09 вересня 2005, 10:32
Виступ
Голови Верховної Ради України В.М.ЛИТВИНА
на Другій світовій конференції Голів
національних парламентів
Нью-Йорк,
8 вересня 2005 року
Шановний пане Голово!
Ваші високоповажності!
Шановні пані та панове!
Маю честь представляти Верховну Раду України на Другій світовій конференції Голів національних парламентів, яка, переконаний, збагатить досвід парламентаризму, посилить віру в систему народовладдя, завдяки чому забезпечується сталий розвиток, зміцнюється безпека і реально захищаються права людини.
Доля світу в ХХI столітті величезною мірою залежить від ролі парламентаризму: там, де ця роль занепадає і зводиться до декорації – там вмирають свобода і демократія.
Де не чують голосів усіх, а надто меншості, де ігнорують сумніви і протести – там панують страх і злидні, зростає небезпека соціальних потрясінь та сповзання до авторитаризму.
Усі ми є свідками того, що епоха глобалізації несе, крім усього іншого, і драматичні виклики та загрози. За таких умов у представників виконавчої влади нерідко виникає спокуса швидкого і жорсткого реагування на них. Але такі одноосібні рішення далеко не завжди є кращим варіантом - особливо коли від процесу їх вироблення усуваються парламенти.
Як найвищі представницькі органи, носії колективного розуму, досвіду і політичної мудрості, вони здатні концентрувати суспільну волю і знаходити оптимальні шляхи до врегулювання, а головне, до попередження внутрішніх ускладнень та міжнародних конфліктів.
Парламент України набув, нехай і вимушено, такого справді безцінного досвіду.
У листопаді-грудні 2004 року, коли напруга в державі загострилася до критичної межі, Верховна рада зуміла вийти на конструктивний діалог і знайти політико-правове легітимне розв’язання кризової ситуації. Цим було попереджено широкомасштабний громадянський конфлікт у центрі Європи.
Звісно, дали свій результат і міжнародна солідарність, розуміння та підтримка з боку міжнародних організацій і парламентів різних країн.
Цілком очевидно, що узагальнення такого досвіду, вироблення та запуск механізмів парламентської співпраці у подібних ситуаціях було б надзвичайно актуальним.
Ваші високоповажності!
Початок кожного століття має своїх провісників, які згодом визначають його перебіг та результати. У тому числі, на превеликий жаль, і з негативним знаком.
Сьогодні ми вже звично говоримо про таких демонів ХХI віку, як міжнародний тероризм, агресивний сепаратизм, не кращі, скажемо так, наслідки глобалізації, загрозу розповсюдження зброї масового знищення, спустошливих інфекцій, перед якими часто виявляються безсилими відстані і кордони.
А водночас не можемо змоделювати нові виклики, перед якими можуть опинитися як окремі держави й народи, так і людство загалом.
І над цим теж треба думати сьогодні, уявляти і прораховувати з максимальною вірогідністю, яким може бути наш світ принаймні до середини нинішнього століття.
Відповідно отримаємо можливість перенести акценти на попереджувальні, превентивні заходи та дії для убезпечення світу й окремих його частин від фатальних несподіванок.
Парламенти можуть і повинні робити реальний внесок у здійснення цієї, ще належно не оціненої, функції.
Ми висловлюємо свою солідарність з американським народом в годину драматичних випробувань.
Ми підтримуємо Декларацію Конференції “Подолання розбіжностей у міжнародних відносинах і посилення ролі парламентів”, особливо ті її положення, які стосуються протидії найнебезпечнішим загрозам за умови узгоджених зусиль та в рамках системи ООН.
Україна, як одна з держав-засновниць ООН, вважає, що в ХХI столітті роль Організації Об’єднаних Націй не лише не зменшиться, але й всемірно зросте – відповідно до зростання глобальної мережі та взаємозалежності країн.
У цьому контексті особливого значення набуває якнайшвидше завершення розробки проекту всеохоплюючої конвенції з боротьби проти тероризму.
Відзначаючи як безумовно позитивний чинник і більше того, як одну з характерних ознак сучасної доби, підвищення ролі регіональних та материкових міжпарламентських об’єднань, вважали б за необхідне вивчити питання про доцільність сформування на принципах їхньої діяльності єдиної світової парламентської системи.
Шановний пане Голово!
Ваші Високоповажності, шановні колеги!
Незважаючи на всі суперечності, драми і трагедії, якими позначено початок ХХI століття, нам треба консолідувати свої зусилля на підтриманні і зміцненні віри у здатність людства до сталого розвитку і прогресу, засвоєння й поширення демократичних цінностей.
Тільки спільно, осмислено і відповідально, ми зможемо давати адекватні відповіді на виклики часу, які будуть змінюватися, і змінюватися прискорено.
До цього нас зобов’язують призначення і покликання парламентів, як вищих виразників народної волі.
Дякую за увагу.
Address
by H.E. Mr. Volodymyr LYTVYN,
Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine,
at the Second World Conference of Speakers of Parliaments
New York
8 September 2005
Mr. President!
Excellencies!
Ladies and gentlemen!
I have the honor to represent the Parliament of Ukraine at the Second World Conference of Speakers, which I firmly believe, shall enrich the experience of parliamentarism, reinforce the faith in the power of people which is crucial for ensuring sustainable development, strengthening security and effectively protecting human rights.
The destiny of the world in the 21st century heavily depends on the role played by the parliamentarism: wherever its role falls into decay or reduces to window dressing, there freedom and democracy end.
Where the voices of all, particularly those of minority, remain unheard, where doubts and protests are ignored, there destitution and fear prevail, there grows the danger of social collisions and creeping authoritarianism.
We all witness that the era of globalization presents, among others, daunting challenges and threats. Under such circumstances, the representatives of the executive power are frequently tempted to address them immediately and harshly. However, such “one-person” decisions are not necessarily the best possible solution, especially when Parliaments are excluded from decision-making process.
Being the highest representative bodies, custodians of collective intelligence, experience and political wisdom, the Parliaments can galvanize social will and find out the most effective ways to settle, and all the more important, prevent internal disturbances and international conflicts.
The Parliament of Ukraine has acquired, even though forcedly, such genuinely invaluable experience.
In November-December 2004, when the tension in the country reached the critical point, the Parliament managed to embark on the constructive dialog and find politically legitimate solution of the crisis. That served to avert large-scale civil conflict in the center of Europe.
Needless to say, international solidarity, understanding and support of the international organizations and parliaments of different countries also played their part.
It is quite obvious that taking stock of such an experience, developing and launching the mechanisms of parliamentary cooperation in situations like this would be much to the point and extremely valuable.
Excellencies!
Beginning of every century sees its own prophets, who thereafter determine its course and outcomes, including, unfortunately, negative ones.
Today we got accustomed to such evils of the 21st century as international terrorism, aggressive separatism, controversial consequences of globalization, threat of proliferation of weapons of mass destruction, deadly infections, for which distances and borders are no longer an obstacle.
At the same time we cannot predict new challenges that could face individual states and peoples as well as humankind as a whole.
We must think about it today, anticipate and foresee with the utmost probability what kind of world there can be at least by the middle of the this century.
Accordingly, we will have an opportunity to shift emphasis to preventive measures and actions to spare the globe and its every corner fatal thunder-claps.
The Parliaments can and must make a real contribution to exercise this, yet not properly estimated, function.
We express our solidarity with the American people in the time of dramatic hardships.
We support the Declaration of the Conference “Bridging the democracy gap in international relations: a stronger role for parliaments”, especially its provisions related to addressing the most dangerous threats, provided it is done concurrently and within the United Nations system.
Being one of the UN founding states, Ukraine believes the United Nations’ role in the 21-st century will not diminish. On the contrary, it will further be enhancing in every dimension as the global network and interdependence of countries will be growing.
We are convinced that creation of international norms through adoption of relevant legal instruments should also remain a priority in the context of cooperation among the United Nations and the Parliaments to consolidate international community in combating terrorism.
Noting the enhanced role of regional and continental inter-parliamentary associations as purely positive indicator and, moreover, as one of the distinctive features of the present day, we would find it necessary to consider the establishment of a worldwide integrated parliamentary system building on their capacities.
Mr. President,
Excellencies,
Colleagues,
Despite all controversies, dramas and tragedies, which marked the dawn of the 21st century, we need to consolidate our efforts to maintain and strengthen the faith in the ability of humankind to reach sustainable development and progress, to comprehend and share democratic values.
It is only together, consciously and with responsibility that we can adequately respond to the challenges of time, which would keep changing rapidly.
The role and mandate of the parliaments – the highest institutions to express the will of the people – oblige us to do so.
Thank you.