14 лютого 2012, 14:15
Члени Комітету розглянули пропозиції Президента України від 29 грудня 2011 року до Закону (реєстр. №8775).
На думку Президента України, прийнятий Верховною Радою 9 грудня 2011 року Закон не може бути підписаний оскільки:
пропозиції щодо виключення норм, що зобов'язують страхувальника-роботодавця повернути страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у разі порушення проти такого страхувальника провадження у справі про банкрутство, та заборони накладення арешту на окремий рахунок, відкритий для зарахування страхових коштів не узгоджується з нормами Цивільного кодексу України;
умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом "Про виконавче провадження". При цьому зазначений закон не визначає особливостей стосовно звернення стягнення на страхові кошти, зараховані на окремий рахунок відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";
пропоновані зміни суперечать конституційному принципу обов'язковості виконання судових рішень (стаття 124 Конституції України), а реалізація закону негативно впливатиме на імідж держави, оскільки питання щодо впливу законів, якими встановлено окремі преференції, мораторії, на дотримання прав і свобод людини вже піднімалося Європейським судом з прав людини.
Комітет, погоджуючись в цілому із пропозиціями Президента України, зазначає, що питання здійснення виконавчого провадження, санації, провадження справ про банкрутство регулюються законами "Про виконавче провадження" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які для досягнення цілей цього закону також потребують внесення відповідних змін.
Члени Комітету звернули увагу на те, що під час підготовки законопроекту до розгляду Верховною Радою у другому читанні Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України наголошувало на необхідності внести зміни до цих законів, проте у відповідності до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ці зауваження не могли бути враховані.
Комітет вважає, що зазначені застереження можливо було усунути лише шляхом підготовки відповідного законопроекту та подання його на розгляд Верховної Ради.