25 липня 2005, 10:57
Глава держави пропонує народним депутатам відхилити Закон України "Про статус слідчих" як такий, що не відповідає Конституції України, запроваджує подвійне регулювання одних і тих самих правовідносин (що може спричинити неоднакове їх застосування і внаслідок цього – порушення прав громадян), а також призведе до додаткових бюджетних витрат.
Прийнятий Верховною Радою України 23 червня 2005 року Закон України "Про статус слідчих" не підписаний з наступних причин.
Президент України звертає увагу народних депутатів на те, що поняття слідчого, його статус, права та обов'язки, гарантії процесуальної діяльності слідчих, умови матеріального забезпечення та соціальні гарантії їх діяльності визначено низкою законодавчих актів України, зокрема Кримінально-процесуальним кодексом України, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" тощо.
Більша частина положень Закону, який надійшов на підпис (зокрема, статті 4 і 5, 14 – 19 тощо), є відтворенням норм зазначених вище законодавчих актів.
За таких обставин об'єктивної потреби у штучній уніфікації цих норм, зокрема щодо слідчих, які працюють у цивільних та військових інституціях, шляхом прийняття нового спеціального закону, який до того ж не має самостійного предмета правового регулювання, немає.
Глава держави також звертає увагу на те, що ст.13 Закону запроваджується недоторканність слідчих. Таке положення суперечить статті 24 Конституції України, за якою громадяни є рівними перед законом, не може бути привілеїв за будь-якими ознаками. Тому, якщо права і свободи людини і громадянина, а також гарантії цих прав і свобод (у тому числі додаткові гарантії недоторканності особи) визначаються виключно законами України (пункт перший статті 92 Конституції України), то гарантії вищого рівня (для депутатів, суддів та інших посадових осіб), оскільки вони допускають винятки із загального принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом, мають за логікою визначатися виключно Конституцією.
Конституція України таких гарантій недоторканності для слідчих не передбачає.
Президент України звернув увагу на те, що Закон запроваджує для слідчих додаткові гарантії соціального захисту.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів, виконання положень Закону про безкоштовне санаторно-курортне лікування слідчих та членів їх сімей, виплату одноразової грошової допомоги при виході на пенсію, встановлення пенсій без обмеження їх розміру, підвищення максимального розміру пенсій та збільшення видатків на страхування, забезпечення додатковою жилою площею потребуватиме понад 280 млн. гривень додаткових видатків бюджетних коштів у розрахунку на рік. Проте будь-яких джерел додаткових доходів для покриття збільшення видатків бюджету (як того вимагає частина друга статті 27 Бюджетного кодексу України) Закон не містить.
Законом усупереч Кримінально-процесуальному кодексу України ст.6 Закону запроваджується інститут помічника слідчого. Помічник зобов'язаний за Законом надавати допомогу слідчому у проведенні розслідування кримінальних справ, йому надається право брати участь у проведенні неокресленого кола слідчих дій. При цьому Законом не врегульовано низку питань щодо порядку добору таких помічників та вимог щодо наявності у них відповідної освіти тощо. На практиці це може призвести до порушень прав людини при проведенні слідчих дій, до помилок і зловживань.