Пленарні засідання 7 лютого 2012 року

У ВІВТОРОК, 7 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Після церемонії відкриття десятої сесії і перерви у пленарному засіданні народні депутати розглянули проект постанови про порядок денний десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.

Голова Верховної Ради В.Литвин повідомив про те, що до порядку денного сесії запропоновано майже 850 питань. Вони розміщені в двох розділах: перший розділ - законопроекти, які підготовлені до розгляду комітетами, їх майже 200; другий розділ - законопроекти, які потрібно підготувати до розгляду комітетами. У проекті також є додатки: два додатки з пропозиціями комітетів не включати до порядку денного законопроекти, які вже врегульовані раніше прийнятими законами або втратили свою актуальність, і ще один додаток, запропонований комітетами - не включати до розгляду низку законопроектів, з огляду на політичні та інші обставини.

В.Литвин зазначив, що на Погоджувальній раді обговорювалася така процедура голосування з цього питання: на голосування буде поставлено проект постанови про прийняття в цілому порядку денного сесії з урахуванням усіх додатків. У разі, якщо Верховна Рада не підтримає, будуть поставлені на голосування додатки, тобто всі розділи. І ті розділи і додатки, які дістануть підтримку, будуть поставлені на голосування як порядок денний сесії.

Народні депутати не підтримали проект постанови в цілому ("за" - 67 голосів).

Парламентарії підтримали пропозицію про включення до порядку денного першого розділу "Питання, підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях".

За результатами наступного голосування був підтриманий другий розділ - питання, які комітети рекомендують до включення до порядку денного, але які потребують відповідної підготовки.

Не підтримано перелік законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного сесії з огляду на те, що ці питання вже врегульовані раніше прийнятими законами або втратили актуальність; додатковий перелік законопроектів, не рекомендованих комітетами для включення до порядку денного десятої сесії, на розгляді яких наполягають окремі депутатські фракції; перелік законопроектів, які за пропозиціями окремих депутатських фракцій пропонується вилучити з проекту порядку денного десятої сесії.

Верховна Рада прийняла в цілому постанову "Про порядок денний десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання" з розділами І "Питання, підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях" та ІІ "Питання, які доручається підготувати і доопрацювати для розгляду на сесії".

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Голова Верховної Ради В.Литвин зазначив, що згідно з частиною сімнадцятою статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради належить заслуховування Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини.

Головуючий повідомив, що на представленні Щорічної доповіді присутні віце-прем'єр-міністр України С.Тігіпко, перший заступник міністра юстиції І.Ємельянова, представники Адміністрації Президента, Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду, Генеральної прокуратури, Вищої ради юстиції, глави дипломатичних представництв іноземних держав, представники громадських організацій.

Із Щорічною доповіддю про стан дотримання та захисту прав і свобод людини виступила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в Україні Ніна Карпачова. Вона зазначила: як і в багатьох країнах світу під впливом глобальної фінансово-економічної кризи ситуація з правами людини в Україні в минулому році значно ускладнилася. За її словами, упродовж минулого року наша країна відчула на собі пильну увагу європейської спільноти. "Україна успішно головувала в Комітеті міністрів Ради Європи. З одного боку, це сприяло реалізації наших євроінтеграційних прагнень, а з іншого, підвищило рівень відповідальності за виконання зобов'язань, взятих нашою державою ще при вступі до Ради Європи", - зазначила Н.Карпачова і додала, що вона як омбудсмен зі свого боку також намагалася активно сприяти в просуванні діалогу України з європейською спільнотою. Вона повідомила, що у цьому напрямі триває плідна робота з комісаром Ради Європи з прав людини, депутатами ПАРЄ, керівниками європейського парламенту, членами найвпливовіших фракцій, що входять до його складу, депутатами та членами делегацій з парламентського співробітництва Україна -ЄС.

Доповідачка повідомила, що основою моніторингу, який міститься в представленій Щорічній доповіді, є передусім звернення до Уповноваженого громадян України, іноземців, біженців, осіб без громадянства. За її словами, ці звернення є тим чутливим барометром найгостріших проблем суспільства та реальною оцінкою здатності влади їх розв'язувати. Н.Карпачова також повідомила, що протягом минулого року за захистом своїх прав і свобод до Уповноваженого звернулося 164 тисячі осіб, що удвічі більше ніж у попередньому році.

Н.Карпачова наголосила на важливій ролі у захисті прав людини співпраці Уповноваженого з прав людини з Президентом України, Верховною Радою, урядом, з судовою гілкою влади, правоохоронцями, а також місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Вона також відзначила конструктивну співпрацю омбудсмена України з парламентськими комітетами, фракціями, групами, керівництвом Верховної Ради. "Неупереджене ставлення до питань, що порушуються народними депутатами України різних фракцій і груп, прагнення спільно розв'язувати ці проблеми, керуючись виключно нормами міжнародного і національного законодавства, було і є правилом моєї діяльності на посади Уповноваженого з прав людини", - зазначила доповідачка.

Н.Карпачова також відзначила, що особливу увагу у своїй діяльності приділяє боротьбі з бідністю, захисту трудових і соціальних прав громадян. За її словами, найбільш інтегрованим показником, що характеризує рівень життя, є індекс людського життя. За цим показником в минулому році Україна посіла 76-е місце серед 187 країн світу. Це нижче, ніж у середньому по Європі і Центральній Азії. Причиною такого стану Н.Карпачова вважає те, що в Україні триває демографічна криза.

"Як і в попередні роки, проблема подолання бідності в Україні залишається однією з найактуальніших і визначальних для національної безпеки України", - зазначила омбудсмен. Уповноважений наголосила: за офіційними даними рівень бідності в країні становить 24 відсотки. "Практично кожний восьмий мешканець потрапляє до категорії крайньої бідності або злиденності у стані гострого відторгнення. А це означає, що люди не мають можливості повною мірою брати участь у суспільному житті через свою бідність, через відсутність базових знань і можливостей або в результаті дискримінації. У стані гострого відторгнення в Україні перебуває майже 40 відсотків домогосподарств. І найбільше серед них потерпають родини з дітьми та сільське населення", - зазначила вона.

Н.Карпачова також зазначила, що предметом особливої турботи омбудсмена є захист прав дитини, захист прав українських трудових мігрантів, право людини на справедливий суд, яке "брутально порушується через хронічне невиконання судових рішень".

Омбудсмена також непокоїть стан здоров'я людей, які перебувають за гратами.

Ще одним фактором, який сприяє порушенню права на свободу та особисту недоторканість, доповідачка назвала судову тяганину.

Як окрему Н.Карпачова виділила проблему, пов'язану з катуваннями і жорстоким, нелюдським поводженням. Вона вважає важливим кроком створення Президентом України у вересні 2011 року Комісії з питань попередження катувань.

Н.Карпачова також зазначила, що значну увагу вона присвятила в доповіді проблемі дотримання прав у пенітенціарних закладах.

Завершуючи виступ, Н.Карпачова наголосила: "Я намагалася надати чесну і правдиву інформацію. Адже правда - понад усе. Вона - той еліксир, за допомогою якого можна лікувати тяжкі хвороби суспільства".

Н.Карпачова висловила щиру вдячність усім, "хто допомагав їй боронити та поновлювати порушені права і свободи своєю небайдужістю та підтримкою спільно з командою омбудсмена України, повертав людям довіру у справедливість, адже кожна людина має право на щастя".

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відповіла на запитання народних депутатів.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона зазначила, що цим проектом пропонується внести зміни до понад сорока законодавчих актів. Запропоновані зміни спрямовані, зокрема, на узгодження положень, що стосуються проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на заняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або в органах місцевого самоврядування. Проектом також передбачається закріпити у спеціальних законах обов'язок подання публічними службовцями декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру.

З урахуванням особливості діяльності окремих державних органів і служб проектом пропонується закріпити правила про обмеження щодо роботи близьких осіб в умовах безпосереднього підпорядкування, а також звільнення з роботи осіб, притягнутих до відповідальності за корупційне правопорушення. Зокрема, пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю у частині встановлення підстав для звільнення особи з роботи у зв'язку з набранням щодо неї судового рішення про притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення, а також у зв'язку з перебуванням у безпосередньому підпорядкуванні до близької особи за відсутності можливості переведення на іншу роботу.

Проектом також пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу у частині обов'язкового направлення копії вироку за місцем роботи засудженого, у випадку, коли засудження особи передбачає звільнення її з роботи.

І.Ємельянова зазначила: "враховуючи те, що Верховній Раді на цьому пленарному тижні пропонується розглянути у першому читанні нову редакцію проекту Кримінального процесуального кодексу, ці пропозиції можуть бути, звичайно, імплементовані в новий КПК".

За словами доповідачки, з метою попередження проявів корупції, проектом пропонується також встановити норми про обмеження для прийому на роботу до державних органів осіб, які мають судимості за вчинення злочинів, а також на яких протягом останніх років накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційних правопорушень.

"Такий підхід буде дієвим стримуючим фактором від корупційних проявів та дозволить значно підвищити доброчесність представників відповідних органів", - зазначила вона.

Крім того, наголосила доповідачка, у законопроекті окремі норми базового антикорупційного закону знаходять не лише своє відображення, а й подальший розвиток. З цим пов'язано, зокрема, і виконання окремих рекомендацій групи держав Ради Європи проти корупції (ГРЕКО).

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Валерій Бевз повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.

Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. За словами виступаючих, Україна 10 років йшла до прийняття цього закону. "Ми обіцяли виконати 25 рекомендацій ГРЕКО для нашої держави. Ми виконали 18 цих рекомендацій. Із них вісім - частково", - зазначали вони.

Головуючий, підбиваючи підсумки обговорення, також зазначив, що необхідно закон приймати, оскільки він зачіпає широке поле законодавства, в тому числі і те, що відноситься не до законів, а до інструкцій.

Верховна Рада 301-им голосом прийняла законопроект за основу.

Парламентарії обговорили і прийняли у першому читанні проект закону про реформування та вдосконалення дозвільної системи у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального і невиснажливого використання природних ресурсів та екологічної безпеки, зменшення регуляторного тиску на суб'єктів господарювання.

За основу також були прийняті законопроекти: про внесення зміни до статті 15 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо документів дозвільного характеру); про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; про внесення змін до статті 46 Закону "Про автомобільний транспорт" (щодо перевізників-претендентів).

Розгляд проекту закону про ціни і ціноутворення було перенесено.

На повторне перше читання було направлено проект закону про засади державної регіональної політики.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку) доповів народний депутат Віктор Швець. Парламентарій зазначив, що в Україні щодобово в дорожньо-транспортних пригодах гине до 20 осіб та більше 100 отримує різного ступеню тілесні ушкодження. Серед постраждалих чималий відсоток становлять діти. За цими показниками наша держава посідає одне з чільних місць у Європі.

За словами доповідача, незважаючи на сумні статистичні показники, чинні адміністративно-правові норми є занадто поблажливим до порушників правил безпеки руху, зокрема тих положень, якими встановлено порядок перевезення дітей, що не досягли дванадцятирічного віку.

В.Швець вважає, що необхідно підвищити безпеку перевезення дітей, які не досягли дванадцятирічного віку, шляхом встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 21.11 Правила дорожнього руху України. У цьому зв'язку він пропонував доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 121-3, якою передбачити відповідальність за перевезення дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.

В.Швець також повідомив, що профільний комітет рекомендує парламенту прийняти цей законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за"-85).

Проект закону про внесення змін до статті 38 Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах) доповів народний депутат В'ячеслав Пєрєдєрій.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття запропонованого законопроекту, доповідач повідомив, що сьогодні в Україні за попередніми оцінками живуть приблизно 500 000 осіб, які страждають на недіагностовану целіакію (глютенову ентеропатію).

За його словами, єдиним методом лікування целіакії (а точніше - мінімізації негативних наслідків для здоров'я і життя хворої на целіакію людини) є спеціальна дієтотерапія, заснована на повному виключенні з раціону харчування усіх продуктів, які містять у своєму складі навіть мінімальні концентрації глютену. "Порушення вимог дієтотерапії та потрапляння в їжу хворих на целіакію людей прихованого глютену стає причиною пролонгації і загострення хвороби та формування тяжких, життєво небезпечних ускладнень, які можуть призводити до смертельних випадків", - наголосив він.

В.Пєрєдєрій наголосив на тому, що проблема целіакії має велике медико-соціальне значення для здоров'я усієї нації, тому її розв'язання неможливе без відповідної, вчасної діагностики і обліку хворих та забезпечення їм можливості придбання безпечних для них продуктів харчування - про що свідчитиме відповідне маркування продуктів харчування (яке вже багато років застосовується в розвинених країнах світу).

Народний депутат запропонував посилити вимоги до виробництва продуктів харчування шляхом зазначення на упаковці відомостей щодо доведеної відсутності у складі продукту глютену, а також встановлення особливих вимог до маркування продуктів харчування, які не містять глютен. Проектом, зокрема, пропонується доповнити список вимог до етикетування харчових продуктів, невиконання яких тягне за собою заборону обігу харчового продукту на території України (у переліку інформації, яка має міститися на етикетці, додано пункт 11 щодо маркування на предмет відсутності у харчових продуктах глютену).

Під час обговорення прийняття законопроекту підтримали усі парламентарії, які взяли участь в ньому.

Законопроект був прийнятий у першому читанні 350-ма голосами.

Народні депутати П.Симоненко і В.Кириленко доповіли суть законопроектів про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів) і про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над могилами учасників боротьби за свободу й незалежність України, жертв репресій та геноциду), авторами яких вони є.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ю.Прокопчук повідомив, що Комітет розглянув обидва законопроекти і рекомендує Верховній Раді направити їх на доопрацювання, оскільки це питання вже врегульоване чинним законодавством. До того ж, у обох проектах не визначені конкретні об'єкти кримінальної відповідальності.

За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені.

Парламентарії обговорили і за результатами голосування відхилили проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за забруднення повітря продуктами горіння).

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект про внесення змін до статті 17 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призиву на строкову військову служби).

За основу були прийняті проекти законів: про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України (щодо договорів комерційної концесії); про внесення змін до статей 361 і 362 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав перегляду рішення чи ухвали суду); про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу).

За результатами голосування відхилено законопроект про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів).

Голова Верховної Ради України В.Литвин закрив вечірнє засідання.