Пленарні засідання 7 лютого 2006 року

У ВIВТОРОК, 7 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

На церемонії відкриття дев'ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання були присутні члени уряду на чолі з виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України Юрієм Єхануровим, виконувач обов'язки Голови Конституційного Суду Борис Євграфов, виконувач обов'язки Голови Верховного Суду Петро Пилипчук, виконувач обов'язки Голови Вищого господарського суду Сергій Демченко, Голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк, Голова Національного банку Володимир Стельмах, Голова Рахункової палати Валентин Симоненко, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, Голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович, Генеральний прокурор Олександр Медведько, Голова Фонду державного майна Валентина Семенюк, виконувач обов'язки Голови Антимонопольного комітету Юрій Кравченко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Чиж. Присутні також були представники громадськості, засобів масової інформації.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідно до статті 83 Конституції України, оголосив чергову дев'яту сесію Верховної Ради України четвертого скликання відкритою.

Пролунав Гімн України у виконанні хору.

Із вступним словом виступив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він наголосив на тому, що не вперше і не в останнє в історії України сесії Верховної Ради України будуть виразно позначені і пройняті виборчим змістом. Не вперше і не в останнє погляди і настрої, політичні уподобання і незгоди виплескуватимуться у крутій і гарячій до гострих зіткнень полеміці. Водночас особливість нинішнього періоду у тому, що вслід за президентським виборами має бути вперше легітимно сформоване керівництво держави на всіх рівнях. По суті це вибір майбутнього.

Володимир Литвин зазначив, що характерною особливістю нинішньої ситуації є і те, що у черговий раз, поспіхом пере реформованій і через це, ще у далеко неупорядкованій державі на політичному рівні загострюється дискусія щодо повноважень та взаємовідносин гілок влади, рівня їхньої відповідальності за долю України.

Голова Верховної Ради України далі зазначив, що в Україні наростає криза управління, яка може перерости у кризу державності.

В.Литвин наголосив на тому, що сьогодні в Україні склалася неймовірна та неприйнятна з усіх точок зору колізія: Верховна Рада України прийняла відкрито і законно рішення щодо відставки Кабінету Міністрів.

Після цього розгорнулися масовані нападки на найвищий представницький орган українського народу в стилі, який мимоволі навіює недобрі асоціації з навішуванням ярликів на кшталт "п'ята колона", "деструктивні антинародні сили" тощо з організованим публічним осудом. Ця війна слів закладає міну вже і під майбутній парламент, обмежуючи чи унеможливлюючи в ньому перспективи блокування, діалогу і співпраці.

"В широкому плані це ні що інше, як знак відсутності адекватного розуміння та цивілізованого сприйняття ролі політичних і державних інститутів. Треба просто визнати, що Конституція в Україні сьогодні не діє", - зазначив Голова Верховної Ради України.

Володимир Литвин особливо наголосив на необхідності консолідованої позиції парламенту, вмінні відповісти на суспільну потребу в стабільності та передбачуваності практичними та результативними діями на всіх напрямах розвитку держави та суспільства, а також виписати таку партитуру, яка дозволила б наступному складу Верховної Ради органічно увійти в повноцінну роботу. Для цього потрібно прийняти рішення з усіх президентських та урядових законопроектів і щодо ратифікації міжнародних угод, а також розглянути закони, до яких Президент застосував право вето.

Наступне важливе завдання Верховної Ради, вважає Володимир Литвин, полягає у тому, щоб зажадати від Кабінету Міністрів невідкладного представлення Програми економічного та соціального розвитку України на 2006 рік і не підмінювати її якимись сурогатами. На цій основі розпочати роботу над комплексним внесенням змін до Державного бюджету на 2006 рік. Пам'ятаючи при цьому, що в Україні має набути особливого звучання тема дорогої робочої сили і відповідних високих соціальних стандартів.

Верховна Рада також має проаналізувати предметно і об'єктивно виконання Державного бюджету за 2005 рік і організацію виконання Державного бюджету на 2006 рік. Це потрібно і тому, щоб суспільству не нав'язувалися маніпуляції замість очевидних реалій, щоб не плутали бюджет з виборами, а тим більше не розглядали його як виборчий інструмент, діючий за принципом: після 26 березня хоч потоп.

Парламент також має приступити до перегляду Бюджетного кодексу України. Не можна і надалі тримати області, міста і райони на короткому бюджетному повідку, домагаючись у такий спосіб лояльності до влади.

Верховна Рада має розглянути питання, що набули особливого звучання і стають ключовими чинниками національної безпеки: житлово-комунальне господарство, агропромисловий комплекс та енергетична сфера.

Говорячи про завдання, які стоять перед парламентом, Володимир Литвин наголосив на опрацюванні законів, що зумовлені новими конституційними реаліями. Зокрема, про Кабінет Міністрів, про Президента України, про референдум. Прискорити роботу над новим Регламентом Верховної Ради. Прийняття цих законів мінімізує можливі негативні наслідки виборів.

Голова Верховної Ради України повідомив, що всього пропонується розглянути протягом двох місяців більше 450 питань. З них половина має виразний соціально-економічний характер.

Завершуючи виступ, Володимир Литвин наголосив на тому, що розбурханій країні незмірно потрібніші загальнонаціональний консенсус та порозуміння для вибудови гідного життя, аніж безуспішний поки що стукіт у європейські двері та випрошування безвізового режиму на без того переповненому остарбайтерами західному напрямку. "Чи може на користь нашій державній і суспільній справі підуть завзяті підкопи під ще не імплементовану, але вже досить скомпрометовану цим конституційну реформу?

Ні, бо доля кладе на терези сучасної української історії надто різні і, більше того, несумісні поняття: міру суспільної відповідальності, оптимальний розподіл владних повноважень, з іншого боку вкорінену вже схильність діяти за принципом старшого у державі.

Разом з тим Україна так і не отримала врозумливої стратегії свого розвитку", - зазначив В.Литвин.

Голова Верховної Ради України висловив сподівання, що нова Верховна Рада визначить засади внутрішньої і зовнішньої політики держави, а нинішня Верховна Рада має закласти їй для цього необхідну основу.

Далі головуючий нагадав, що відповідно до календарного плану проведення дев'ятої сесії цього тижня Верховна Рада України працює в пленарному режимі, а тому необхідно перейти до розгляду питань, визначених на вівторок.

В.Литвин поінформував про пропозицію Погоджувальної ради передбачити у день відкриття сесії виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій з заявами, повідомленнями, інформаціями, запитами - до 5 хвилин.

Голова Верховної Ради повідомив про опрацьований за пропозиціями народних депутатів проект порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. У ньому налічується після уточнень, доповнень і пропозицій 450 питань. Водночас є ряд питань, які викликають певні застереження у депутатських групах і фракціях. На Погоджувальній раді була досягнута домовленість спочатку проголосувати той перелік, який не викликає заперечень, а потім проголосувати додаток, щодо якого є застереження.

Народні депутати висловились щодо голосування за порядок денний, внісши пропозиції щодо включення до нього ще деяких питань, а також висловлювались проти голосування додатку, в якому містилась низка законопроектів, що стосувалися реабілітації жертв політичних репресій.

У ході голосування народні депутати підтримали пропозицію про прийняття порядку денного з доданням до нього проекту закону про визнання Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) воюючою стороною у Другій світовій війні.

Щодо голосування по додатку до порядку денного голосування не проводилося. Питання, які містяться у ньому, будуть включені до розділу "Для розгляду" і рішення будуть прийматися окремо.

Народні депутати внесли зміни до Регламенту, перенісши на вівторок виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій із заявами, повідомленням, інформацією.

Після цього уповноважені представники депутатських груп і фракцій виступили із заявами та повідомленням, в яких політичні сили, представлені у Верховній Раді, дали оцінку політичній та соціально-економічній ситуації, яка склалася у країні напередодні парламентських виборів.

Далі про результати участі Постійної делегації України в сесії ПАРЕ доповів заступник Голови Постійної делегації Анатолій Раханський.

Після перерви у засіданні народні депутати прийняли постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата Єщенка Володимира Миколайовича, який 18 січня цього року раптово помер на 57-му році життя.

Верховна Рада розглянула і прийняла у другому читанні і в цілому закон про холдингові компанії в Україні. Він визначає загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, у тому числі, державних холдингових компаній, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації.

Ратифікована була Рамкова Угода між Україною та Європейським інвестиційним банком. Угода підписана 14 червня 2005 року і передбачає надання Європейському інвестиційному банку можливості здійснювати на території України діяльність, передбачену статутом, зокрема позичання коштів, володіння, використання та розпорядження такими коштами. Набуття чинності Рамковою Угодою дасть змогу залучити в економіку України відносно дешеві довгострокові фінансові ресурси банку для реалізації інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших проектів. Йдеться насамперед про транспортну інфраструктуру, енергетику, телекомунікації, малий і середній бізнес, підтримку екологічних, природозахисних та промислових інвестиційних проектів. Особливо важливо, що це буде робитися і на регіональному рівні.

Після цього дві фракції БЮТ і "Єдина Україна" наполягли на перерві або наданні слова для виголошення заяви.

Заяву фракції БЮТ щодо скасування прийнятого парламентом закону про недоторканість депутатів всіх рівнів виголосив народний депутат Володимир Яворівський. Фракція БЮТ також пропонує прийняти законопроект про опозицію, який би надав їй політичний захист.

Далі народні депутати розглянули два закони, до яких Президент України застосував право вето.

Перший з них - Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Президент України не підписав через низку неузгодженостей з чинним законодавством у цій сфері. Зокрема, заперечення Президента торкається трьох пунктів Закону: з якого заробітку визначається пенсія; хто має оплачувати надбавку до пенсії; як визначається пенсійний стаж.

Профільний Комітет з питань науки і освіти, рішення якого доповів виконуючий обов'язки Голови Комітету Ігор Юхновський, прийняв до уваги одне зауваження Президента, а три зауваження Президента не прийняв до уваги і вважає, що Закон потрібно залишити в попередній редакції, тобто подолати вето Президента України на цей закон.

Закон України про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" було прийнято у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України 339-ма голосами.

Другий закон - Закон України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" з пропозиціями Президента України під час голосування був відхилений. Верховна Рада не змогла подолати вето Президента на цей закон, підтримавши пропозицію глави держави про відхилення закону.

Прийнятим законом передбачалося внести зміни, згідно з якими не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з поставки основних фондів, як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права. Президент України зауважив, що крім розширення переліку звільнень від оподаткування податку на додану вартість, зазначена норма порушить основні засади функціонування податку на додану вартість, відповідно до яких об'єкт оподаткування не залежить від напрямків та способів їх використання.

Президент також зауважив, що запровадження цієї норми дає можливість проведення тіньової приватизації державних часток підприємств через передачу частини майна в статутний фонд інших підприємств.

Крім того, запровадження норми приведе до втрат Державного бюджету за попередніми оцінками до 500 мільйонів гривень.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій).

Законопроектами пропонувалося обмежити розміри пенсій верхньою межею у 12 та 10 мінімальних пенсій за віком.

Після тривалого обговорення всі три законопроекти у ході голосування не набрали необхідної кількості голосів для прийняття за основу у першому читанні і були відхилені.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів за скороченою процедурою.

Вони розглянули законопроект про внесення змін до деяких законів України, який стосувався максимального розміру заробітної плати на яку нараховуються страхові внески. Ним пропонувалося зняти обмеження щодо розміру заробітної плати, з якої справляються внески до бюджетного фонду, до бюджету Пенсійного фонду з тим, щоб кожен громадянин України, не залежно від його статусу, сплачував внески до бюджету Пенсійного фонду в тому обсязі доходів і заробітної плати, які в нього сьогодні є. На думку автора законопроекту народного депутата Петра Цибенка, лише такий шлях дасть можливість розв'язати проблему маленької пенсії, яка є сьогодні.

Законопроект було відхилено. Він набрав всього 99 голосів "за".

Наступним розглядався проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дисциплінарної відповідальності суддів). Народний депутат Сергій Слабенко, який представляв закон, наголосив на необхідності прийняття цього закону, щоб врегулювати і привести у відповідність до Конституції та інших нормативно-правових актів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та можливість оскарження рішення кваліфікаційних комісій різних рівнів особами, які мають право виступати ініціаторами дисциплінарного впровадження відносно суддів.

Законопроект було розроблено у відповідь на численні звернення до народних депутатів майже з одним і тим же запитанням: яким чином можна суддю, який робить правопорушення, притягнути до відповідальності?

Чинне законодавство передбачає групу посадовців, які мають право ініціювати перед кваліфікаційними комісіями відповідне звернення для того, щоб справу судді розглянули на цій комісії. Таким правом наділені народні депутати, Уповноважений з прав людини, Голова Верховного Суду, голови відповідних рад судів різних рівнів. Однак, якщо кваліфікаційна комісія прийме рішення, яке не задовольнить таку заяву, той, хто подає заяву, позбавлений в праві де не будь апелювати до якогось іншого органу, щоб вони переглянули це питання. Натомість суддя, проти якого порушена справа, таке право має. В разі, якщо він не погоджується з рішенням кваліфікаційної комісії, має право звернутися до Вищої ради юстиції і відповідно там переглядається відповідне рішення.

Для того, щоб поставити в рівні умови суб'єктів права, вносяться зміни до закону "Про судоустрій" відповідно до Закону "Про Вищу раду юстиції", де надати такі рівні права всім суб'єктам, які мали право ініціювання питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Народні депутати у ході обговорення погодилися з законодавчою пропозицією свого колеги і прийняли проект за основу 289-ма голосами.

Відхилено було наступний проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо удосконалення процесуальних норм).

Далі народні депутати розглянули три проекти законів про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо виробів медичного призначення, щодо видобування корисних копалин, щодо букмекерської діяльності.

Першим з них пропонувалося упорядкувати виробництво і розповсюдження виробів медичного призначення та медичної техніки при дотриманні обов'язкових правил і встановлених законодавством для цього місцях з метою захисту здоров'я громадян. При цьому альтернативні способи досягнення зазначених цілей відсутні.

Народні депутати підтримали закон, який дозволить зробити систему державного регулювання щодо забезпечення населення і закладів охорони здоров'я якісними, високоефективними, безпечними та доступними виробами медичного призначення та медичної техніки.

Закон про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо виробів медичного призначення) було прийнято за основу і в цілому.

Наступним законом про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо видобування корисних копалин), який також було прийнято спочатку за основу, а потім в цілому, буде введено ліцензування, окрім видобування уранових руд, також на такий вид господарської діяльності як видобування корисних копалин (нафта, газ, залізні руди, бурштин тощо).

Проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо букмекерської діяльності) за підсумками голосування було знято з розгляду.

Верховна Рада прийняла за основу і в цілому закон про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вантажів гуманітарної допомоги). Ним передбачається встановити на законодавчому рівні норми про надання організаціям, які отримують гуманітарну допомогу, право зберігати гуманітарний товар на власних складах на період перебування його під митним контролем.

Народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо шовкорадгоспів). Законопроектом пропонується вилучити з переліку об'єктів права державної власності низку шовкорадгоспів, які не мають державного замовлення на виробництво шовкоматеріалу, не мають спеціальної техніки, приміщень. Це сприятиме захисту конституційних прав та інтересів громадян, працівників цих підприємств, а також сприятиме зняттю соціальної напруги на селі.

Закон було прийнято за основу і в цілому.

Після цього народні депутати розглянули два проекти законів про внесення зміни до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (щодо розширення кола платників податку).

Автори законопроектів запропонували включити до платників фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські підприємства, які мають власні або орендовані виноградники та власне первинне виробництво виноматеріалів як сировину для подальшої реалізації виноробним заводам, а також селекційні центри і племінні об'єднання.

Обидва закони були прийняті за основу і в цілому.

Наприкінці засідання було розглянуто і прийнято у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання використанню фальсифікованих пестицидів, агрохімікатів та інших засобів захисту рослин.

Законопроектом пропонується визначити фальсифіковані пестициди та агрохімікати, посилити відповідальність за їх застосування як для громадян, так і для посадових осіб, підвищити дієвість адміністративних заходів, що накладаються на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин, а також реформувати державні станції захисту рослин у відповідну інспекцію, оскільки у чинному Законі не визначена чітка вертикаль служби, на яку законодавством у сфері захисту рослин покладено повноваження щодо проведення інспекційних перевірок, накладення стягнень, застосування заходів впливу тощо, з поширенням на їх працівників дії Закону України "Про державну службу".

На цьому вечірнє засідання завершилося.