Протягом сесійного тижня 7 - 10 лютого 2012 р. Верховна Рада України ухвалила 24 закони та 47 постанов

Інформаційне управління
24 лютого 2012, 14:24

Прийнято в цілому закони:

 

"Про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України" (щодо особливостей справляння податку на прибуток) 

Законом змінено порядок визначення прибутку підприємств електроенергетики, який підлягає звільненню від оподаткування відповідно до норми пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу.

Відповідний законопроект зареєстровано за №9760.

 

"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 

Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи  гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із законом, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку, а також установою, що не має на меті отримання прибутку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим законом, здійснює такі функції: "веде реєстр учасників Фонду; акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі  гарантування вкладів фізичних осіб; бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов?язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює перевірки банків щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб; надає фінансову підтримку приймаючому банку; здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам".

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом і відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із законом, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідний законопроект, який було прийнято з урахуванням деяких поправок, зареєстровано за №9342.

 

"Про внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного контролю якості лікарських засобів, санітарного контролю) 

Закон спрямований на забезпечення належного рівня захисту населення від шкідливого впливу факторів навколишнього середовища та безпечність лікарських засобів.

Зокрема, встановлено, що дія Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний контроль якості лікарських засобів, санітарний контроль.

Відповідний законопроект зареєстровано за №2779.

 

"Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" 

Закон визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Його дія поширюється на фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб передбачає, що:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

Щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8610.

 

"Про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо обов'язків та прав міліції при забезпеченні дозвільної системи органами внутрішніх справ)" 

Законом закріплено на законодавчому рівні строк видачі та строк повідомлення про відмову у видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування.

Законом також визначено підстави для відмови у видачі та анулювання дозволів, передбачених пунктом 13 частини першої статті 10 Закону "Про міліцію".

Згідно із Прикінцевими положеннями, "До законодавчого врегулювання питань, які підпадають під дію дозвільної системи, що поширюється на операції зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами і матеріалами, вважати, що:

підставою для відмови у видачі дозволів, передбачених пунктом 13 частини першої статті 10 Закону "Про міліцію", є недотримання вимог, вичерпний перелік яких визначений відповідними правилами і порядком для їх отримання, затвердженими згідно із законодавством;

підставою для анулювання дозволів, передбачених пунктом 13 частини першої статті 10 Закону "Про міліцію", є недотримання вимог, вичерпний перелік яких визначений відповідними правилами і порядком, затвердженими згідно із законодавством;

випадки, умови та розмір плати за видачу дозволів, передбачених пунктом 13 частини першої статті 10 Закону "Про міліцію", визначаються законодавством".

Відповідний законопроект зареєстровано за №4829.

 

"Про ландшафти" 

Закон спрямований на забезпечення охорони, регулювання та планування ландшафтів з метою їх збереження та невиснажливого використання для задоволення екологічних, культурних, оздоровчих, економічних та інших потреб суспільства.

Згідно із документом, головними цілями регулювання ландшафтами є:

забезпечення збалансованого та комплексного управління користуванням ландшафтів з врахуванням місцевих природних, культурних, історичних та археологічних особливостей та цінностей ландшафтів;

збереження різноманітності ландшафтів, природної, культурної, історичної та археологічної спадщини, враховуючи економічні і соціальні потреби суспільства, а також принципи сталого розвитку;

створення умов для сталого функціонування ландшафтів та їх компонентів, збереження взаємозв'язків між ними, забезпечення цілісності їх екосистемних функцій;

впровадження екологічної політики у сфері охорони та регулювання ландшафтами в галузеву політику (сільське господарство, лісове господарство, водне господарство, промисловість, енергетика, транспорт, містобудування тощо), забезпечення екологічної безпеки тощо.

Державне управління у сфері регулювання ландшафтами здійснюватимуть Кабінет Міністрів, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань земельних ресурсів, з питань лісового господарства, з питань регіонального розвитку і будівництва, їх територіальні органи і спеціальні підрозділи, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, з питань аграрної політики, місцеві державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у межах повноважень, визначених законодавством України.

Система заходів у сфері охорони та регулювання ландшафтами передбачає комплекс планувальних, організаційних, правових, господарських, науково-технічних та інших заходів, які виконуються на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях і включає:

систему державного моніторингу ландшафтів (класифікацію, ідентифікацію, державний облік  ландшафтів; встановлення меж і розмірів ландшафтів; ландшафтне планування з визначенням цілей якостей ландшафтів);

охорону ландшафтів;

фінансове забезпечення заходів, пов?язаних з охороною та збереженням ландшафтів;

виховання і освіту;

інформаційне забезпечення.

Відповідний законопроект зареєстровано за. №5198.

 

"Про внесення змін до Закону "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (щодо об'єктів інженерної інфраструктури водопровідного господарства)  

Законом, з метою зміцнення матеріально-технічної бази місцевого самоврядування, доповнено перелік об‘єктів державного майна, які безоплатно передаються у комунальну власність, об‘єктами "інженерної інфраструктури водопровідного, каналізаційного господарства, що пов?язані з постачанням споживачам води, відведенням і очищенням стічних вод, а також благоустрою населених пунктів (включаючи елементи благоустрою та відповідні мережі, споруди, устаткування), за умови надання відповідними органами місцевого самоврядування зобов'язання не відчужувати це майно у приватну власність".

Відповідний законопроект зареєстровано за №8048.

 

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (щодо заходів адміністративної реформи) 

Документом, зокрема, уточнюються повноваження Держсільгоспінспекції та її територіальних органів, на яких покладені функції здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до закону, державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Закон містить також норму, відповідно до якої моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідний законопроект зареєстровано №9558.

 

"Про внесення змін до Закону "Про залізничний транспорт" (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю) 

Законодавчим актом врегульовано правові та економічні відносини, пов'язані з реалізацією Закону "Про особливості створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та розмежуванням функцій державного і господарського управління галуззю, які сьогодні виконуються Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Зокрема, уточнено суб'єкти господарювання залізничного транспорту загального користування, які взаємодіють з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування по організації залізничного сполучення.

Згідно із законом, "залізниця - це відокремлений підрозділ публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, утвореного відповідно до Закону "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі".

Документом також визначено, що "управління об'єктами державної власності, здійснення державного контролю, регулювання та нагляду за діяльністю залізничного транспорту загального користування здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Законом встановлено, що "економічні взаємовідносини між АТ "Укрзалізниця", його залежними господарськими товариствами, порядок взаємодії між ними, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки за послуги, інші розрахунки, пов'язані з централізованим постачанням товарно-матеріальних цінностей, незбереженням вантажу, пошкодженням об'єктів залізничного транспорту загального користування, ремонтом рухомого складу, виготовленням запасних частин, а також закріплення транспортних засобів та їх безоплатна передача між зазначеними суб'єктами без зміни форми власності проводяться з урахуванням єдиної технології роботи в порядку, що визначається АТ "Укрзалізниця"".

Документом також встановлено, що "Плани діяльності і перспективні плани розвитку АТ "Укрзалізниця" затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту".

Закон набирає чинності з дня державної реєстрації публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, утвореного відповідно до Закону "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Відповідний законопроект зареєстровано за №9377.

 

"Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" 

Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно із законом, "Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту".

Законом встановлено, що "З дня прийняття рішення Кабінету Міністрів України про утворення Товариства до державної реєстрації Товариства Державна адміністрація залізничного транспорту України, підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади у сфері транспорту:

вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на дату затвердження останнього балансового звіту;

скорочувати чисельність працівників;

здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики;

передавати нерухоме майно в оренду;

передавати майно в заставу або безоплатне користування;

придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств".

Законом також визначені особливості фукціонування і органи Товариства, формування статутного капіталу, соціальні гарантії працівників тощо.

Положення цього закону не застосовуються до підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються відповідно до Закону "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Відповідний законопроект зареєстровано за №9337.

 

"Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (щодо механізму контролю продукції, яка містить ГМО) 

Законодавчим актом внесено зміни до чинного закону, якими запроваджується процедура відстеження у відкритій системі обігу продукції, що містить ГМО, або отримана з їх використанням. Згідно із законом, відстеження має здійснюватися шляхом декларування такої продукції суб?єктами господарювання, які вперше вводять її в обіг, а також передачі копії відповідної декларації при кожній операції з передачі відповідної продукції. Також встановлюється, що зазначені документи (декларація, її копія), а також іншу відповідну документацію суб?єкти господарювання зобов?язані зберігати протягом п?яти років.

З метою здійснення державного контролю за обігом ГМО та продукції, що отримана з використанням ГМО, центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання цього закону, створюють за відповідними напрямами, мережу випробувальних лабораторії з визначення вмісту ГМО у продукції.

Положення про мережу випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО у продукції затверджується Кабінетом Міністрів.

Також законом встановлено, що науково-методична координація діяльності випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО у продукції здійснюється науково-методичним центром з питань випробувань ГМО.

Згідно із законом, науково-методологічний центр з питань випробувань ГМО є державною науковою установою, який: забезпечує одержання та підготовку референтних зразків ГМО і зразків контрольних цільових таксонів з метою створення їх колекції, а також їх зберігання, утримання та надання випробувальним лабораторіям для використання в їхній діяльності; забезпечує проведення міжлабораторного порівняння результатів дослідження продукції для визначення в ній вмісту ГМО; здійснює тестування та атестацію в установленому порядку методик ідентифікації ГМО, дає оцінку ефективності таких методик, включаючи відбір зразків (проб) та ідентифікацію трансформаційних подій; проводить арбітражні випробування ГМО на вимогу особи, яка оскаржує результати попередніх випробувань ГМО.

Положення про науково-методологічний центр з питань випробувань ГМО затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8494.

 

"Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" 

Закон визначає підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об?єктам права власності, які за ними закріплені, об?єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Законодавчий акт регулює відносини, що виникають у зв?язку з присвоєнням юридичним особам та об?єктам права власності, які за ними закріплені, об?єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Зокрема, законом визначено, що імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам?яті про осіб, які: внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; здійснили героїчний вчинок, звершення в ім?я Батьківщини; зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

Згідно із законом, юридичним особам та об?єктам права власності ім?я фізичної особи присвоюється лише після її смерті. Рішення про присвоєння юридичним особам та об?єктам права власності імен фізичних осіб не є підставою виникнення прав інтелектуальної власності у третіх осіб.

Також законом встановлюється, що юридичним особам та об?єктам права власності, як правило, присвоюється ім?я тієї фізичної особи, діяльність якої була пов?язана з юридичною особою чи об?єктом права власності, якій (якому) це ім?я присвоюється.

Окрім того, імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об?єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об?єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №2447.

 

"Про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів"  

Законодавчим актом посилено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.

Зокрема, внесено зміни до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими "Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Відповідний проект зареєстровано за №9028.

 

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил руху через залізничні переїзди та перевезень пасажирів автомобільним транспортом" 

Законодавчим актом в новій редакції викладено статтю 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно із внесеними змінами, "Порушення особою, яка керує транспортним засобом, правил руху через залізничний переїзд, крім порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує транспортним засобом, у випадках, коли рух через переїзд заборонений, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу від сімдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Порушення, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене водієм транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів або під час перевезення небезпечних вантажів -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого".

Згідно із законом, "перевезення пасажирів автобусами в нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що здійснюються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, а також тих, що здійснюються автобусами, обладнаними тахографами, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Документом також визначено, що "повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Законом внесено зміни до статей 221, 222, 2351, 255 Кодексу про адміністративні правопорушення, а також до статті 20 Закону "Про автомобільний транспорт".

Відповідний законопроект зареєстровано за №8747.

 

"Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань" 

Законодавчим актом внесено зміни до законів "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про Єдиний митний тариф", які спрямовані на вдосконалення механізмів забезпечення реалізації законних прав та інтересів суб?єктів зовнішньоекономічної діяльності України у сфері міжнародних відносин.

Зокрема, до статей 9, 16 та 29 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" в частині положень, що визначають процедуру застосування заходів у відповідь на дискримінаційні дії, у тому числі щодо порядку прийняття рішення про застосування таких заходів, з метою чіткого визначення повноважень органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері застосування заходів у відповідь на дискримінаційні дії та визначення видів таких заходів.

Також одночасно внесено зміни до статті 15 Закону "Про єдиний митний тариф", доповнивши перелік законів, на підставі яких приймаються рішення про застосування спеціальних заходів, Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідний законопроект зареєстровано за №8571.

 

"Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" 

Закон спрямований на врегулювання правовідносин, пов?язаних із відшкодуванням державою вартості майна, яке може бути примусово відчужене у власника в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Він визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно із документом, примусове відчуження майна - це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

Примусове відчуження або вилучення майна у зв?язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Передбачено також, що право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Відповідний законопроект зареєстровано за № 7378.

 

"Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання інвестиційної діяльності у сфері житлово-комунального господарства"  

Законодавчим актом внесено зміни до законів "Про питну воду та питне водопостачання", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги".

У Законі "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що "інвестиційна програма - це комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання і водовідведення, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання".

Документом доповнено статтю 1 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" нормою, згідно з якою "поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами - рахунки суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері".

Законом також встановлено, що порядок контролю за реалізацією інвестиційних програм у сфері теплопостачання, а також граничний рівень вартості інвестицій, які можуть залучатися за інвестиційним програмами, що включаються при розрахунку економічно обґрунтованих витрат, та граничний термін дії інвестиційних програм до моменту повного погашення зобов'язань за ними встановлюються Кабінетом Міністрів.

Відповідний проект зареєстровано за №8640.

 

"Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) 

Законодавчим актом встановлено не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є "книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів".

Відповідний законопроект зареєстровано за №9515.

 

"Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини) 

Документом виключається з частини п‘ятої статті 11 Закону "Про державну допомогу сім‘ям з дітьми" таку підставу її ненадання, як "виникнення інших обставин".

Відповідний законопроект зареєстровано за № 9370.

 

"Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України" 

Документом до частини п?ятої статті 61 Сімейного кодексу внесено зміни, згідно з якими земельна ділянка, набута одним з подружжя внаслідок її безоплатної передачі з земель державної або комунальної власності, не відноситься до об‘єктів права спільної сумісної власності, якщо інший із подружжя іноземець або особа без громадянства.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8639.

 

"Про внесення зміни до статті 10 Закону "Про Вищу раду юстиції" (щодо приведення у відповідність із Законом "Про судоустрій і статус суддів")  

Законодавчий акт спрямований на приведення положень Закону "Про Вищу раду юстиції" у відповідність до Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо правильного визначення у тексті Закону "Про Вищу раду юстиції" нормативно-правового акту, який встановлює порядок скликання з'їзду суддів України.

Зокрема, внесено зміни до частини четвертої статті 10 Закону "Про Вищу раду юстиції", згідно з якими посилання на Закон "Про органи суддівського самоврядування" замінено посиланням на чинний Закон "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідний законопроект зареєстровано за №8771.

 

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо обмеження цивільної дієздатності осіб, які зловживають азартними іграми) 

Законом розширено підстави для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, а саме - віднесено до таких підстав зловживання особою азартними іграми.

Відповідні доповнення внесено до статей 36 і 38 Цивільного кодексу та статті 238 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8266.

 

Прийнято також2 закони щодо ратифікації міжнародних документів.

 

15 законопроектів прийнято за основу.

 

Ухвалено також низку постанов щодо: кадрових питань, призначення та звільнення суддів, призначення позачергових місцевих виборів тощо.

 

Низку документів повернуто на доопрацювання та повторне читання, деякі відхилено.