Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів слухання на тему: "Роль технічного регулювання в євроінтеграційному процесі та забезпеченні виконання зобов'язань щодо членства України в Світовій організації торгівлі"

Під час слухань обговорено питання щодо: забезпечення розвитку національної системи стандартизації шляхом гармонізації із системою стандартизації ЄС; стану розроблення та впровадження технічних регламентів в Україні; реформування санітарних і ветеринарних служб та забезпечення безпеки харчових продуктів тощо.

Відкриваючи засідання, голова Комітету Наталія Королевська зазначила, що захід проводиться в порядку парламентського контролю за виконанням законів, прийнятих з метою законодавчого врегулювання проблем технічного регулювання в Україні. Вона нагадала присутнім, що Верховною Радою були прийняті закони "Про стандартизацію", "Про відповідність", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про безпечність і якість харчових продуктів" та інші, які спрямовані на "забезпечення розвитку в країні конкуренції, зниження технічних бар'єрів в торгівлі, підвищення рівня безпеки життя, здоров'я громадян, забезпечення захисту інтересів споживачів, захисту навколишнього середовища і економію ресурсів".

За словами Н.Королевської, аналіз дотримання законодавства з питань технічного регулювання свідчить про незадовільне його виконання. Водночас, наголосила народний депутат, останнім часом спостерігаються певні зрушення щодо покращення ситуації. Так, впродовж 2003-2011 років в Україні прийнято 40 технічних регламентів. Сьогодні фонд національних стандартів складає 26,9 тисяч документів, з них - 6809 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими.

На комітетських слуханнях зазначалося також, що під час вступу до СОТ Україна взяла на себе ряд зобов’язань, які стосуються технічного регулювання та забезпечення якості та безпечності харчової продукції.

Міністерство аграрної політики та продовольства, в межах компетенції, щорічно направляє Мінекономрозвитку для узагальнення та подальшого інформування Кабінету Міністрів інформаційні матеріали про стан виконання зазначених заходів протягом відповідного року, зокрема, і щодо діяльності у сфері технічного регулювання та забезпечення якості та безпечності харчової продукції.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, сьогодні обов’язковій сертифікації в Україні підлягає наступна продукція: суміші на основі сухого молока, призначені для дитячого та дієтичного харчування; консерви плодові, ягідні (фруктові), овочеві, овоче-плодові, овоче-м’ясні, м’ясні, рибні для дитячого харчування; вина виноградні, плодові, шампанські та ігристі, газовані інші напої зброджені міцністю від 8,5 % об.; горілки, горілки особливі, лікеро-горілчані та інші алкогольні напої; коньяки та коньячні напої; тютюнові вироби та спирти (спирт етиловий - ректифікований із меляси, спирт етиловий ректифікований). З метою приведення державних стандартів у відповідність до рекомендацій Кодексу Аліментаріус, зокрема, встановлення вимог до строків зберігання риби, розроблено зміни до 8 національних стандартів щодо строків зберігання риби. Крім цього, у 2011 році підготовлено гармонізовані стандарти відповідно до вимог міжнародної організації по стандартизації (81 стандарт), Європейської організації по стандартизації (13 стандартів), та стандартів Кодекс Аліментаріус щодо якості й безпечності харчових продуктів (15 стандартів).

На засіданні наголошувалося, що аналіз ринку сільськогосподарської та харчової продукції виявив декілька основних блоків проблем, що пов’язані з розробкою та гармонізацією національних стандартів, наявністю законодавчої колізії щодо визначення терміну "технічний регламент" та законодавчою неврегульованостю розробки й прийняття нормативних документів підприємств і установ (в частині технічних умов, технологічних інструкцій і невизначеності щодо добровільності застосування стандартів).

В Україні у галузі сільського господарства сьогодні діє 1365 національних стандартів, з яких гармонізовано лише 377, у галузі продовольства діє 2285 національних стандартів, з яких 476 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Такий стан забезпечення національними стандартами, гармонізованими з міжнародними та європейськими у сфері сільського господарства та продовольства, вважають учасники слухань, не відповідає реальним потребам держави та зумовлений рядом чинників, головними з яких є:

незадовільна робота значної частини технічних комітетів стандартизації, що призводить до зниження рівня підготовки проектів нормативних документів;

недостатня активність суб'єктів господарювання у фінансуванні розроблення національних стандартів;

тривале прийняття національних стандартів (в деяких випадках від 1 до 3 років);

вартість узгоджень та проведення експертизи становить значну частину загальної вартості робіт у сфері стандартизації.

Зазначені чинники знизили ефективність робіт з стандартизації, які виконувалися у сфері сільського господарства та продовольства.

З метою вжиття заходів щодо підвищення якості сільськогосподарської та харчової продукції було проведено аналіз стану забезпечення основних груп сільськогосподарської та продовольчої продукції нормативними документами та стану гармонізації національних стандартів  на продукцію, методи випробувань та інші об’єкти стандартизації (вимоги щодо зберігання, транспортування тощо).

За результатами аналізу звернуто увагу на те, що близько 77 відсотків від загальної кількості нормативних документів є технічні умови, переважна більшість яких передбачає виробництво продукції, яка не витримує вимог національних стандартів і виробляється з погіршеними показниками якості та використанням численних добавок та інших інгредієнтів штучного походження під виглядом натуральних.

В частині технічних бар’єрів в торгівлі зазначалося, що, як правило, бар’єрами є обов’язкові вимоги (обов’язкова сертифікація, показники безпечності, методи контролювання показників безпечності і т.д.).

Тому, вважають виступаючі, першочергово необхідно гармонізувати показники безпечності та методи їх контролювання, які є обов’язковими. Це пов’язано з тим, що міжнародні стандарти на продукцію практично відсутні, оскільки вона виробляється в кожній країні за індивідуальними рецептурами, технологіями та з використанням різної сировини і стандарти на продукцію, які є добровільними, не створюють технічні бар’єри в торгівлі, оскільки вимоги безпосередньо до продукції врегульовуються торговими угодами.

Особливістю стандартизації у сфері сільського господарства і продовольства є необхідність постійного оновлення і гармонізації до міжнародних вимог великої кількості нормативних документів та здійснення контролю й нагляду за їх дотриманням. Особливої уваги потребує нормативна документація, що створює технічні або технологічні бар’єри в умовах інтеграції України до світових інституцій.

Для виконання завдань щодо прискорення гармонізації національних стандартів необхідно опрацювати з метою гармонізації та перегляду близько 2000 тисяч міжнародних та інших нормативних документи протягом 2012-2015 років.

На засіданні йшлося, зокрема, й про те, що для усунення колізії в частині визначення терміну "технічний регламент" Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено проект закону "Про внесення змін до деяких актів України щодо безпечності харчових продуктів" щодо визначення органу уповноваженого затверджувати технічні регламенти на харчову продукцію, яким передбачається врегулювання питання стосовно затвердження технічних регламентів на харчову продукцію.

За підсумками обговорення було вирішено, що Комітет підготує відповідне рішення, в якому будуть враховані висловлені зауваження та пропозиції.