16 грудня 2005, 16:42
У П'ЯТНИЦЮ, 16 ГРУДНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 15 грудня. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 10 законів і 13 постанов, дев'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, один законопроект та два проекти постанов відхилено.
За результатами розгляду пропозицій Президента України три закони прийнято у новій редакції.
В.Литвин нагадав, що на вечірньому пленарному засіданні у четвер не було прийнято результативного рішення щодо проекту закону про Державний бюджет на 2006 рік. Він висловив переконання, що в цьому є пряма і безпосередня провина уряду. В.Литвин зазначив, що потрібно було прийняти доходну, видаткову частину бюджету, дефіцит і трансферти, так як того вимагає Бюджетний кодекс.
Голова Верховної Ради України попросив Комітет з питань бюджету разом з урядом доопрацювати законопроект і на вівторок підготувати це питання.
Далі головуючий повідомив про зміни у складі депутатських фракцій, зокрема, про входження народного депутата Олександра Кузьмука до складу групи "Довіра народу".
В.Литвин також поінформував про зміну повної назви депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко (політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Українська республіканська партія "Собор", Українська соціал-демократична партія) на назву "депутатська фракція Блоку Юлії Тимошенко (політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія) – скорочена назва "фракція Блоку Юлії Тимошенко".
Далі головуючий оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
Після цього головуючий зробив оголошення про створення міжфракційного об'єднання "Наша Україна" у складі: фракція політичної партії "Народний союз "Наша Україна", фракція "Народний Рух України" і фракція "Партії промисловців та підприємців України".
Після їх закінчення народні депутати заслухати звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни. Доповідав Голова Тимчасової слідчої комісії Сергій Сінченко. Він повідомив, що це вже третя слідча комісія, яка займалася перевіркою фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни.
С.Сінченко нагадав про діяльність попереднього складу комісії, яка влітку 2000 року тодішньою більшістю була просто ліквідована без будь-якого пояснення причин. Голова Комісії вважає однією з причин її ліквідації те, що вона впритул наблизилась до схем, за якими здійснювався крадіжки коштів з державної казни.
С.Сіінченко прокоментував деякі статистичні дані щодо того колосального арсеналу озброєнь і матеріальних цінностей, який дістався Україні у спадок від Радянського Союзу. Це - дев'ять тисяч танків, 11 тис. бронемашин, 18 тис. артилерійських систем, до трьох тисяч дев'ятисот літаків та вертольотів, ціла ракетна армада, 176 міжконтинентальних балістичних ракет зі своїми стратегічними ядерними боєзарядами та окремо біля двох тисяч 883 одиниці оперативно-тактичних та тактичних ядерних боєзарядів.
На стратегічних військових базах і складах знаходилися величезні запаси озброєння, військової техніки, продовольства, амуніцій та іншого військового майна, розрахованого на забезпечення як мінімум п'яти військових фронтів з 10-мільйонною армією.
Закордонні джерела оцінювали вартість усього цього у 89 млрд. доларів США. Левова частка усього цього багатства була розпродана, розтягнута, вивезена, в тому числі і за кордон у 1992-1997 роках.
За словами Голови Комісії, цьому сприяли відсутність закону, який би регулював питання експорту озброєнь. Закони підмінялися указами президентів, постановами уряду, у тому числі закритими. Вкрадено, розпродано за безцінь зброї та майна більше, ніж на 32 мільярди доларів.
С.Сінченко зазначив, що "зоряний час" для безконтрольної торгівлі зброєю в Україні наступив у 1996 році, коли в цій торгівлі приймали участь близько 114 фірм.
Головним завданням слідчої комісії, за словами її голови, було відслідковування ситуації з незаконними передачами зброї, боєприпасів, предметів подвійного використання до країн, де існують військові конфлікти, відбуваються масові порушення прав людини і у зв'язку з зобов'язаннями України як члена міжнародних організацій ООН, ОБСЄ, групи ядерних постачальників Вассенарської домовленості, тобто у сферах, коли під загрозу ставиться міжнародний імідж України.
Перші порушення стосувались поставок великої партії зброї у Хорватію та мусульманам в Боснії. Поставки зброї проходили в тіньовому секторі і, за свідченням спеціалістів, були політично немотивовані і продиктовані тільки фінансовими міркуваннями.
За словами С.Сінченка, все, що діялось в цьому плані в державі, достеменно знала тільки одна людина – колишній секретар Ради національної безпеки та оборони В.Горбулін.
Одна з актуальних тем, над якою працювала комісія, яка ще потребує додаткового вивчення, це питання розрахунків з Російською Федерацією за боєзаряди ядерної зброї, які були вивезені до Росії та отримання відповіді на головне питання про їх реальну кількість та вартість. Різниця між кількістю переданих Україною і прийнятих Росією ядерних боєзарядів за даними комісії склала 250 одиниць.
Вартість вивезеної до Росії тактичної та оперативно-тактичної зброї, яка, без особливих затрат могла знаходитися на складах до 2010 року, становить 450 мільйонів доларів США. Спеціалісти комісії оцінювали її вартість в півтора мільярда доларів.
Лише через п'ять років після вивезення з України тактичної ядерної зброї між урядами Російської Федерації і України була підписана угода 30 жовтня 1997 року про взаємний залік заборгованості за поставлені енергетичні ресурси і за розщеплювані матеріали.
С.Сінченко від імені очолюваної ним Комісії вніс пропозиції: звернути увагу Кабінету Міністрів на недостатність організаційних заходів щодо припинення визначення зловживань з питань контролю за рухом військового озброєння та майна Міністерства оборони і інших військових формувань. Визначити за необхідне введення до функцій Фонду державного майна продаж військових містечок та передачу в оренду основних фондів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Звернути увагу СБУ на недостатність контролю за виконанням міжнародних зобов'язань щодо заборони або обмеження військово-технічного співробітництва з окремими державами згідно з резолюціями Ради Безпеки ООН.
Верховна Рада за підсумками заслуховування звіту Тимчасової слідчої комісії прийняла Постанову. Верховна Рада взяла до відома звіт про роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни.
Верховна Рада рекомендує Кабінету Міністрів здійснити перевірку фактичного отримання від Російської Федерації тепловиділяючих зборок (ТВЗ) за передані стратегічні ядерні боєзаряди, кількість виробленої з них електроенергії і її вартість та надходження до держбюджету коштів від реалізації зазначеної електроенергії.
Результати перевірки доповісти Верховній Раді України у лютому 2006 року.
Тимчасова комісія передасть Генеральному прокурору України отримані матеріали, які вказують на наявність ознак злочину.
Постановою пропонується продовжити роботу Комісії, про остаточні результати поінформувати Верховну Раду України у березні 2006 року.
Про роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для перевірки ситуації, що склалася на ринку зерна і хліба в Україні доповів співголова цієї Комісії Василь Гаврилюк. За його словами, в основному період перевірки ситуації на ринку зерна та хліба України припадав на 2002-2003 роки, однак комісія продовжувала проводити свої контрольні функції і у подальший період. За час роботи комісії отримано більше 100 відповідей від органів влади, господарюючих суб'єктів, громадських об'єднань на поставлені питання комісією щодо ситуації, яка виникла на ринку зерна і хліба в Україні. Проведено відповідні процесуальні дії щодо посадових осіб, відповідальних за аграрний блок уряду у 2002-2003 роках. Одним з пріоритетних напрямків діяльності комісії було цінова політика на ринку зерна та хліба. Комісія поінформувала, що починаючи з 98-го року після відміни державного замовлення на зерно, формування обсягів сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів відповідно до постанови Кабміну "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринка зерна" повинно здійснюватися через біржовий товарний ринок, тобто за біржовими цінами.
В.Гаврилюк повідомив, що результати перевірки комісії свідчать, що приписки щодо валового збору зерна мали тотальний характер в кожній області. Виявлено непоодинокі факти зловживань службових осіб. Порушено 150 кримінальних справ. Нерідко перекручування звітності допускалося безпосередньо органами Держкомстату. Фактів внесення завідомо неправдивих відомостей про обсяги зібрання зернових за 2002 рік найбільше спостерігалося в органах статистики в Одеській, Рівненській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях.
У 2000 році з метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних та кон'юнктурних коливань цін на зерно і хлібобулочні вироби був виданий Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна".
Підсумовуючи надану інформацію, В.Гаврилюк зазначив, що треба повернутися до продовольчої безпеки держави на серйозному рівні.
Заслухавши звіт співголови Тимчасової слідчої комісії для перевірки ситуації, що склалася на ринку зерна і хліба в Україні, Верховна Рада взяла до відома звіт про роботу Тимчасової слідчої комісії і рекомендувала Кабінету Міністрів розробити дієвий механізм державного регулювання на ринку зерна та хліба.
Верховна Рада передасть Генеральній прокуратурі України отримані Тимчасовою слідчою комісією матеріали, які вказують на наявність порушення законодавства на ринку зерна та хліба в Україні.
Народні депутати далі заслухали звіт Голови Тимчасової слідчої комісії для з'ясування причин утворення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії Володимира Майстришина. Він зазначив, що іноземні кредити під державні гарантії залучалися в рамках кредитних ліній, відкритих на підставі відповідних міжурядових та міжбанківських угод.
Після прийняття Закону України "Про міжнародні договори України" у 1993 році та Конституції України всі міжнародні договори щодо іноземних кредитів ратифікувалися Верховною Радою України. Надані Кабінетом Міністрів гарантії носять безумовний і безвідкладний характер та складають боргові зобов'язання України як держави.
В.Майстришин нагадав озвучену ще у 97-му році тодішнім віце-прем'єр-міністром Віктором Пинзеником статистику, згідно з якою більш, ніж 70 центів з кожного долара кредитів уже віддав Державний бюджет. На сьогоднішній день ця цифра складає 90 центів з кожного долара, який позичений, вже віддав Державний бюджет.
Загалом до Державного бюджету, за словами доповідача, і сьогодні не можна отримати близько 48 відсотків кредитів. Неналежне укладання кредитних угод призвело до того, що сьогодні дуже багато підприємств користується відповідними товарним покриттям кредитів, не несучи ніякої юридичної відповідальності.
Тимчасова слідча комісія запропонувала доручити Кабінету Міністрів визначити уповноважений орган для забезпечення роботи по поверненню бюджетних коштів, які витрачені на погашення кредитів, залучені під державні гарантії.
Комісія також пропонує надати цьому органу повноваження по вжиттю заходів по поверненню боргів за іноземні кредити, створенню системи дієвого контролю і здійснення комплексного дослідження питань, які пов'язані з простроченою заборгованістю за іноземні кредити, розробці пропозицій по оздоровленню фінансової політики.
Комісія пропонує подовжити термін позовної давності за неповернені кредити, залучені державою або під державні гарантії.
Комісія також рекомендує Комітету з питань фінансів та банківської діяльності разом з Комітетом з питань бюджету прискорити прийняття закону про державний борг України для врегулювання механізмів повернення боргів за кредити, що отримані під гарантії та всіх питань, які стосуються державного боргу, в якому розписана процедура утворення, погашення та обслуговування державного боргу.
В.Майстришин також поінформував, що Тимчасова слідча комісія веде роботу по внесенню необхідних змін та доповнень до Кримінального та Господарсько-Процесуального кодексів України, зокрема про виконавче впровадження.
Він запропонував народним депутатам, профільним комітетам Верховної Ради, Кабінету Міністрів та усім зацікавленим фахівцям контролюючих правоохоронних органів держави підключитися до відпрацювання механізму наповнення бюджету коштами за кредити, які отримало підприємства під гарантії держави.
Тимчасова слідча комісія продовжує роботу до утворення повноважних органів забезпечення роботи по поверненню бюджетних коштів з конкретними підприємцями-позичальниками та відпрацьовує пропозиції вирішення питань, пов'язаних з неповерненням цього боргу через дефіцит прийняття рішень урядом.
Верховна Рада прийняла Постанову, якою взяла до відома звіт про роботу з вивчення ситуації про погашення заборгованості перед державою за кредитами, наданими підприємствам під гарантії держави.
Комісія направить матеріали, одержані в ході роботи в Генеральну прокуратуру для вжиття необхідних заходів відповідно до чинного законодавства.
Після цього дві фракції наполягли на перерві. Без її оголошення заяву фракції Народного Руху України про необхідність приведення до світових розцінок орендної плати за базування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації зачитав народний депутат Олександр Ткаленко.
Фракція Народного Руху України вимагає від Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради, уряду України впорядкування правових відносин та приведення у відповідність світовій ціновій практиці орендної плати за базування на нашій території російської військової бази.
Члени фракції вважають, що розв'язання цієї проблеми може стати серйозним важелем в двосторонніх переговорах між Україною і Росією в газових питаннях.
Від фракцій Народний блок Литвина і Народна партія, які також наполягли на оголошенні перерви, виступив народний депутат Михайло Сятиня. Його виступ стосувався кадрової політики нової влади, яка неодноразово була предметом серйозної критики. Фракція Народної партії вимагає від Президента покласти край переслідуванням за політичними мотивами і кадровій вакханалії з брутальним порушенням конституційних прав людей, яке твориться на місцях.
Про роботу ще однієї Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушення прав громадян на свободу совісті доповів Голова комісії народний депутат Павло Сулковський.
Слідча комісія вивчила матеріали щодо причин загострення міжконфесійних відносин у п'ятнадцяти регіонах України, зокрема, Донецькій, Житомирській, Херсонській, Київській, Сумській, Тернопільській, Рівненській та інших областях України.
Комісія ретельно підійшла до розгляду усіх без винятку скарг та заяв, залучала до розгляду звернень Генеральну прокуратуру України, Міністерство юстиції України, Державний департамент у справах релігії та інші державні органи і структури, яких стосувалися ці проблеми стосовно порушення права громадян на свободу совісті.
Комісія разом з вище переліченими органами та структурами провели відповідну роботу, встановили ряд фактів порушень Конституції України та законів України з питань порушення права громадян на свободу совісті. П.Сулковський повідомив, якщо за висновками у Донецькій, Житомирській, Херсонській, Сумській та інших областях дійсно мають конфліктні ситуації серед віруючих громад УПЦ та УПЦ Київського патріархату, і фактично не виявлено у цих регіонах прямого втручання органів виконавчої влади, то у Рівненській та Тернопільській областях мають місце грубі та системні порушення Конституції України та законів України з права громадян на свободу совісті.
Дослідивши зібрані докази, комісія констатувала, що рішення Тернопільської обласної державної адміністрації, головою якої є Іван Стойко, має упереджений характер щодо релігійних громад УПЦ. Прикладом дії місцевої влади у міжконфесійних конфліктах, що виникають навколо майна канонічної української православної церкви, за словами П.Сулковського, може слугувати ситуація, яка склалася у селі Рохманів Шумського району Тернопільської області. У селі триває міжконфесійний конфлікт навколо користування культовою спорудою храму Святої Трійці.
Релігійна громада УПЦ є законним користувачем вже більше, ніж півсторіччя. Голова Тернопільської обласної державної адміністрації І.Стойко прийняв незаконне розпорядження про введення позачергового користування храмом релігійних громад УПЦ та УПЦ київського патріархату.
Голова Комісії навів факти порушення прав громадян на свободу совісті у Рівненській області. За його словами, Головою Рівненської обласної державної адміністрації В.Червонієм було видано більше 30 незаконних розпоряджень за період з квітня по листопад місяць цього року, що стосуються релігійних громад УПЦ та УПЦ КП, які тягнуть за собою ознаки службових злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.
Голова Комісії запропонував прийняти Постанову за підсумками роботи Тимчасової слідчої комісії, якою прийняти звіт до відома, а також рекомендувати Президенту України звільнити з займаної посади голову Рівненської обласної державної адміністрації В.Червонія та звільнити і притягти до відповідальності голову Тернопільської обласної державної адміністрації І.Стойка та голову Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області у зв'язку з системними порушенням ними Конституції України і законів України, прав громадян на свободу совісті.
Однак, постанова з таким текстом не була прийнята, оскільки її не підтримала більша частина членів комісії. Тому Голові Комісії було доручено ще раз зібрати членів комісії, розглянути на своєму засіданні проект постанови і внести його на обговорення Верховної Ради.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який вів засідання, поінформував про вихід народного депутата Олександра Задорожного зі складу депутатської фракції "Єдина Україна".
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
Верховна Рада продовжить роботу в пленарному режимі 20 грудня.