Комітет з питань європейської інтеграції визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену з твердих побутових відходів
24 лютого 2012, 15:18
У законопроекті (реєстр.№9588) пропонується включити тверді побутові відходи до переліку альтернативних джерел енергії та поширити на суб'єктів господарювання, що виробляють електроенергію з твердих побутових відходів, дію "зеленого" тарифу.
На засіданні зазначалося, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфер енергетики, включаючи ядерну, та правил конкуренції, питання яких у Європейському Союзі регулюються Договором про функціонування Європейського Союзу; директивами Європейського Парламенту та Ради: 2009/28/ЕС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел; 2001/80/ЄС щодо обмеження викидів деяких забруднювачів в повітря великими опалювальними підприємствами; 2000/76/ЄС про спалювання відходів.
Комітет підкреслив, що, ставши повноправним членом Енергетичного Співтовариства, Україна зобов'язалася імплементувати низку європейських директив та регламентів, які мають гармонізували її законодавство в сфері енергетики з нормативно-правовою базою ЄС. Підписаний Україною Протокол про приєднання до Енергетичного Співтовариства містить чіткий перелік нормативно-правових актів, які повинні бути враховані в законодавстві України, серед яких і Директива про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел.
Відповідно до законодавства Європейського Союзу, держава повинна "сприяти торгівлі електрикою, виробленою з відновлювальних енергоджерел, та збільшенню прозорості для здійснення споживачем вибору між електрикою, виробленою з відновлювальних, і електрикою, виробленою з невідновлювальних енергоджерел.
Згідно з Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС № 2001/77/ЄС, до відновлюваних джерел належать: енергія вітру, води, сонця, геотермічна, гідротермічна, морська та гідроелектрична, енергія біомаси, газ від захоронення відходів, газ із станцій очищення стічних вод та біогаз.
Комітет також зазначив, що, з метою адаптації законодавства України до законодавства ЄС Кабінетом Міністрів подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлюваних джерел енергії (реєстр.№8455), згідно з яким "відновлювані джерела енергії - джерела енергії, до яких належить вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газ із органічних відходів, газ каналізаційно-очисних станцій, біогази" та яким передбачено застосування "зеленого" тарифу лише до відновлюваних джерел енергії, що відповідають цьому визначенню: "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела (у разі використання гідроенергії - електрична енергія, вироблена лише малими гідроелектростанціями".
За висновком Комітету, доцільним вважається застосовувати "зелений" тариф лише до тієї частки твердих побутових відходів, яка відповідає директиві 2001/77/ЄС. Для інших твердих побутових відходів необхідно використати альтернативний "зеленому" тарифу механізм підтримки суб'єктів господарювання, що виробляють електроенергію зі спалювання ТПВ.
Окрім того, з метою мінімізації негативного впливу на конкурентне середовище, норму законопроекту щодо застосовування порядку стимулювання виробництва електроенергії, виробленої з ТПВ необхідно поширити на всіх суб'єктів господарювання, що відповідають вимогам директив 2000/76/ЄС та 2001/80/ЄС.
На засіданні зазначалося, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфер енергетики, включаючи ядерну, та правил конкуренції, питання яких у Європейському Союзі регулюються Договором про функціонування Європейського Союзу; директивами Європейського Парламенту та Ради: 2009/28/ЕС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел; 2001/80/ЄС щодо обмеження викидів деяких забруднювачів в повітря великими опалювальними підприємствами; 2000/76/ЄС про спалювання відходів.
Відповідно до законодавства Європейського Союзу, держава повинна "сприяти торгівлі електрикою, виробленою з відновлювальних енергоджерел, та збільшенню прозорості для здійснення споживачем вибору між електрикою, виробленою з відновлювальних, і електрикою, виробленою з невідновлювальних енергоджерел.
Згідно з Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС № 2001/77/ЄС, до відновлюваних джерел належать: енергія вітру, води, сонця, геотермічна, гідротермічна, морська та гідроелектрична, енергія біомаси, газ від захоронення відходів, газ із станцій очищення стічних вод та біогаз.
Комітет також зазначив, що, з метою адаптації законодавства України до законодавства ЄС Кабінетом Міністрів подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлюваних джерел енергії (реєстр.№8455), згідно з яким "відновлювані джерела енергії - джерела енергії, до яких належить вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газ із органічних відходів, газ каналізаційно-очисних станцій, біогази" та яким передбачено застосування "зеленого" тарифу лише до відновлюваних джерел енергії, що відповідають цьому визначенню: "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела (у разі використання гідроенергії - електрична енергія, вироблена лише малими гідроелектростанціями".
За висновком Комітету, доцільним вважається застосовувати "зелений" тариф лише до тієї частки твердих побутових відходів, яка відповідає директиві 2001/77/ЄС. Для інших твердих побутових відходів необхідно використати альтернативний "зеленому" тарифу механізм підтримки суб'єктів господарювання, що виробляють електроенергію зі спалювання ТПВ.
Окрім того, з метою мінімізації негативного впливу на конкурентне середовище, норму законопроекту щодо застосовування порядку стимулювання виробництва електроенергії, виробленої з ТПВ необхідно поширити на всіх суб'єктів господарювання, що відповідають вимогам директив 2000/76/ЄС та 2001/80/ЄС.