06 квітня 2012, 16:29
На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №8500) спрямований на вирішення проблеми відсутності контролю за неупередженістю системи автоматичного розподілу справ шляхом внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України. Зокрема, пропонується закріплення необхідності формування та роздрукування протоколу автоматичного розподілу, в якому буде вказано перелік суддів, серед яких здійснювався автоматичний розподіл, перелік суддів, що були виключені з автоматичного розподілу (з вказаними підставами такого виключення), окремі технічні параметри розподілу та відповідальна за проведений розподіл особа.
Однак, члени Комітету вказували, що у частині шостій статті 11-1 Цивільного процесуального кодексу, частині шостій статті 2-1 Господарського процесуального кодексу, частині шостій статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства та частині шостій статті 16-2 Кримінально-процесуального кодексу передбачено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, яке відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону "Про судоустрій і статус суддів" затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією з урахуванням специфіки спеціалізації судів.
Народні депутати звертали увагу на те, що Рішенням Ради суддів від 26 листопада 2010 року №30 було затверджено, а Головою Державної судової адміністрації погоджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Цим Положенням, підкреслювали парламентарі, визначений порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, яка забезпечує, зокрема, об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості, рівної кількості справ для кожного судді, вірогідності, з врахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.
На думку членів Комітету, порушені законопроектом питання недоцільно врегульовувати шляхом внесення змін до процесуальних кодексів України.