Комітет з питань європейської інтеграції провів "круглий стіл" на тему: "Безпека у 21-ому столітті: виклики і механізми забезпечення"
16 лютого 2012, 17:05
Захід було організовано спільно з Центром інформації та документації НАТО в Україні.
До висвітлення питань порядку денного засідання, які були сфокусовані на оцінці ключових викликів універсальній, з одного боку, і національній безпеці України, з іншого, в 21-ому столітті та аналізі колективних, партикулярних та індивідуальних підходів до її забезпечення, були запрошені народні депутати України, провідні фахівці зацікавлених урядових структур як від України, так і від Північноатлантичного альянсу, представники дипломатичних установ, акредитовані в Україні, незалежні експерти, засоби масової інформації.
Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зазначив, що в умовах стрімкої еволюції сучасного світу так само кардинально змінюються і виклики нашій спільній безпеці, на характер яких все відчутніше впливають досягнення науково-технічного прогресу. Тому і засоби реагування на ці виклики мають бути адекватними, включаючи не тільки технічний, але й організаційно-концептуальний виміри. Як наголосив Б.Тарасюк, сьогодні у світі домінуючою є інтеграційна тенденція взагалі і колективні системи безпеки зокрема. За його словами, в Європі нараховується лише декілька країн, які стратегічно не пов‘язують свою національну безпеку з формальною участю в таких системах; серед них, на жаль, й Україна - на жаль тому, що об‘єктивно наша країна самотужки не може гарантувати своїм громадянам безпеку саме від новітніх загроз.
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Н.Немилівська зазначила, що, оскільки в нинішніх умовах виклики безпеці пов‘язані з різними регіонами світу, особливого значення набуває безпекове партнерство усіх зацікавлених країн, зокрема, їхня взаємодія в рамках Північноатлантичного альянсу. Саме останній, як наголосив Керівник Офісу зв‘язку НАТО в Україні М.Козієл, надає країнам можливості широкоформатного співробітництва щодо забезпечення універсальної та національної безпеки.
Характеризуючи специфіку викликів безпеці в 21-ому столітті, заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів та загроз Дж.Шей відзначив, що вже тепер міжнародній спільноті, крім військової сфери, доводиться шукати ефективні засоби протидії кіберзлочинності, заволодінню персональними даними, міжнародному тероризму, організованій злочинності, незаконному обігу наркотиків, піратству, різким змінам клімату. Чільний рядок у цьому переліку, підкреслив він, посідають також проблеми енергетичної безпеки, захисту об‘єктів критичної інфраструктури в надзвичайних ситуаціях, так звані "провальні" країни.
Учасники засідання зауважили, що зазначена тема буде ключовою у порядку денному наступного саміту НАТО, який має відбутися наприкінці травня цього року в Чикаго. Передбачається, що в контексті вироблення найбільш ефективного механізму протидії новим викликам на цьому форумі буде розглянуто підходи до реалізації "розумної оборони" Альянсу, концептуальні засади якої сформульовані у новій Стратегічній концепції НАТО, схваленій на попередньому саміті Організації у Лісабоні в 2010 р. Суть "розумної оборони" полягає у найбільш раціональному використанні обмежених фінансових і технічних можливостей, зумовлених значними бюджетними скороченнями практично у всіх державах, для досягнення розумного мінімуму гарантування безпеки. На практиці "розумна оборона" передбачає співпрацю між зацікавленими суб‘єктами на дво- три- та інших рівнях на засадах спеціалізації, кооперації і визначення пріоритетів. Головну роль в її втіленні в життя мають відігравати країни, а не НАТО як міжнародна організація. В процесі можуть брати участь і партнери НАТО, в т.ч. Україна, яка, серед іншого, має великий потенціал щодо здійснення стратегічних авіаперевезень.
Посол Норвегії в Україні Й.Е.Фредріксен, Посол Естонії в Україні Л.Лепік та аташе з питань оборони держав-членів НАТО (Швеція, Польща, Литва, Словаччина, Чехія), акредитовані в Україні, навели конкретні приклади застосування "розумної оборони" на субрегіональному рівні: "Північна ініціатива", яка охоплює Фінляндію, Швецію, Норвегію, Данію і Ісландію; «Вишеградська четвірка» (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія); спеціальні тристоронні військові підрозділи, зокрема Балтбат за участю Естонії, Латвії та Литви (у цьому контексті було названо і Укрполлитбат). Цікавим підходом до "розумної оборони" є і патрулювання силами НАТО повітряного простору країн Балтії, які вирішили це питання у найекономніший з усіх можливих спосіб.
У цьому зв‘язку "розумна оборона" відкриває чималі перспективи для України, на які звернув увагу, зокрема, Посол Чеської Республіки в Україні І.Почух. Він високо оцінив саму ініціативу проведення "круглого столу", наголосивши, що таким чином заповнено певний вакуум в безпековій дискусії, який, на його думку, має місце в Україні останнім часом.
Під час обговорення теми стосовно специфіки викликів національній безпеці України в 21 столітті за участю урядових представників і низки незалежних експертів акцентовано увагу на неоднозначності цивілізаційного вибору України і, як наслідок, відсутності довіри до нинішньої української влади з боку держав-членів ЄС і НАТО, об‘єднаних спільними демократичними цінностями, які не поділяються на практиці в Україні, вкрай низькій ефективності української влади, в т.ч. здійснення нею управлінської функції, неефективності інституційної структури у сфері безпеки, глибокій кризі у взаємовідносинах між українською владою і суспільством, зокрема, надто високому ступені недовіри громадян до державних інститутів.
В умовах дуже обмежених фінансових спроможностей чи не єдиним реальним інструментом забезпечення національної безпеки України, на думку більшості учасників засідання, може бути її участь саме в колективних структурах безпеки, які функціонують на демократичних засадах з метою захисту спільних цінностей. За словами доповідачів, нинішній позаблоковий статус України не може вважатися достатнім для належного вирішення корінних проблем національної безпеки держави.
За результатами обговорення було констатовано як головний підсумок, що "нашій країні, щонайменше, слід посилювати конструктивне співробітництво з Організацією Північноатлантичного договору".
До висвітлення питань порядку денного засідання, які були сфокусовані на оцінці ключових викликів універсальній, з одного боку, і національній безпеці України, з іншого, в 21-ому столітті та аналізі колективних, партикулярних та індивідуальних підходів до її забезпечення, були запрошені народні депутати України, провідні фахівці зацікавлених урядових структур як від України, так і від Північноатлантичного альянсу, представники дипломатичних установ, акредитовані в Україні, незалежні експерти, засоби масової інформації.
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Н.Немилівська зазначила, що, оскільки в нинішніх умовах виклики безпеці пов‘язані з різними регіонами світу, особливого значення набуває безпекове партнерство усіх зацікавлених країн, зокрема, їхня взаємодія в рамках Північноатлантичного альянсу. Саме останній, як наголосив Керівник Офісу зв‘язку НАТО в Україні М.Козієл, надає країнам можливості широкоформатного співробітництва щодо забезпечення універсальної та національної безпеки.
Характеризуючи специфіку викликів безпеці в 21-ому столітті, заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів та загроз Дж.Шей відзначив, що вже тепер міжнародній спільноті, крім військової сфери, доводиться шукати ефективні засоби протидії кіберзлочинності, заволодінню персональними даними, міжнародному тероризму, організованій злочинності, незаконному обігу наркотиків, піратству, різким змінам клімату. Чільний рядок у цьому переліку, підкреслив він, посідають також проблеми енергетичної безпеки, захисту об‘єктів критичної інфраструктури в надзвичайних ситуаціях, так звані "провальні" країни.
Учасники засідання зауважили, що зазначена тема буде ключовою у порядку денному наступного саміту НАТО, який має відбутися наприкінці травня цього року в Чикаго. Передбачається, що в контексті вироблення найбільш ефективного механізму протидії новим викликам на цьому форумі буде розглянуто підходи до реалізації "розумної оборони" Альянсу, концептуальні засади якої сформульовані у новій Стратегічній концепції НАТО, схваленій на попередньому саміті Організації у Лісабоні в 2010 р. Суть "розумної оборони" полягає у найбільш раціональному використанні обмежених фінансових і технічних можливостей, зумовлених значними бюджетними скороченнями практично у всіх державах, для досягнення розумного мінімуму гарантування безпеки. На практиці "розумна оборона" передбачає співпрацю між зацікавленими суб‘єктами на дво- три- та інших рівнях на засадах спеціалізації, кооперації і визначення пріоритетів. Головну роль в її втіленні в життя мають відігравати країни, а не НАТО як міжнародна організація. В процесі можуть брати участь і партнери НАТО, в т.ч. Україна, яка, серед іншого, має великий потенціал щодо здійснення стратегічних авіаперевезень.
Посол Норвегії в Україні Й.Е.Фредріксен, Посол Естонії в Україні Л.Лепік та аташе з питань оборони держав-членів НАТО (Швеція, Польща, Литва, Словаччина, Чехія), акредитовані в Україні, навели конкретні приклади застосування "розумної оборони" на субрегіональному рівні: "Північна ініціатива", яка охоплює Фінляндію, Швецію, Норвегію, Данію і Ісландію; «Вишеградська четвірка» (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія); спеціальні тристоронні військові підрозділи, зокрема Балтбат за участю Естонії, Латвії та Литви (у цьому контексті було названо і Укрполлитбат). Цікавим підходом до "розумної оборони" є і патрулювання силами НАТО повітряного простору країн Балтії, які вирішили це питання у найекономніший з усіх можливих спосіб.
У цьому зв‘язку "розумна оборона" відкриває чималі перспективи для України, на які звернув увагу, зокрема, Посол Чеської Республіки в Україні І.Почух. Він високо оцінив саму ініціативу проведення "круглого столу", наголосивши, що таким чином заповнено певний вакуум в безпековій дискусії, який, на його думку, має місце в Україні останнім часом.
В умовах дуже обмежених фінансових спроможностей чи не єдиним реальним інструментом забезпечення національної безпеки України, на думку більшості учасників засідання, може бути її участь саме в колективних структурах безпеки, які функціонують на демократичних засадах з метою захисту спільних цінностей. За словами доповідачів, нинішній позаблоковий статус України не може вважатися достатнім для належного вирішення корінних проблем національної безпеки держави.
За результатами обговорення було констатовано як головний підсумок, що "нашій країні, щонайменше, слід посилювати конструктивне співробітництво з Організацією Північноатлантичного договору".