Проблеми забезпечення права на соціальний захист вразливих категорій населення обговорені під час "круглого столу" у Комітеті з питань соціальної політики та праці

Голова Комітету Василь Хара, відкриваючи засідання, зазначив: "система соціального захисту населення в Україні потребує глибинного реформування".

В.Хара наголосив на тому, що "практична реалізація права людини на рівноправний доступ до соціальних послуг, незалежно від місця проживання й віку, перебуває у стані соціального відторгнення. Громадяни, які потрапляють у складні життєві ситуації, на багато речей реагують принципово по-іншому, ніж люди, які допомагають їм подолати ці труднощі. Тому, наше завдання допомогти центральним органам виконавчої влади знайти правильний напрямок у забезпеченні захисту прав найбільш вразливих категорій населення і показати громадянам нашої держави, що, хоча не все ідеально у цій системі, але робиться все можливе".

Учасники слухань розглянули інформаційно-аналітичні матеріали Міністерства соціальної політики, згідно з якими: "розпочато процес реформування системи соціальних послуг, здійснюється робота з підготовки таких нормативно-правових документів, як Стратегія реформування системи соціальних послуг, порядок вивчення потреб адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, методичні рекомендації з проведення соціального замовлення тощо".

Під час обговорення зазначалося, що вказані документи перебувають поки що у стадії опрацювання, не дивлячись на те, що Програма Президента України "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" прийнята ще у червні 2010 року. Зверталася увага на те, що у матеріалах Міністерства зазначено про розпочату сьогодні роботу. Натомість, за два роки з часу надання відповідних доручень Президентом України та Прем'єр-міністром Міністерство не вжило відповідних заходів. Про існуючий негативний стан справ свідчить кількість бідного населення в Україні, що у 2012р. офіційно складає 10 813 351 осіб та злиденних громадян, що перебувають за межею бідності - 4 924 542 особи.

Учасники заходу наголошували на тому, що останніми роками спостерігається зростання кількості осіб, які потребують соціального захисту. Відповідно росте і потреба у збільшенні кількості соціальних послуг та їх видів, зокрема, надання соціально-побутових та консультативних послуг, а також виплат різних видів допомоги. Це підтвердили дослідження проведені протягом листопада 2011р. - квітня 2012р. у Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Донецькій, Луганській, Херсонській областях, а також містах Києві, Рівному, Львові, Маріуполь, Цюрупинську, Луганську щодо доступності адміністративних послуг із призначення соціальної допомоги управліннями праці та соціального захисту, а також забезпечення якості соціальних послуг територіальними центрами соціального обслуговування і центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Зазначалося також, що згідно з результатами дослідження, громадяни отримують занижені розміри соціальних виплат (близько 4 млн. осіб отримують пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (близько 900 грн.), який нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму (1111 грн.).

Промовці наголошували на тому, що однією із важливих проблем є недосконалість використання бюджетних механізмів реалізації соціальної підтримки населення та низька дієвість системи дотримання соціальних гарантій. Зокрема, мають місце випадки заниження фактично виплаченої соціальної допомоги та погіршення умов життя соціально незахищених груп населення.

На думку учасників "круглого столу", нормативно-правова база, що встановлює вимоги до видів та умов надання соціальної допомоги різним категорія населенням, не створює достатніх механізмів для забезпечення належного рівня якості соціальних послуг, існує низька ефективність механізмів управління якістю соціальних послуг та недостатність інформаційного забезпечення процесу їх надання.

Промовці також відзначали низькій рівень обізнаності норм чинного законодавства, обумовлений відсутністю вільного доступу до основної інформації щодо соціального захисту. За їхніми словами, не є винятком, що в управліннях соціального захисту відсутнє роз'яснення законів, невлаштована інформаційна кампанія або існують незручності при читанні інформації (малий шрифт на стендах, стенди розміщені занадто високо тощо). В управліннях праці і соціального захисту під час візиту громадян з приводу оформлення соціальної допомоги не було знайдено жодних матеріалів (буклетів, брошур, інформаційних листівок). Також існують складнощі у розумінні переліку необхідних для оформлення соціальної допомоги документів та пошуку спеціалістів, до яких можливо звернутися за призначенням соціальної допомоги. Процес оформлення допомоги, займає багато часу, який витрачає як заявник, так і працівник управління при оформленні допомоги.

Учасники заходу також звертали увагу на таке явище, як надання платних соціальних послуг, що значно обмежує допомогу нужденним. Особи похилого віку, які мають рідних, що з ними не проживають з причин різних життєвих обставин, не мають можливості скористатись безкоштовним наданням соціальних послуг. Особа з пенсією 900 грн., щоб отримати допомогу, укладає з територіальним центром соціального обслуговування договір на платне обслуговування.

Під час обговорення вказувалося на недостатній рівень розвитку мережі закладів та установ, що надають соціальні послуги, зниження їх кадрового забезпечення, що призводить до обмеженого доступу населення до отримання соціальних послуг. Зокрема, виявлено: майже у всіх соціальних службах не вистачає юристів, психологів, соціальних педагогів та в цілому персоналу. Існують випадки, коли об'єм роботи, який повинні виконувати 8 спеціалістів виконує 3 працівника.

Учасники заходу наголошували на тому, що однією із найбільших проблем діяльності соціальних установ є низький рівень фінансування. Виділених в бюджеті коштів, зазвичай, вистачає лише на покриття захищених бюджетом статей, організаційне забезпечення діяльності соціальних установ залишається на низькому рівні, не створюються передбачені законодавством соціальні служби, не проводиться оновлення обладнань в територіальних центрах, висока плинність кадрів.

У виступах зверталася увага на те, що суттєвим обмеженням доступу до соціальних послуг та соціальної допомоги є незручне географічне розташування соціальних установ одночасно із відсутністю транспорту в соціальних службах. Найвіддаленіші населені пункти можуть знаходитись на відстані 60-70 км від управлінь праці та соціального захисту, що спричинює ізольованість представників вразливих груп населення від отримання соціальної допомоги. Не у всіх регіонах створено центри соціальних служб сім'ї дітей та молоді, а в окремих районах Львівської, Київської, Тернопільської областей взагалі не створені і не працюють всі передбачені законодавством соціальні служби.

Промовці наводили факти, які свідчать про закритість системи соціального захисту населення і які переконливо підтверджують, що отримати будь-яку інформацію в управліннях системи Міністерства соціальної політики вкрай складно.

Учасники "круглого столу" наголошували на тому, що рівень якості соціальних послуг для населення України в значній кількості випадків залишається незадовільним через недостатній рівень розвитку інфраструктури ринку соціальних послуг, відсутність належного державного фінансування, недосконалість стандартизованої системи підвищення базової кваліфікації надавачів соціальних послуг. Як наслідок, рівень незадоволеності громадян отримуваними соціальними послугами залишається стабільно високим, а інтеграція вразливих груп населення в суспільстві надалі уповільнюється.

За результатами обговорення рекомендації "круглого столу" будуть направлені Кабінету Міністрів, органам центральної виконавчої влади, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, науковим установам для вжиття відповідних заходів.