Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності готує до розгляду проекти Кримінального процесуального кодексу, внесеного Президентом України, та альтернативного, внесеного народним депутатом Р.Зваричем

 Як повідомили в секретаріаті Комітету, основні положення проекту Кодексу (реєстр. №9700), поданого Президентом України, стосуються:
забезпечення процесуальної рівності - змагальності сторін у кримінальному процесі;
вдосконалення загальних засад досудового слідства - процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим, співробітникам органів внутрішніх справ, Служби безпеки, та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення, а це звернення з клопотаннями, складення обвинувачувального акту тощо;
сам прокурор не зможе проводити слідство, крім тимчасового періоду який встановлюється строком на 5 років і лише щодо справ, пов'язаних із розслідуванням злочинів, які скоїли чиновники 1-3 категорії, правоохоронці, військові;
функцію представництва державного обвинувачення в суді по конкретній справі буде покладено на прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законності тих органів, що проводили досудове розслідування, тобто один прокурор буде супроводжувати справу на всьому етапі її розгляду закінчуючи доведенням вини у суді.
Також проектом нового Кримінально-процесуального кодексу пропонується об'єднати нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одне досудове розслідування. Йдеться про повну ліквідацію стадії дізнання. Досудове розслідування розпочинатиметься з моменту отримання правоохоронними органами інформації про вчинений злочин, яка обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Термін для створення такого реєстру передбачено в Перехідних положеннях проекту.
Окрім того, оперативно-розшукова діяльність, пов'язана з розслідуванням злочину та слідство, проводитиметься в рамках єдиного процесу розслідування.
Обмеження конституційних прав громадян, зокрема, обрання запобіжного заходу, пропонується здійснювати лише за рішенням судді. Проведення негласних слідчих дій, накладення арешту на майно, примусовий привід, накладення грошового стягнення за невиконання посадових обов'язків, відсторонення від посади також здійснюватимуться виключно за рішенням суду.
У новій редакції КПК передбачається оптимізувати систему запобіжних заходів. Так, взяття під варту матиме винятковий характер. Для прийняття такого рішення сторона обвинувачення повинна довести в суді, що інші заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного. У якості альтернативи триманню під вартою вперше пропонується ввести запобіжній захід - домашній арешт, під час якого будуть застосовані електронні засоби моніторингу. Відповідний порядок має бути розроблено урядом в 3-місячний термін.
Проектом пропонується новий підхід до застосування застави: навіть при прийнятті рішення застосувати до особи міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суддя буде зобов'язаний у своїй постанові вказати, за умови внесення застави якого розміру людина може бути відпущена на свободу. Водночас, такий порядок не стосується злочинів, які мають насильницький характер, позбавлення життя людини або якщо підозрюваний чи обвинувачений порушив раніше обрану міру запобіжного заходу.
Ще однією важливою новелою проекту КПК є ліквідація можливості направлення справи на дорозслідування. Якщо вина людини не була доведена, то, як правило, суд направляв справу на додаткове розслідування. Через це за статистикою лише 0,2 відсотка від загальної кількості справ за рішенням суду мали виправдовувальний вирок. Із ухваленням нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, розгляд справи має закінчуватися або обвинувальним вироком або виправданням.
Порівняно з чинним законодавством, яке надає широкі можливості апеляційним судам повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, проект нового КПК містить обмежений перелік підстав для прийняття такого рішення апеляційним судом.
Передбачається, що за злочини середньої та невеликої тяжкості термін досудового розслідування не може перевищувати 6 місяців. Якщо мова йде про тяжкі або особливо тяжкі злочини - 12 місяців.
Встановлено, що термін тримання особи під вартою не може перевищувати 12 місяців. При цьому, проектом Кодексу передбачається можливість суду здійснювати постійний контроль за триманням під вартою. Це означає, що кожні 2 місяці, або коли суд вважатиме за потрібне, суддя матиме право й зобов'язаний перевіряти чи доцільно далі тримати особу під вартою.
Проектом також пропонується скоротити процесуальні строки розгляду справи, насамперед, шляхом дебюрократизації кримінального процесу - скасувати необхідність складання десятків ухвал, постанов та інших процедурних актів, що затягувало розслідування.
Крім того, проектом пропонується ввести широке застосування технічних засобів для проведення окремих процесуальних дій. Наприклад, допит в режимі відеоконференції. Передбачається, що у кожному суді країни не менше двох залів буде обладнано такими системами відеоконференції.
Ще одним елементом проекту Кодексу є вдосконалення порядку проведення негласних слідчих дій. З метою унеможливлення отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян передбачається встановити виключний перелік негласних слідчих дій та порядку їх здійснення. Більшість негласних дій можуть проводитися за клопотанням слідчого й прокурора, в якому вони зобов'язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.
Проект містить положення, які мають на меті забезпечити оперативний розгляду справ: особи, які скоїли злочин або підозрюються в скоєнні злочину, за який передбачається довічне ув'язнення, за бажанням можуть порушити питання про призначення суду присяжних, яке суд зобов'язаний задовольнити. Така модель діє в європейських країнах.
Проектом нового Кодексу також передбачається можливість укладання двох типів угод. Перша - це угода про визнання обвинувачуваним своєї вини. Якщо людина може допомогти слідству розкрити більш серйозний злочин, вона домовляється з прокурором про укладення угоди в суді за що отримує менше покарання. Другий тип угоди - між потерпілим і обвинуваченим.
Проектом також пропонується замінити металеве загородження, яким обладнане місце для підсудного в суді, загородженням зі скла. У Прикінцевих положеннях урядові доручається забезпечити фінансування такої реконструкції.
Альтернативним проектом (реєстр. №9700-1) пропонується: закріпити належну правову процедуру здійснення кримінального провадження;
забезпечити захист прав і свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також прав та законних інтересів юридичних осіб, яким кримінальними праворушеннями та іншими діяннями завдано шкоди;
кримінальне переслідування і захист осіб, які підозрюються, обвинувачуються у здійсненні кримінальних правопорушень та інших діяннях, передбачених законом України про кримінальну відповідальність;
правильне застосування закону з тим, щоб кожен, хто здійснив злочин, був справедливо покараний і жоден невинуватий не був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений.
Комітет звертається до вчених, науковців, юристів, громадян України з проханням вносити свої пропозиції до зазначених законопроектів і надсилати їх в електронному вигляді на адресу: kpkukraine@gmail.com.