У Верховній Раді України відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО
15 березня 2012, 10:58
Чергове засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО (МРУН) відбулося за спільного головування заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка і заступника Голови Парламентської асамблеї НАТО болгарського парламентарія Ассена Агова. У зібранні взяли участь як члени МРУН народні депутати України і представники національних парламентів десяти держав-членів Північноатлантичного альянсу.
Порядок денний засідання був сфокусований на двох ключових питаннях: оцінка виконання Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО (РНП) на 2011 рік та огляд РНП-12 і політичний ландшафт в Україні перед парламентськими виборами.
З вітальним словом до членів МРУН звернувся Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, а з тематичними промовами виступили фахівці органів виконавчої влади України, структур НАТО як міжнародної організації, і незалежні експерти.
Вітаючи учасників заходу, Голова Верховної Ради України В.Литвин, зокрема, зазначив, що співпраця з НАТО є важливим інструментом внутрішньої перебудови України як сильної, демократичної та економічно розвиненої держави, а річні національні програми та урядові плани заходів з її виконання можна без перебільшення назвати конкретною "дорожньою картою" розбудови демократичного суспільства і держави в Україні. При цьому, Голова Верховної Ради закликав ефективніше використовувати потенціал співпраці України з Альянсом для якісних трансформацій у нашій країні.
У своєму вступному слові заступник Голови Верховної Ради України М.Томенко наголосив на тому, що нинішнє засідання відбувається у новому форматі - ключове місце в його порядку денному посідає оцінка виконання РНП-11 як провідного інструмента реалізації поточних і середньострокових цілей у взаємовідносинах нашої країни з Північноатлантичним альянсом. При цьому, М.Томенко зазначив, що в умовах нинішньої української дійсності першочергового значення набуває саме збереження чинної інфраструктури співробітництва Україна-НАТО, передусім річних національних програм, які наразі залишаються по суті єдиним системним програмним документом внутрішніх реформ в Україні. Тому успішне виконання його цілей і завдань, особливо у царині внутрішньої політики, вважає народний депутат, повною мірою відповідає найперше інтересам кожного українського громадянина, як і національним інтересам держави загалом. Запорукою успіху на цьому шляху, на думку промовця, може стати підтвердження українською владою своїх намірів відповідними практичним діями.
Співголова МРУН А.Агов, запевнивши присутніх, що для НАТО співпраця з Україною залишається пріоритетом, відзначив, що, "попри певний позитив в реалізації РНП, її виконання в окремих сферах викликає занепокоєння; держави-члени Альянсу серйозно стурбовані внутрішньополітичною ситуацією в Україні: згортання свободи слова, кримінальні переслідування лідерів опозиції, загроза їхньому здоров‘ю в місцях позбавлення волі". На переконання промовця, "це особливо контрастує на тлі досягнень Помаранчевої революції, які слід обов‘язково зберегти, передусім заради українського суспільства".
Оцінка результатів виконання РПН-11, представлених урядовими фахівцями, відповідальними за втілення в життя річних національних програм, в т.ч. національними координаторами з питань партнерства Україна-НАТО в різних сферах, відображена у підсумковому документі засідання - Заяві Міжпарламентської ради Україна - НАТО.
На думку членів МРУН, успішне виконання цілей і завдань РНП має вкрай важливе значення для України, оскільки ці програми створюють всеохоплюючі рамки здійснення реформ в економічній, політичній, військово-оборонній, безпековій, правовій та інших сферах і є, водночас, планом відповідних дій, покликані сприяти прискоренню руху шляхом європейської інтеграції. Незважаючи на те, що заходи РНП-11 виконані на 93 %, сама програма обтяжена низкою суттєвих недоліків: її схвалено із значним запізненням, переважну більшість заходів програми реалізовано протягом останніх місяця-півтора її дії; завдання здебільшого зорієнтовані не на забезпечення якісних змін, а на кількісні параметри, не на просування реформ, а на досягнення статистичних показників. Особливу стурбованість, на думку учасників засідання, викликають проблеми, пов‘язані із забезпеченням поваги до верховенства права і прав людини, боротьбою з корупцією, розвитком громадянського суспільства, низьким рівнем обізнаності українців з сучасною сутністю НАТО і співробітництвом України з нею. Не додає оптимізму і процес вироблення РНП-12, проект якої все ще перебуває на розгляді в уряді, значно заважає більш якісному виконанню РНП і відсутність ефективного інституційного механізму координації і моніторингу як реалізації річних національних програм, так і конструктивного партнерства Україна-НАТО взагалі.
З огляду на те, що реформаторський потенціал РНП Україною використовується далеко не повною мірою, Міжпарламентська рада сформулювала відповідні рекомендації та адресувала їх зацікавленим органам як з українського боку, так і НАТО. Зокрема, МРУН, визнавши за вкрай важливе зберегти чинну інфраструктуру співробітництва Україна-НАТО, закликала уряди України, держав-членів НАТО і сам Альянс удосконалювати РНП як ключовий документ двосторонніх відносин і домогтися, щоб він став дієвим інструментом здійснення системних реформ в Україні, ствердження в ній тих основоположних загальнодемократичних цінностей, які лежать в основі НАТО. Окрему увагу слід приділити інформаційній підтримці співробітництва Україна-НАТО, зокрема, необхідно виробити нову державну програму інформування громадськості про діяльність у цій сфері. Водночас, Верховній Раді України належить удосконалювати практику парламентського контролю за реалізацією завдань РНП, в т.ч. через розширення заходів на загальнопарламентському рівні, поглиблення співпраці з виконавчою владою і громадянським суспільством, а Парламентській асамблеї НАТО - забезпечити щорічний розгляд перебігу і результатів виконання РНП на засіданнях Асамблеї або її органів.
В рамках круглого столу "Політичний ландшафт в Україні перед парламентськими виборами" члени МРУН за участю представників депутатських фракцій і груп у Верховній Раді та незалежних експертів обговорили перспективи проведення в Україні чергових парламентських виборів відповідно до загальновизнаних демократичних стандартів.
Члени делегації ПА НАТО особливу увагу привертали до "нагальної потреби у кардинальній зміні ситуації із забезпеченням верховенства права, об‘єктивністі правосуддя в Україні, його вибірковим застосуванням". Зокрема, Л.Бувар (Франція), лорд Хемілтон (Сполучене Королівство), А.Фотига (Польща), А.Агов і Г.Пірінскі (Болгарія), Ю.Олекас (Литва), П.Піску (Португалія), М.Байдар (Туреччина) наголошували на необхідності звільнення лідерів опозиції, передусім Ю.Тимошенко. Вирішальним тестом для української влади на відповідність демократичним засадам мають стати чергові парламентські вибори.
Наступне засідання МРУН має відбутися у грудні цього року.
Порядок денний засідання був сфокусований на двох ключових питаннях: оцінка виконання Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО (РНП) на 2011 рік та огляд РНП-12 і політичний ландшафт в Україні перед парламентськими виборами.
З вітальним словом до членів МРУН звернувся Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, а з тематичними промовами виступили фахівці органів виконавчої влади України, структур НАТО як міжнародної організації, і незалежні експерти.
Вітаючи учасників заходу, Голова Верховної Ради України В.Литвин, зокрема, зазначив, що співпраця з НАТО є важливим інструментом внутрішньої перебудови України як сильної, демократичної та економічно розвиненої держави, а річні національні програми та урядові плани заходів з її виконання можна без перебільшення назвати конкретною "дорожньою картою" розбудови демократичного суспільства і держави в Україні. При цьому, Голова Верховної Ради закликав ефективніше використовувати потенціал співпраці України з Альянсом для якісних трансформацій у нашій країні.
Співголова МРУН А.Агов, запевнивши присутніх, що для НАТО співпраця з Україною залишається пріоритетом, відзначив, що, "попри певний позитив в реалізації РНП, її виконання в окремих сферах викликає занепокоєння; держави-члени Альянсу серйозно стурбовані внутрішньополітичною ситуацією в Україні: згортання свободи слова, кримінальні переслідування лідерів опозиції, загроза їхньому здоров‘ю в місцях позбавлення волі". На переконання промовця, "це особливо контрастує на тлі досягнень Помаранчевої революції, які слід обов‘язково зберегти, передусім заради українського суспільства".
Оцінка результатів виконання РПН-11, представлених урядовими фахівцями, відповідальними за втілення в життя річних національних програм, в т.ч. національними координаторами з питань партнерства Україна-НАТО в різних сферах, відображена у підсумковому документі засідання - Заяві Міжпарламентської ради Україна - НАТО.
На думку членів МРУН, успішне виконання цілей і завдань РНП має вкрай важливе значення для України, оскільки ці програми створюють всеохоплюючі рамки здійснення реформ в економічній, політичній, військово-оборонній, безпековій, правовій та інших сферах і є, водночас, планом відповідних дій, покликані сприяти прискоренню руху шляхом європейської інтеграції. Незважаючи на те, що заходи РНП-11 виконані на 93 %, сама програма обтяжена низкою суттєвих недоліків: її схвалено із значним запізненням, переважну більшість заходів програми реалізовано протягом останніх місяця-півтора її дії; завдання здебільшого зорієнтовані не на забезпечення якісних змін, а на кількісні параметри, не на просування реформ, а на досягнення статистичних показників. Особливу стурбованість, на думку учасників засідання, викликають проблеми, пов‘язані із забезпеченням поваги до верховенства права і прав людини, боротьбою з корупцією, розвитком громадянського суспільства, низьким рівнем обізнаності українців з сучасною сутністю НАТО і співробітництвом України з нею. Не додає оптимізму і процес вироблення РНП-12, проект якої все ще перебуває на розгляді в уряді, значно заважає більш якісному виконанню РНП і відсутність ефективного інституційного механізму координації і моніторингу як реалізації річних національних програм, так і конструктивного партнерства Україна-НАТО взагалі.
З огляду на те, що реформаторський потенціал РНП Україною використовується далеко не повною мірою, Міжпарламентська рада сформулювала відповідні рекомендації та адресувала їх зацікавленим органам як з українського боку, так і НАТО. Зокрема, МРУН, визнавши за вкрай важливе зберегти чинну інфраструктуру співробітництва Україна-НАТО, закликала уряди України, держав-членів НАТО і сам Альянс удосконалювати РНП як ключовий документ двосторонніх відносин і домогтися, щоб він став дієвим інструментом здійснення системних реформ в Україні, ствердження в ній тих основоположних загальнодемократичних цінностей, які лежать в основі НАТО. Окрему увагу слід приділити інформаційній підтримці співробітництва Україна-НАТО, зокрема, необхідно виробити нову державну програму інформування громадськості про діяльність у цій сфері. Водночас, Верховній Раді України належить удосконалювати практику парламентського контролю за реалізацією завдань РНП, в т.ч. через розширення заходів на загальнопарламентському рівні, поглиблення співпраці з виконавчою владою і громадянським суспільством, а Парламентській асамблеї НАТО - забезпечити щорічний розгляд перебігу і результатів виконання РНП на засіданнях Асамблеї або її органів.
В рамках круглого столу "Політичний ландшафт в Україні перед парламентськими виборами" члени МРУН за участю представників депутатських фракцій і груп у Верховній Раді та незалежних експертів обговорили перспективи проведення в Україні чергових парламентських виборів відповідно до загальновизнаних демократичних стандартів.
Члени делегації ПА НАТО особливу увагу привертали до "нагальної потреби у кардинальній зміні ситуації із забезпеченням верховенства права, об‘єктивністі правосуддя в Україні, його вибірковим застосуванням". Зокрема, Л.Бувар (Франція), лорд Хемілтон (Сполучене Королівство), А.Фотига (Польща), А.Агов і Г.Пірінскі (Болгарія), Ю.Олекас (Литва), П.Піску (Португалія), М.Байдар (Туреччина) наголошували на необхідності звільнення лідерів опозиції, передусім Ю.Тимошенко. Вирішальним тестом для української влади на відповідність демократичним засадам мають стати чергові парламентські вибори.
Наступне засідання МРУН має відбутися у грудні цього року.