроекту. Вони стосувалися порядку призначення голови служби, призначення посадових осіб служби Кабінетом Міністрів, терміну набуття чинності закону тощо.
За підсумками обговорення проект закону про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України було прийнято за основу 293- ма голосами.
Народні депутати заслухали звіт Кабінету Міністрів України про роботу в галузі житлово-комунального господарства, який представив виконуючий обов'язки міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Павло Качур.
Доповідач нагадав про те, що у зверненні до Верховної Ради України Президента України наголошується, що житлово-комунальне господарство є однією з пріоритетних сфер, повсякденним середовищем людини, через яке формується її настрій, через яке громадяни оцінюють діяльність органів управління від начальника ЖЕКу до керівника уряду.
П.Качур нагадав, що Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" на органи місцевого самоврядування покладено повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, вирішення питань водотеплопостачання та водовідведення.
Останні події у сфері теплозабезпечення міст Алчевська Луганської області, Олександрії Кіровоградської, водотеплопостачання міста Щокіно Автономної Республіки Крим та ряді інших населених пунктів України засвідчили, що в житлово-комунальному комплексі держави накопичилася значна кількість проблем загальнонаціонального масштабу.
Сучасну ситуація у житлово-комунальному господарстві України міністр охарактеризував високим рівнем зносу основних фондів більше, ніж на 60 відсотків, і як наслідок, втратами питної води у зовнішніх мережах, втратами теплової енергії у житловому фонді. За словами доповідача, 70 відсотків житла збудовано до 70-х років минулого століття, а це близько 4 відсотків багатоквартирних будинків комунальної власності, є ветхими та аварійними. Фактичні можливості місцевих бюджетів на їх капітальний ремонт не перевищують 16 відсотків від потреби. Як наслідок, сьогоднішній стан та якість комунальних послуг не відповідають очікуванням громадян.
Торкнувшись тарифів на комунальні послуги, доповідач зазначив, що переважна більшість підприємств житлово-комунального господарства працює за тарифами, що не відшкодовують повної вартості надання послуг. Станом на 1 січня рівень відшкодування витрат тарифами для населення по базових підприємствах регіонів коливається від 20 відсотків у водопостачанні і водовідведенні, від 37 відсотків у теплопостачанні і приблизно близько двох відсотків у забезпеченні житлом, що є рівнем відшкодування собівартості.
В цілому по Україні тарифи для населення відшкодовують собівартість у середньому на 66 відсотків, а з врахування субсидування за рахунок більше тарифів для комунальних підприємств на 87 відсотків.
Міністр доповів про збитки, яких зазначили підприємства галузі вже у поточному році. За його словами, на початок 2006 року підприємства галузі отримали 1,2 млрд. гривень збитків. У регіональному розрізі найбільш значні збитки у Дніпропетровській, Луганській, Донецькій та Харківській областях. Такий стан справ саме з економічним підходом до галузі не дозволяє хоча б зупинити кризові явища і зумовлює погіршення технічного стану обладнання та мереж, здорожує їх обслуговування, перешкоджає залученню небюджетних інвестицій у цю ключову для держави галузь.
Далі міністр торкнувся здійснення державної політики у житлово-комунальній сфері. Уряд виходить з того, щоб забезпечити беззбиткове функціонування підприємств лише шляхом механічного підвищення тарифів неможливо. Тому ставить перед собою завдання збалансувати інтереси суспільства, суб'єктів господарювання та споживачів житлово-комунальних послуг. "Політика ціноутворення на житлово-комунальні послуги має бути стимулюючою до енергозбереження, захищати малозабезпечені верстви населення від можливих зловживань монополістів, але і забезпечувати повне відшкодування витрат суб'єктів господарювання, що надають такі послуги", - наголосив П.Качур.
Міністр нагадав про прийнятий Верховною Радою України ще у 2004 році Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Він передбачає, що якщо місцевими тарифами не відбувається відшкодування собівартості послуг, то з місцевих бюджетів такі витрати компенсуються. За словами міністра, сьогодні закон не виконується, тарифи не відшкодовують собівартості, і ніхто комунальним підприємствам не відшкодовує різницю в тарифах.
Якщо і надалі продовжувати спекуляції щодо тарифної політики в галузі, програма житлових субсидій зійде нанівець разом з остаточним занепадом житлово-комунальної сфери, - зазначив П.Качур.
Міністр чесно визнав, що дотаційна політика захищає інтереси заможних верств населення. Отже, існуючий фінансово-економічний стан підприємств унеможливлює залучення приватного капіталу, стримує запровадження нових форм управління та заходів переоснащення підприємств.
З огляду на це, уряд, міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, яке є відповідальним за здійснення політики в житлово-комунальній сфері, визначили пріоритетним напрямком своєї діяльності реформування житлово-комунального господарства, відповідно до законів України, прийнятих Верховною Радою, до передвиборчої програми Президента України "10 кроків назустріч людям". Базовим законом у діяльності уряду є Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки". Програма реалізується поетапно за визначеними напрямами, зокрема удосконалення управління, демонополізація у сфері, беззбиткове функціонування і технічне переоснащення.
Міністр визнав, що темпи реалізації програми не є задовільними.
П.Качур поінформував депутатів про те, що з метою удосконалення системи управління житлово-комунального господарством, сприяння демонополізації галузі, міністерство розробляє проект закону про державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства. Підготовлені до розгляду низка проектів постанов Уряду щодо передачі управління, оренду, концесію об'єктів тепловодопостачання та водовідведення. Затверджено правила постачання та користування тепловою енергією, право надання послуг з управління будинком, спорудою, або групою будинків, порядок формування тарифів на послуги водотеплопостачання і водовідведення.
Для створення конкурентного середовища у сфері теплозабезпечення пропонується надати можливість залучити приватні інвестиції у розвиток генеруючих потужностей. Це дозволило б створити місцеві ринки теплової енергії.
Міністр торкнувся і питання фінансування виконання заходів по реформуванню житлово-комунальної сфери. Воно є недостатнім. Передбачалося також запровадити нові фінансові кредитні механізми, які стимулювали б залучення недержавних інвестицій у модернізацію галузі, зокрема, 300 мільйонів недержавних кредитних ресурсів на впровадження заходів, спрямованих на зменшення витрат по виробництву, передачі та споживанні теплової енергії, 50 мільйонів на часткову компенсацію відсотків за кредитами, наданими комерційним банкам на розвиток і реконструкцію централізованих систем водовідведення.
Проте ці пропозиції Верховною Радою не були підтримані. А це дозволило б розширити залучення інвестицій у галузь.
Говорячи про пріоритети на найближчу перспективу, П.Качур зазначив, що серед них є реалізація ефективної енергозберігаючої політики у житлово-комунальному господарстві, коригуються галузеві, регіональні та місцеві програми енергозбереження у сфері житлово-комунального господарства відповідно до проекту енергетичної стратегії до 2030 року, які передбачають заходи, спрямовані на зменшення виробництва теплової енергії на котельнях, що споживають природний газ, та збільшення його виробництва на електроакумулюючих установках.
"Життя змушує нас вживати термінових заходів щодо стимулювання ефективного використання ресурсів. Ми ставимо завдання перед теплопостачальними підприємствами вжити спільно з органами місцевого самоврядування заходів, які б дозволили досягти зменшення споживання природного газу не менше, як на 10 відсотків до кінця року", - зазначив доповідач. Він повідомив, що для сприяння цій роботі міністерством створена робоча група, розроблені конкретні пропозиції, які передбачають запровадження технології використання скидного енергопотенціалу, модернізацію котлів та заміну пальників, автоматизацію роботи котлів, заміну котлів з низьким коефіцієнтом корисної дії.
Окремим блоком розглядається питання запровадження технології комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Завершуючи виступ, міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства ще раз наголосив, що аварії, які мали місце на комунальних системах теплопостачання, зокрема в Алчевську та Олександрії, засвідчили, що не потрібно залишати органи місцевого самоврядування наодинці з проблемами, які накопичувалися у галузі житлово-комунального господарства десятиліттями. Лише спільними зусиллями уряду, Верховної Ради України, Президента України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськості можна подолати кризові явища у житлово-комунальному господарстві, забезпечити сталу роботу у галузі та надання громадянам України якісних послуг.
Голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко наголосив, що жодна інша галузь не перебуває в такому жалюгідному стані, як житлово-комунальне господарство, що й підтвердили події в Алчевську.
Ця катастрофа, за словами В.Пустовойтенка, продемонструвала повну безпомічність тих, хто мав би реагувати оперативно та ефективно. "Причинами цієї трагедії є не тільки прорахунки та проектувальні схеми теплопостачання, незадовільна підготовка служб комунальної служби до опалювального сезону, невчасно проведені ними ремонти теплотрас, безвідповідальність та серйозні недоліки в роботі в цьому напрямку органів виконавчої влади, а також відсутність цілеспрямованої державної політики в сфері житлово-комунальних господарств, утримання в належному стані наявного житлового фонду і, безумовно, неналежне фінансування в цій сфері", - зауважив Голова Комітету.
Сьогодні є законодавча база, але немає державної політики і роботи виконавчої влади, вважає В.Пустовойтенко. Уряд фактично відсторонився від розв'язання проблем у житлово-комунальній сфері.
Занепокоєння у Голови профільного Комітету викликали тарифи на житлово-комунальні послуги після підвищення цін на газ і хто буде погашати збитки галузі.
В.Пустовойтенко висловився за відновлення діяльності Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, що дозволить зрушити з місця реформування галузі.
Під час обговорення питання народні депутати висловилися щодо ситуації, в якій перебуває житлово-комунальне господарство. Одним із чинників кризової ситуації, що має місце у житлово-комунальному господарстві України, називалися невпорядкованість та законодавче розширення переліку категорій громадян, яким надаються пільги.
Вносилися пропозиції законодавчо забезпечити державну підтримку сталого функціонування цієї життєво важливої для населення України галузі, передбачивши для цього відповідні фінансові ресурси або зняти тягар фінансового навантаження, який лягає на галузь через непродуману систему оподаткування, ріст цін на енергоносії та збільшення пільгових категорій.
Народні депутати також пропонували на законодавчому рівні визначити, що забезпечення теплом, електроенергією, водою є однією з головних функцій держави у питанні життєзабезпечення громадян.
Деякі з виступаючих висловили підтримку ініціативам Президента України щодо необхідності невідкладного та докорінного реформування системи комунального господарства у Україні.
Депутати зауважували, що саме в центрі, на місцях необхідно здійснити практичні кроки щодо невідкладного поліпшення стану в житлово-комунальному господарстві, зокрема започаткувати створення конкретного середовища в комунальному господарстві через широке залучення приватного бізнесу. "Людина має право вибирати, а не користуватися тим, що їй нав'язують", - наголошували промовці.
Для попередження аварій подібних в Алчевську пропонувалося негайно започаткувати будівництво локальних мінікотелень, провести житлові субсидії у їх відповідність до комунальних тарифів і здійснити подальшу оптимізацію цінової політики у комунальному господарстві.
Підводячи риску під обговоренням, Голова профільного Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко зняв свою пропозицію з проекту постанови про звіт Кабінету Міністрів України про роботу в галузі житлово-комунального господарства щодо відновлення Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, внісши нову пропозицію Кабінету Міністрів протягом одного місяця визначитися із боргами у житлово-комунальній сфері, які сьогодні складають 9 мільярдів гривень.
За підсумками обговорення профільний Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку підготує узгоджений проект Постанови, який народні депутати розглянуть на одному з наступних пленарних засідань.
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
13-17 лютого народні депутати працюватимуть в комітетах, фракціях і групах.
14 лютого у Верховній Раді України відбудеться ранкове пленарне засідання, на якому планується заслухати питання: 1. Про роботу Кабінету Міністрів України із забезпечення потреб України природним газом і у сфері енергозбереження.
2. Про роботу Кабінету Міністрів України з реалізації законодавства в агропромисловому секторі та про стан підготовки до весняно-польових робіт.
3. Про створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з моніторингу виборчого законодавства.