Комітет з питань європейської інтеграції розглянув низку законопроектів на відповідність міжнародно-правовим документам, зобов’язанням України в рамках Ради Європи та праву Європейського Союзу
04 квітня 2012, 17:02
Зокрема, Комітет визнав таким, що не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України, проект закону про внесення змін до статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо адміністративного затримання органами внутрішніх справ) (реєстр.№9134), який передбачає розширення предметного кола діянь (правопорушень) у випадку вчинення яких до відповідної особи (правопорушника) може бути застосовано процедуру адміністративного затримання.
Комітет зазначив, що положення законопроекту підпадають під дію Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
За висновками експертів Комітету, зміни, які проектом пропонується внести до статті 265 Кодексу про адміністративні правопорушення, полягають в розширенні припустимих випадків застосування процедури адміністративного затримання. Проект включає до їх кола також випадки "дрібного викрадення чужого майна" та "порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд".
Комітет зазначив, що обмеження свободи особи загалом підпадає під дію статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також під дію статті 2 Протоколу 4 до Конвенції. Стаття 5 Конвенції містить загальну гарантію права особи на свободу та особисту недоторканість. В свою чергу, стаття 2 Протоколу 4 визнає за особою загальне право на свободу пересування і охоплює випадки обмеження свободи її пересування.
У висновку Комітету також зауважується, що ні стаття 5 Конвенції, ні стаття 2 Протоколу 4 не розглядають гарантоване ними право особи на свободу в якості абсолютного права. Зокрема, стаття 5 припускає можливість його обмеження виключно у "передбаченому законом випадку" та для досягнення однієї з перелічених в ній цілей. Так само стаття 2 Протоколу 4 припускає можливість обмеження свободи пересування особи за майже аналогічних умов.
Положення проекту, зазначили експерти, оперують двома підставами застосування у відношенні особи процедури адміністративного затримання: вчинення особою дрібної крадіжки та порушення умов адміністративного нагляду. Обидва ці випадки підпадають під дію пункту "с" статті 5 Конвенції, оскільки вони обидва полягають в затриманні особи внаслідок вчинення нею певного різновиду адміністративного правопорушення. Відповідно, саме по собі введення подібних правил на національному рівні в цілому не суперечить стандарту статті 5 Конвенції та може бути виправдане.
Також Комітет визнав таким, що не суперечить зобов’язанням України в рамках Ради Європи, проект закону про внесення змін до Закону "Про доступ до публічної інформації" (щодо узгодження із Законом "Про засади запобігання та протидії корупції") (реєстр.№9142), метою якого є усунення розбіжностей у назві декларації про доходи, що виникла у зв'язку з прийняттям Закону "Про доступ до публічної інформації" шляхом внесення змін до останнього.
Комітет зазначив, що в рамках Ради Європи питання доступу до публічної інформації регулюються Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 p.; Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № 10 (2000) про кодекс поведінки державних службовців; Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № 6 (2000) про статус державних службовців в Європі; Конвенцією ООН про боротьбу з корупцією 2003 року. Аналіз законопроекту в контексті положень зазначених документів дозволив дійти висновку, що суперечностей між цими текстами немає, відтак, законопроект не суперечить зобов'язанням України в рамках Ради Європи.
Комітет також визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону "Про електроенергетику" (щодо стимулювання виробництва електричної енергії з біогазу) (реєстр.№10183), який має на меті уточнення визначення терміну "біомаса" в Законі "Про електроенергетику" та приведення його у відповідність до Закону "Про альтернативні види палива" та Директиви 2009/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно сприяння використанню енергії відновлюваних джерел.
Комітет зазначив, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери енергетики, включаючи ядерну, правовідносини якої у ЄС регулюються Договором про функціонування Європейського Союзу, директивами Європейського Парламенту та Ради 2003/54/ЄС щодо спільних правил внутрішнього ринку електроенергії, яка скасовує Директиву 96/92/ЄС, та 2009/28/ЄС щодо стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел енергії, яка замінює Директиву 2001/77/ЄС.