Пленарне засідання 22 лютого 2006 року

У СЕРЕДУ, 22 ЛЮТОГО, ДЕВ'ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 21 лютого. Розглянуто 29 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято три закони та дві постанови, п'ять законопроектів прийнято за основу, чотири законопроекти та два проекти постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України: п'ять законів прийнято в новій редакції, подолано вето Президента на два закони, шість законів скасовано.

Головуючий повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата України Леоніда Сваткова до складу депутатської фракції БЮТ і про входження народного депутата України Володимира Мойсика до складу депутатської фракції Політичної партії "Народний Союз Наша Україна".

Далі головуючий виголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили представники депутатських фракцій і груп.

Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили проект Житлового кодексу України. Доповідав один з авторів, Голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко. Він нагадав, що в липні минулого року Верховною Радою у повторному другому читанні було прийнято новий Житловий кодекс України, в якому було враховано близько 600 зауважень. Але Президент України наклав вето на нього, хоча 27 з 31 зауваження Президента, включаючи всі принципові зауваження, були враховані. Нова редакція кодексу не була підтримана і в сесійній залі.

При цьому не було підтримано і пропозицію Президента щодо відхилення прийняття Житлового кодексу. Жодного переконливого пояснення цьому не висловлено. "Цим самим Україну у здійсненні житлової реформи відкинуто щонайменше на два-три роки", - зауважив доповідач.

Говорячи про новий проект Кодексу, В.Пустовойтенко зазначив, що він повинен стати базовим документом для здійснення житлової реформи, створити належну сучасну правову базу для забезпечення реалізації права громадян на житло.

У новій редакції визначені правові, організаційні та соціально-економічні засади державної політики в житловій сфері, встановлені правовідносини щодо виникнення, здійснення і припинення прав власності на житло. Проектом Житлового кодексу передбачено позачергове отримання житла для інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей-інвалідів та дітей-сиріт, незаконно засуджених, а згодом реабілітованих та інших. Передбачено гарантоване отримання житла військовослужбовцям, чорнобильцям, робітникам міліції, молодим сім'ям, сільським вчителям, сільським лікарям та іншим категоріям громадян, права яких визначені чинним законодавством. Вже в першій статті проекту кодексу визначено, що ніхто не може бути примусово виселений із свого житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Законопроектом також врегульовано питання обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, реалізації прав та виконання обов'язків власників житла і користувачів житлом, забезпечення формування, використання, утримання та збереження житлового фонду, збереження та бронювання житла, яке перебуває в державній та комунальній власності.

Доповідач нагадав, що у в прийнятому Кодексі соціальному житлу було присвячена ціла глава. Після прийняття закону "Про житловий фонд" необхідно внести технічні зміни до проекту Житлового кодексу щодо узгодженості з законом "Про соціальне житло".

Говорячи про відмінність представленого проекту кодексу від попереднього, В.Пустовойтенко зазначив, що у новій редакції знято питання щодо примусового відселення громадян, введено тезу щодо реконструкції мікрорайонів за згодою громадян без примусового відселення, а також враховано всі пропозиції Президента, перш за все ті, якими він мотивував вето.

Народні депутати у ході обговорення зазначали, що самим лише ухваленням Житлового кодексу житлова проблема не розв'язується. Депутати закликали в першу чергу навести елементарний порядок на ринку первинного житла. На їхню думку, не можуть квартири в Києві коштувати дорожче, ніж у Празі, Берліні чи Варшаві. Держава має всі можливості для того, щоб продуманими і послідовними кроками обмежити рентабельність діяльності забудовників на рівні 20 відсотків, і зупинити квартирні спекуляції, не кажучи вже про відверте шахрайство.

Прийняттям Житлового кодексу необхідно забезпечити передумови для того, щоб терміни очікування квартир швидко скорочувалися, а, враховуючи нашу демографічну ситуацію, належить насамперед докласти зусиль, щоб молодь набувала власне житло у дітородному віці, - зазначали депутати.

Промовці пропонували в концепції Житлового кодексу закласти норми, за якими для всіх працюючих громадян у віці до 35 років мали б бути передбачені реальні і безумовні можливості одержання довгострокових житлових кредитів під низькі відсотки.

Для людей середнього та похилого віку, які не мають змоги розраховувати на отримання кредитів, сподівання на поліпшення житлових умов мають бути пов'язані в першу чергу з реконструкцією застарілого житлового фонду відповідно до закону, нещодавно ухваленого Верховною Радою.

Забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей також регулюються окремими законодавчими нормативними актами. Ця проблема може бути розв'язана у досить стислі терміни в разі забезпечення чіткого дотримання законності і усунення зловживань та підвищення бюджетних фінансувань, які передбачені вже і на цей 2006 рік.

На думку депутатів, у Житловому кодексі варто було б розділити всі групи осіб, що потребують поліпшення умов проживання.

Не побачили парламентарії підстав для того, щоб вести мову про єдину черговість для всіх разом, а тим більше про першочерговість чи позачерговість у праві на отримання житла, як це зроблено у відповідних статтях проекту. На їхню думку, там, де існує першочерговість або позачерговість, обов'язково є підстави для зловживань.

Більшість промовців схилялися до думки направити проект Житлового кодексу на доопрацювання. Вони наполягали на тому, що необхідно прийняти такий Житловий кодекс, який би був сучасним, відповідав би потребам суспільства.

За підсумками обговорення проект Житлового кодексу було відхилено.

Верховна Рада, розглянувши повторно у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо управління ризиками, покарання за злочини та вимог безпеки до здійснення операцій з спеціальними платіжними засобами, інших питань їх використання), відхилила його.

Далі народні депутати розглянули за скороченою процедурою і відхилили проект закону про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо порядку призначення). Автор законопроекту народний депутат Віктор Мусіяка нагадав, що Верховна Рада дає згоду на призначення Прем'єр-міністра, Генерального прокурора нетаємним голосуванням. Також Регламентом Верховної Ради не передбачено таємне голосування щодо обрання членів Вищої ради юстиції.

В.Мусіяка запропонував з чинного закону вилучити слова "таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів".

Народні депутати не підтримали цей законопроект, незважаючи на заклики своїх колег, які взяли участь в його обговоренні, прийняти його за основу.

Верховна Рада розглянула у другому читанні низку законопроектів і прийняла щодо них рішення.

В цілому були прийняті закони: про внесення змін до деяких законів України (щодо реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності); про внесення змін до Закону України "Про архітектурну діяльність" (щодо погодження документації); про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року; проект Закону про внесення змін до статті 57 Закону України "Про освіту" (щодо пільгових кредитів); про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ; про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

На повторне друге читання направлено законопроект про внесення змін до Водного кодексу України.

Відхилено законопроекти: про внесення зміни до Закону України "Про товарну біржу"; про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в нафтогазовій сфері.

Верховна Рада скасувала прийнятий у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту моралі та утвердження гуманістичних цінностей у суспільстві.

Після цього народні депутати, розглянувши, ратифікували: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Таджикистан; Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про трудову діяльність і соціальний захист громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України; Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Гамбія про співробітництво у галузях економіки, освіти, науки і техніки.

Не ратифіковані були Угода між Європейським Союзом і Україною про призначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз і Кредитна угода (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.

На цьому пленарне засідання завершилося.