Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про призначення пенсії за віком особам, що мають дітей
27 червня 2012, 15:55
Законопроектом (реєстр.№10376) пропонується з 1 січня 2013 р. встановити особам, які мають до п’яти дітей, пільги при виході на пенсію за віком, за наявності не менше 15 років страхового стажу. Так, у осіб, які мають одну дитину, що досягла 6-річного віку, право на пенсію за віком виникає після досягнення віку 59 років; у осіб, які мають двох дітей, молодшому з яких виповнилось 6 років - після досягнення віку 58 років; у осіб, які мають трьох дітей, молодшому з яких виповнилось 6 років - після досягнення віку 57 років; у осіб, які мають чотирьох дітей, молодшому з яких виповнилось 6 років - після досягнення віку 56 років. Жінкам, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку зберігається право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Комітет в цілому підтримує законодавчу пропозицію, спрямовану на підвищення рівня пенсійного забезпечення. Водночас, зазначає наступне.
Зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (в тому числі умов виходу на пенсію, встановлення пенсійного віку) здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до зазначеного закону, загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Разом з тим, тимчасово до прийняття відповідного закону для окремих категорій осіб, які мали таке право до набрання чинності Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", збережено право на призначення пенсій із зниженням пенсійного віку. До таких осіб віднесені не тільки матері, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, а й інші категорії осіб: хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики, інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи; певні категорії військовослужбовців і членів їх сімей.
Комітет підкреслив, що погоджується із зауваженнями Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, що в окремому законі необхідно вирішити питання пенсійного забезпечення всіх вищезазначених категорій осіб.
Також, наголосили члени Комітету, потребують суттєвого доопрацювання і інші норми законопроекту, зокрема, в частині:
визначеності у законопроекті кола осіб, що мають менше п’яти дітей та на яких буде поширюватись право на призначення пенсії за віком достроково. Законопроектом не встановлюється, хто матиме право на таку пільгу - тільки мати дитини, або за вибором матері батько дитини, або право на пільгу мають обоє батьків (діючим на даний час законодавством право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу надається батьку за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком);
виключення абзацу 3 пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (норма цього абзацу не передбачає пільг для осіб, які мають дітей при виході на пенсію. Нею встановлено право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 15 років страхового стажу і не менше 10 років страхового стажу в жінок, для інвалідів по зору 1 групи - сліпих та інвалідів з дитинства 1 групи).
Члени Комітету акцентували увагу на необхідності з боку держави провадити більш зважену державну політику по відношенню до жінок, які мають дітей, в тому, що стосується чинників підтримки працюючої матері (умови праці, можливості поєднання роботи із вихованням дитини, наявність житла, дитячих садків тощо), а не надання преференцій в пенсійному забезпеченні.