Під час зустрічі було обговорено питання відповідності положень проекту Кримінального процесуального кодексу, внесеного на розгляд Верховної Ради Президентом України В.Януковичем як невідкладного (реєстр. №9700), міжнародним стандартам у сфері кримінальної юстиції, зокрема, положенням актів Ради Європи у зазначеній царині.
В.Швець поінформував про заходи, вжиті Комітетом для забезпечення якісної та своєчасної підготовки зазначеного законопроекту та альтернативного законопроекту (реєстр. №9700-1) до розгляду. В.Швець запевнив Посла в тому, що Комітет забезпечить фаховий та об'єктивний підхід до опрацювання проекту Кодексу, а також змін до інших законодавчих актів, необхідних для впровадження нової моделі кримінального процесу у життя.
"Рада Європи вітає зусилля української влади, спрямовані на реформування кримінально-процесуального законодавства, що є одним із базових зобов'язань України перед Радою Європи", - зазначив В.Рістовскі і висловив підтримку такій діяльності Комітету та сподівання на те, що робота над проектом відбуватиметься відповідно до принципів гласності та верховенства права, до чого докладуть необхідних зусиль як Комітет, так і Верховна Рада України в цілому.
В.Рістовскі зазначив, що законопроект, поданий Президентом України, отримав схвальні відгуки експертів Ради Європи, які, втім висловили низку зауважень до попередньої редакції, яка була предметом їх аналізу.
В.Швець запевнив у тому, що він особисто і члени Комітету підтримують внесений Президентом України законопроект як такий, що пройшов експертизу Ради Європи, і який врахував більшість із висловлених зауважень. Проте, зазначив В.Швець, альтернативний законопроект (реєстр. №9700-1) також місить низку корисних положень, врахування яких покращить текст нового Кримінального процесуального кодексу, який потребує серйозного доопрацювання з позицій забезпечення неухильного та всебічного захисту конституційних прав та свобод людини та громадянина.
Зокрема, зазначив голова Комітету, потребує глибокого вивчення питання оптимального розподілу функцій керування досудовим розслідуванням та нагляду за цією діяльністю.
В.Рістовскі зазначив, що Рада Європи стурбована питанням так званого "загального нагляду" прокуратури, який, хоча і не є питанням КПК, але суттєвим чином визначає стан верховенства права в Україні. У відповідь В.Швець повідомив, що дане питання є предметом нової редакції Закону "Про прокуратуру" (реєстр. №2491), яка готується в Комітеті до другого читання і положення якої не передбачатимуть такої функції прокуратури.
Водночас, на думку голови Комітету, одним із ключових питань оновленої системи кримінального процесу має бути створення системи досудового слідства відповідно до положень Конституції України. "Саме зараз є унікальний шанс для всіх гілок влади спільними зусиллями створити таку систему, звільнивши органи внутрішніх справ, Служби безпеки України та податкової міліції від виконання цих функцій", - зазначив В.Швець.
Голова Офісу Ради Європи підтримав такий підхід, зауваживши, що стрижнем системи кримінальної юстиції повинен бути неупереджений, справедливий та незалежний суд, право на який прямо передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В.Рістовскі також наголосив на важливості запланованого на 23 січня круглого столу на тему "Презентація та обговорення проекту Кримінального процесуального кодексу України крізь призму експертного висновку Ради Європи" та подякував членам Комітету за згоду взяти у ньому участь і готовність почути думку експертів Ради Європи "з перших вуст".
В.Швець, високо оцінивши зусилля Ради Європи щодо підтримки зазначеної реформи, запевнив, що він особисто як голова Комітету та члени Комітету робитимуть все можливе для швидкого доопрацювання та прийняття проекту Кримінального процесуального кодексу. "Український парламент здатний прийняти Кримінально-процесуальний кодекс, який може бути представлений як взірець іншим державам, що мають потребу в цьому питанні", - наголосив він.
В.Рістовскі заявив, що офіс Ради Європи в України є відкритим не тільки для співпраці з підготовки нового КПК, але й для вдосконалення судової гілки влади, реформування кримінальної юстиції тощо.
Також сторони обговорили питання щодо п.13.6 Резолюції 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною". На думку учасників зустрічі, остаточна редакція проекту кодексу має розглядатись у парламенті лише після того, як буде отриманий та врахований висновок Ради Європи до цього остаточного тексту.
В.Швець запропонував не направляти на повторну експертизу підготовлений до розгляду до другого читання проект кодексу, оскільки це буде велика втрата часу, натомість запропонував запросити на засідання Комітету при розгляді у другому читанні експертів Ради Європи.
В.Рістовскі заявив, що експертні висновки, підготовлені трьома експертами до неостаточної редакції, але вони є достатньою базою для вдосконалення, а щодо пропозиції В.Швеця пояснив, що це цілком можливо, якщо таке звернення надійде від Голови Верховної Ради України.