Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про страхування" (нова редакція)

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №9614) спрямований на підвищення рівня захисту прав споживачів страхових послуг і зумовлений необхідністю змін у нормативно-правовій базі, пов’язана з вступом України до СОТ, адаптацією законодавства України у сфері страхування до законодавства ЄС, удосконаленням моніторингу діяльності страховиків та посиленням контролю за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, державним регулюванням у сфері страхового посередництва, запровадженням європейських стандартів щодо класифікації ризиків у страхуванні, удосконаленням порядку ліцензування страховиків, підвищенням вимог до формування статутного капіталу, запровадженням міжнародних норм корпоративного управління та пруденційного нагляду, підвищенням захисту страхувальників, розвитком довгострокового страхування життя.

Проектом пропонується забезпечити розв’язання, зокрема, таких проблем:

реєстрація страховиків виключно у формі акціонерного товариства;

визначення класифікації галузей та видів страхування відповідно до рекомендації Першої Директиви Ради 73/239/ЄЕС;

надання дозволу на здійснення транскордонного страхування у випадках, установлених законодавством України;

створення інституту професійних перестраховиків та виділення  у зв’язку з цим перестрахування окремо серед інших видів страхування, для здійснення якого необхідно отримати ліцензію;

установлення порядку розкриття інформації страховиками для забезпечення надійного захисту страхувальників та введення пруденційного нагляду за страховою діяльністю та вимог платоспроможності, що враховують якість активів страховика, його системи управління  та розкриття інформації, а також вимог до власників істотної участі та порядку набуття істотної участі у страховика тощо.

На думку народних депутатів, уведення обмеження щодо організаційно-правової форми страховиків є необхідним, оскільки це відповідає світовим тенденціям, а також зміни законодавства України в цьому напрямку (нова редакція Закону "Про цінні папери та фондовий ринок", зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність").

Якщо страховики будуть створені у формі акціонерного товариства, вважають парламентарії, інформація щодо їхньої діяльності буде відкритою, оскільки їхня звітність публікуватиметься в засобах масової інформації та на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, також буде розкрита інформація про власників. Це дасть можливість Нацкомфінпослуг ефективно здійснювати контроль за страховиками, а страхувальникам - можливість вільно відстежувати результати діяльності страховика без додаткового звернення до нього.

У проекті здійснення транскордонного страхування не дозволяється, крім страхування ризиків, пов’язаних із морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням. Дозволяється й здійснення посередницької діяльності на користь цих страховиків-нерезидентів зі страхування таких ризиків. Через п‘ять років заборона здійснення посередницької діяльності страховими посередниками на території України буде знята, що передбачено відповідними зобов’язаннями України щодо вступу до СОТ.

Проектом уведено новий порядок реєстрації страховика. Так, страховик повинен систематично подавати Уповноваженому органу інформацію про перелік пов’язаних осіб із метою здійснення Уповноваженим органом пруденційного нагляду за страховиком. На засіданні Комітету зазначалося: міжнародна практика свідчить, що більшість банкрутств страховиків було зумовлено саме через укладання численних угод із пов’язаними особами на дуже вигідних умовах для останніх, що підриває платоспроможність страховика.

Згідно із проектом, філії страховиків-нерезидентів для здійснення страхової діяльності на території України повинні отримати ліцензію. Принциповою відмінністю є те, що Уповноважений орган може в оперативному режимі отримувати інформацію про фінансовий стан страховика-нерезидента, який розташований за межами України, і співпрацювати з іноземним регулятором. Однією з умов здійснення діяльності страховиками-нерезидентами є підписання меморандуму про взаєморозуміння з іноземними регуляторами.

Уведення поняття "істотної участі" в проекті зумовлено тим, що світова практика доводить, що акціонери страховиків мають дуже вагомий вплив на страховика, і при адекватному менеджменті та якісних резервах страховики можуть стати неплатоспроможними через неадекватні дії акціонерів. У країнах ЄС, США, Канади, зазначалося на засіданні, пакет 10% акцій - визнаний поріг, який визначає акціонера страховика як власника істотної участі. Порогові значення пакетів акцій 25%, 50%, 75%, перехід власності на які вимагає попередній дозвіл Уповноваженого органу, зумовлені особливостями корпоративного законодавства України. Сутність попередньої згоди Уповноваженого органу на зміну власників істотної участі страховика полягає в тому, що Уповноважений орган має завжди знати завчасно наступного власника страховика, оскільки при зміні власників змінюється перелік осіб, які мають вплив на формування політики діяльності страховика.

Проектом закону введені вимоги до корпоративного управління страховика. Вони зумовлюють наявність переліку обов’язкових органів управління страховика. Міжнародна практика свідчить про необхідність законодавчого регулювання корпоративного управління, оскільки це є єдиний спосіб досягнення відкритості страховика та захисту страхувальників від можливого неякісного управління страховиком.

Положення проекту містять також загальні та конкретні вимоги до діяльності страхових брокерів, які враховують міжнародні принципи та стандарти. Одним із принципових нових положень є обов’язок страхового брокера пропонувати особі, яка має потребу в страхуванні, аналогічні страхові послуги не менше як двох страховиків (за наявності таких на страховому ринку). Опція щодо представлення клієнту інформації як мінімум двох страховиків має на меті забезпечення якості послуг страхового та/або перестрахового брокера.

Проектом установлено обов’язок страхового брокера укласти договір (поліс) обов’язкового страхування своєї професійної відповідальності в розмірі не менше ніж 10 тис. євро для страхового брокера-фізичної особи-підприємця, 50 тис. євро для страхового брокера-юридичної особи та страхового брокера-нерезидента.

Також були враховані пропозиції законодавства ЄС щодо наявності в брокерів двох окремих рахунків для власної організаційно-господарської діяльності та для перерахування страхових платежів і страхових виплат.

Проектом закону установлено обов’язок страховика проходити щорічний аудит у зовнішнього аудитора. Зовнішній аудитор має бути незалежним та має бути внесений до реєстру аудиторів, що можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ.

Крім стандартних обов’язків зовнішнього аудитора проектом запроваджено обов’язок інформувати Уповноважений орган у випадку, якщо зовнішній аудитор має підстави вважати, що фінансовий стан страховика погіршився, система внутрішнього аудиту працює не адекватно або є якісь інші порушення страхового законодавства.