Пленарні засідання 11 січня 2006 року

У СЕРЕДУ, 11 СІЧНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 10 січня. Розглянуто дев'ять питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято два закони та чотири постанови, чотири законопроекти та три проекти постанов прийнято за основу, один проект постанови відхилено, проведено День Уряду України.

В.Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народних депутатів Сергія Кіроянца та Ігоря Насалика зі складу фракції БЮТ.

Далі головуючий виголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Після цього народні депутати розглядали питання ратифікації.

Верховна Рада прийняла закон про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Ця Конвенція визначає принципи міжнародної лізингової діяльності, правила укладення лізингового договору, права та обов'язки учасників лізингового процесу, гарантії майнової недоторканості та відшкодування збитків тощо.

Положення Конвенції спрямовані на розширення організаційно правових можливостей суб'єктів лізингових правовідносин і має сприяти збільшенню інвестицій в основні фонди.

Приєднання України до цієї Конвенції не вимагатиме змін до чинного законодавства України, у тому числі з питань лізингових відносин в України. Зокрема, положення Конвенції абсолютно ідентичні з нормами діючого законодавства щодо умов укладення лізингового договору та інших питань.

При приєднання до цієї Конвенції будь-який український суб'єкт господарювання буде впевнений, що будуть діяти навіть в разі якихось колізій, спорів, звернення до суду норми законодавства, які повністю відповідають діючому українському законодавству і це дасть додаткову стабільність його контракту.

Приєднання України до Конвенції підтримала більшість народних депутатів, які взяли участь в обговоренні законопроекту. На їхню думку, приєднання до Конвенції відкриває шлях більш широкому застосуванню, створенню додаткових можливостей у сфері інвестиційної діяльності, технічному і технологічному переоснащенні вітчизняної економіки.

Позитивне рішення підтримали 304 народних депутати.

Верховна Рада також ухвалила наступний закон про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг.

Народні депутати підтримали ще один закон про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Ратифікована була Угода про вивезення та ввезення культурних цінностей.

Після цього дві фракції "Наша Україна" і Українська Народна Партія наполягли на перерві або виступі. Народний депутат Юрій Ключковський, виступаючи від цих фракцій, звернувся до прийнятого напередодні рішення Верховної Ради про відставку уряду. Він назвав це рішення "авантюрним актом", який потребує роз'яснення.

За словами Ю.Крючковського, проблема полягає у порушені встановлених Конституцією меж повноважень Верховної Ради України.

Народний депутат зачитав статтю 115 Конституції України, яка чітко розрізняє два явища: відставку Кабінету Міністрів, яка робиться з ініціативи Кабінету Міністрів, а не з ініціативи Верховної Ради, і резолюцію недовіри Кабінету Міністрів, яку приймає Верховна Рада України. Таким чином, Конституція України не надає право відправляти у відставку Кабінет Міністрів, а дає право лише оголошувати резолюцію недовіри. Резолюцію недовіри згідно з новою редакцією статті 87 Конституції України може ініціювати або Президент України або 150 народних депутатів України.

За словами Ю.Ключковського, "вчора два комуністи узурпували право або Президента, або третини Верховної Ради України. Таким чином, вчора Верховна Рада України прийняла юридично безграмотний документ з ініціативи тих, хто вносив зміни до Конституції, але всупереч новій редакції Конституції". "В науці права для таких документів є дуже гарна назва, вони нікчемні. Нікчемність означає, що ця постанова ніколи не діяла і діяти не буде. І тому у нас є Прем'єр-міністр, міністри і немає виконувачів обов'язків", - зазначив депутат.

Після цього народні депутати повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України.

У новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України були прийняті закони: "Про Фонд державного майна України"; "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (з переліку підприємств, що не підлягають приватизації були виключені ВАТ "Завод "Маяк" і ВАТ "Турбоатом" із забороною на приватизацію останнього підприємства протягом 2006 року).

У новій редакції з частковим врахування пропозицій Президента України були прийняті Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств), Закон України "Про статус слідчих", Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців".

Верховна Рада подолала вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо ВАТ "Одеський припортовий завод"). Це рішення підтримали 315 депутатів.

Верховна Рада також подолала вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (щодо науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зорямашпроект"). Рішення було підтримано 311-ма депутатами.

Народні депутати не змогли подолати вето Президента України на Закон України "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та припинення їх повноважень".

За скороченою процедурою далі було розглянуто кілька законопроектів. Першим з них - проектом закону про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо експертного дослідження) пропонувалося визначити правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Проект спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання порядку проведення експертного дослідження, яке може проводитися під час розгляду органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Закон, у разі його прийняття, дасть змогу більш детально конкретизувати процесуальний статус суб'єктів, які беруть участь у розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також сприятиме підвищенню об'єктивності та достовірності експертного висновку, що надзвичайно важливо для таких справ.

Народні депутати підтримали прийняття запропонованих змін, зазначивши, що вони спізнилися, як мінімум, на кілька років. Законопроект було прийнято за основу 248-ма голосами "за".

Наприкінці засідання народні депутати повернулися до розгляду питання про прийняття Закону України "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень" з пропозиціями Президента України.

Верховна Рада прийняла Закон України "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень" у новій редакції, зазначивши, що закон вступає в дію після сформування новообраної Верховної Ради України за результатами виборів у березні 2006 року, тобто з першого травня.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На початку вечірнього засідання Голова Верховної Ради України поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Олега Беспалова зі складу фракції партії "Єдина Україна".

Далі народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Верховна Рада розглянула і відхилила проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна".

Наступним законопроектом про внесення змін до деяких законів України (щодо доходів місцевих бюджетів) пропонувалося внести зміни до Бюджетного кодексу та визначити, що такий вид доходу як податок на прибуток повинен зараховуватися до бюджетів відповідних міст Києва та Севастополя - 40 відсотків, бюджетів міст республіканського значення та обласного – 30, бюджетів міст районного значення сіл та селищ – 15, до районних бюджетів – 15, до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів – 10 відсотків.

Друга частина законопроекту стосується внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" та визначає, що сплата відповідних податків, податку на прибуток буде відбуватися за місцем знаходження філій відповідних підприємств.

Профільний Комітет з питань бюджету, рішення якого доповіла виконуюча обов'язки Голови Комітету Людмила Супрун, відзначив, що внесення запропонованих змін призведе до перерозподілу коштів між державним і місцевими бюджетами і зменшить джерела фінансування Державного бюджету.

Прийняття зазначеного законопроекту, на думку членів Комітету, призведе в 2006 році до повного розбалансування Державного бюджету та втрат доходів більше ніж на 7,8 мільярда гривень. Тому за будь-яких умов ці пропозиції можуть розглядатися як такі, що вступають виключно з наступного 2007 року.

Народні депутати погодилися з рішенням профільного Комітету і законопроект за результатами голосування було відхилено.

Народні депутати відхилили і наступний законопроект про умови проїзду громадським транспортом у робочий час. Ним пропонувалося створити більш сприятливі умови праці працівникам окремих бюджетних установ: працівникам бюджетних, медичних закладів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, Служби безпеки України, Державної виконавчої служби та працівників територіальних центрів при Міністерстві праці та соціальної політики України.

Законопроект передбачав підстави та умови безоплатного проїзду на всіх видах міського пасажирського транспорту за винятком таксі та автомобільному транспорті загального користування в сільській місцевості, громадському транспорті у робочій час працівників вищезазначених бюджетних установ при виконанні ними службових обов'язків.

Автор законопроекту народний депутат Михайло Добкін аргументував необхідність прийняття законопроекту тим, що медичні працівники та інші перелічені у проекті закону працівники не є найбільш захищеними верствами населення, хоча виконують у суспільстві необхідну та корисну соціальну функцію.

На думку профільного Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку, для більшості цих категорій визначений порядок відшкодування безплатних поїздок. А тому за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Члени Комітету також зазначили, що на даний час є законодавчі акти, що регулюють професійну діяльність деяких згаданих категорій працівників, якими закріплено їх право на безкоштовний проїзд транспортом загального користування. Для реалізації цього права Постановою Кабінету Міністрів затверджено порядок відшкодування витрат, про що не йдеться у згаданому законопроекті. Загалом об'єкт регулювання законопроекту не містить достатніх передумов для визначення на рівні законопроекту.

Проект закону про умови проїзду громадським транспортом у робочий час було відхилено.

Далі народні депутати розглянули два проекти законів про Національну комісію регулювання енергетики України. Обидва проекти спрямовані на впорядкування проблеми державного регулювання в енергетиці.

Профільний Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, рішення якого доповів народний депутат Володимир Бронніков, підтримав перший з цих проектів, який, на його думку, більш повний. Він дає тлумачення повноважень регулятора у частині цінової політики як одного з важливих способів державного регулювання. Проект також спрямований на захист господарюючих об'єктів від неправомірного втручання в їхню діяльність з боку регулятора, забезпечує незалежність комісії від адміністративного втручання.

Комітет вважає, що цей проект оптимально упорядкує питання державного регулювання енергетики, враховує європейську модель державного регулювання.

За підсумками обговорення обидва законопроекти були відправлені на доопрацювання для підготовки узгодженого проекту.

Верховна Рада відхилила проекти законів: про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення правового захисту громадян та гарантії законності); про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.

Наприкінці засідання народні депутати розглянули законопроект про внесення зміни до Закону України "Про прокуратуру" (щодо складових грошового утримання у разі загибелі працівника органів прокуратури). Закон було прийнято за основу, а потім у цілому.

На цьому вечірнє засідання завершилося.