06 грудня 2005, 10:29
Учасники парламентських слухань відзначають, що система побудови влади в Україні, з погляду втілення конституційного принципу народовладдя, переживає глибоку системну кризу. Основною її ознакою є недостатня спроможність органів влади забезпечити адекватну участь народу в управлінні суспільно-політичними та соціально-економічними процесами в державі, а відтак врахувати інтереси абсолютної більшості людей і гарантувати їм гідний рівень життя.
Діяльності органів місцевого самоврядування бракує ефективності, що значною мірою обумовлено низькими обсягами бюджетного фінансування, недосконалістю механізму трансфертів фінансових ресурсів держави на рівень територіальної громади, недостатньою податковою базою та штучно обмеженою територіальною основою.
Учасники слухань зауважили, що така ситуація влаштовує окремі соціально-політичні групи, які вибудовують на цьому свій власний інтерес, котрий мало пов’язаний як з потребами держави, так і з корінними прагненнями людей. А також наголошують, що існуючі моделі державного управління та місцевого самоврядування, система їхніх відносин не завжди забезпечують інтереси самої держави та основні життєві потреби людини. Аналіз власного та світового досвіду свідчить, що кожний історичний етап розвитку країни вимагає відповідних підходів у делегуванні владних повноважень від держави до органів місцевого самоврядування. Зокрема організація державної влади розвинутих країн заходу базується на її децентралізації, поєднаної з сильними інститутами місцевого самоврядування. Таким чином децентралізована модель в умовах сталого соціально-економічного розвитку довела свою перевагу над централізованою.
Діюча в Україні система організації влади на місцевому рівні, вважає Комітет, потребує вдосконалення у відповідності із загальноприйнятими європейськими принципами, закладеними в Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Зокрема, принципу субсидіарності, який полягає у наділенні найближчих до людини ланок влади максимальними за даних умов повноваженнями.
Основні причини, що обмежують можливості місцевого самоврядування у здійсненні своїх функцій учасники слухань вбачають, зокрема, у відсутності послідовної державної політики щодо розвитку системи місцевого самоврядування, неврахування вищими органами державної влади України пропозицій з її вдосконалення, наявності суперечностей у положеннях Конституції України, що визначають територіальну основу, організаційну систему, компетенцію органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій тощо.
На думку учасників слухань, у процесі вирішення питань децентралізації державного управління та розвитку ефективного місцевого самоврядування має бути досягнуто узгодження рішень і дій вищих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості. Вони мають органічно поєднуватися із загальним вектором розвитку української держави і бути в підвалинах забезпечення її незалежності, економічної могутності та духовного розвитку.
Необхідно, зокрема, опрацювати концептуальні засади, визначити пріоритетні напрямки проведення змін, спрямованих на децентралізацію державного управління та зміцнення місцевого самоврядування у контексті принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування. Розробити та розглянути впродовж 2005-2006 років комплекс законодавчих актів, спрямованих на реалізацію принципів децентралізації державного управління, наближення влади до людини, розвитку ефективного місцевого самоврядування на засадах народовладдя, субсидіарності, гарантованості прав територіальних громад, партнерства органів державної влади та місцевого самоврядування.