18 листопада 2005, 14:30
Наголошувалося, що українське законодавство, вимоги якого базуються на положеннях Конвенції ООН про права дитини, забезпечує пріоритет національному усиновленню. Громадяни України мають першочергове право на усиновлення дитини, що закріплено Сімейним кодексом України. Однак, за статистичними даними кількість усиновлень щорічно зменшується.
Проведені Центром з усиновлення дітей дослідження стосовно тенденції спаду кількості українських родин, які бажають усиновити дитину, свідчать про те, що українці, враховуючи свої матеріальні можливості, економічне становище та рівень соціального захисту сімей з дітьми у нашій країні, хочуть усиновити здорових дітей переважно до 2-х років. Крім того, за оперативною інформацією Центру, традиційно українські громадяни спочатку беруть дітей під опіку, а потім їх усиновлюють. Тільки у 2004 році близько 400 українських сімей взяло дітей під опіку з подальшим усиновленням. Це спричинено тим, що опікунам надається матеріальна грошова допомога, а усиновлювачам - ні.
Кількість іноземців, бажаючих усиновити українську дитину, щороку не зменшується. За минулий рік до Центру надійшло 2850 заяв та пакетів документів від іноземних громадян із 16 країн світу, із них - 2 306 поставлено на облік кандидатів в усиновлювачі.
Учасники круглого столу акцентували увагу й на тому, що сьогодні неврегульованим залишається питання контролю за усиновленими дітьми - громадянами України іноземцями, посередницької діяльності перекладачів, представників іноземних асоціацій, довірених та інших осіб, причетних до сфери міжнародного усиновлення, діяльність яких націлена на задоволення власних інтересів і створює негативний імідж роботи Центру з усиновлення як в державі, так і за кордоном.
Суттєвим кроком у розв'язанні цих та інших проблем, вважають фахівці, стане приєднання України до Гаазької Конвенції, оскільки факт участі України буде свідчити про визнання Україною міжнародних принципів та правил в галузі захисту прав дітей при усиновленні, забезпечить безумовне визнання в інших державах усиновлень здійснених в Україні, створить необхідне підґрунтя для впровадження належного міжурядового контролю за умовами проживання усиновлених дітей, надасть можливість контролювати недержавні організації, які надають послуги усиновителям, запровадить систему взаємодії з центральними органами в галузі усиновлення інших держав.
Йшлося також про проект закону "Про затвердження Державної цільової програми розвитку національного усиновлення дітей України "Кожній дитині – власну родину" на 2006 - 2016 роки", який прийнятий Верховною Радою України у першому читанні. Він спрямований на створення належних правових, організаційних і економічних умов, необхідних для подальшого розвитку в Україні процесу усиновлення дітей, для чого. Зокрема, пропонуються такі заходи, як популяризація усиновлення, забезпечення населення інформацією щодо порядку усиновлення, дослідження проблем у цій сфері тощо.
Члени Комітету вважають, що подібна програма є актуальною, оскільки відповідає вимогам ратифікованої Україною Конвенції ООН про права дитини, закріплюючи в законодавстві України норму про пріоритетність національного усиновлення.