Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на розгляд скарги у суді касаційної інстанції
28 вересня 2012, 13:18
Законопроектом (реєстр. №11018), зазначалося на засіданні Комітету, передбачається внести зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, пропонується виключити положення пункту 5 частини третьої статті 328 Цивільного процесуального кодексу та пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Під час обговорення народні депутати вказували на те, що "у чинній редакції частини третьої статті 328 Цивільного процесуального кодексу взагалі відсутні пункти, хоча за змістом пояснювальної записки, а також відповідно до змін, що передбачені у законопроекті до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства, очевидно, що йдеться про пункт 5 частини четвертої відповідної статті Цивільного процесуального кодексу".
Члени Комітету зазначили, що положення пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу, а також пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства, які наділяють суддю-доповідача правом відмовити у відкритті касаційного провадження у справі з підстав необґрунтованості скарги, слугують певним "фільтром" для касаційних скарг, необґрунтованість яких є очевидною. При цьому, вони покликані забезпечувати принцип правової визначеності та відсіювати скарги, які спрямовані лише на порушення строків судового розгляду, тобто протидіяти оскарженню заради самого оскарження, яке призводить до перевантаження суду касаційної інстанції та зволікання у розгляді всіх справ, які знаходяться у його провадженні.
Таким чином, вважають парламентарії, прийняття законопроекту негативним чином вплине на діяльність суду, зокрема, буде порушено принцип правової економії та розумних строків розгляду справ і права на справедливий судовий розгляд, що не відповідатиме міжнародним зобов'язанням України відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (щодо забезпечення справедливого судового розгляду).
Крім того, підкреслювали народні депутати, виключення відповідних положень із Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства ставить під сумнів конституційні засади правосуддя щодо обов'язковості судових рішень та їх юридичної сили, правової ефективності та правової визначеності, що притаманні цивільному, а також адміністративному судочинству України.
Тому, на стадії відкриття касаційного провадження відмова у відкритті на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу та пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства виконує необхідну функцію істотного зменшення явно необґрунтованих звернень та кореспондує з практикою Європейського Суду з прав людини, яка визначає можливість обмеження права на доступ до суду. Зокрема, у зв'язку з визнанням неприйнятності скарги, за умови, що це право не буде обмежено таким чином і до такого рівня, що зачіпалася б сама його суть і допустимі обмеження цього права повинні мати законну ціль, а між процесуальними засобами, що використовуються, і поставленою ціллю повинна бути розумна співмірність, яка забезпечує баланс між приватними та публічними інтересами, гарантує своєчасність усунення судових помилок.
Таким чином, зазначали члені Комітету, введення попередньої процедури розгляду касаційної скарги, в межах якої визначаються правові підстави для подальшого руху справи (відкриття касаційного провадження, витребування справи, передача справи на розгляд по суту тощо), виходячи із доводів, викладених у скарзі та змісту оскаржених рішень, відповідає правовій природі та призначенню касаційного провадження і не може розцінюватися як несумісне з правом кожного на судовий захист і на справедливий судовий розгляд.
Крім того, наголошувалося на засіданні, слід врахувати те, що 17 листопада 2011 року Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства", яким норми статті 214 Кодексу адміністративного судочинства приведено у відповідність з аналогічними нормами цивільного судочинства, зокрема, встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Наслідком прийняття цього закону, зазначали народні депутати, стало забезпечення своєчасного та ефективного судового захисту порушених прав особи, запроваджено більш якісне та оперативне адміністративного судочинства та, як наслідок, підвищилась ефективність розгляду адміністративних справ у порядку адміністративного провадження.