Пленарне засідання 21 грудня 2011 року

У СЕРЕДУ, 21 ГРУДНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 20 грудня.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Верховна Рада розглянула питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав доповів заступник Міністра соціальної політики В'ячеслав Коломієць. Урядовець нагадав, що Конвенція була підписана 14 листопада 2008 року в місті Кишинів.

За його словами, реалізація закону передбачає набрання чинності для України Конвенції, що у свою чергу сприятиме ефективному регулюванню трудових міграційних потоків. Норми Конвенції гарантують забезпечення прав трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на рівні з громадянами приймаючої сторони відповідно до її національного законодавства, зокрема стосовно прав на: безпечні умови праці, рівну винагороду за рівнозначну роботу, користування житлом на платній основі, соціальне забезпечення, обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, відшкодування шкоди заподіяному життю і здоров'ю в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, доступ до іншої оплачуваної трудової діяльності, загальну освіту і додаткову професійну освіту, а також інші основні права.

Конвенцією передбачено право трудящих-мігрантів на безоплатне отримання від компетентних органів держав-учасниць СНД інформації про порядок реалізації їхніх прав і свобод, умови їхнього перебування та здійснення оплачуваної трудової діяльності, прав і обов'язків, які випливають із законодавства приймаючої сторони.

В.Коломієць зазначив, що ратифікація Конвенції сприятиме посиленню захисту прав українських трудящих-мігрантів та членів їх сімей на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус, доповідаючи рішення Комітету, зазначив: не зважаючи на те, що Україна не є членом СНД, а є країною-засновником, вона зацікавлена у розв'язанні соціальних проблем трудящих мігрантів.

О.Білорус повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді ратифікувати Конвенцію.

Під час обговорення народні депутати наголошували на тому, що положення "цієї Конвенції є правильними і вигідними для України і для наших трудящих мігрантів за кордоном", забезпечить рівне ставлення стосовно них, членів їх сімей та громадян приймаючої сторони на теренах країн СНД відповідно до їх законодавства, міжнародних зобов'язань та створить сприятливі умови для переміщення працівників територіями сторін, що сприятиме забезпеченню прав наших громадян, які працюють в країнах СНД, а також прав членів їх сімей.

За результатами голосування законопроект було ухвалено 309-ма голосами.

Верховна Рада ратифікувала Гарантійну угоду (Додаткове фінансування для Другого проекту розвитку експорту) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку; Угоду між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про заходи, які стосуються розвитку співробітництва в сфері транспортування нафти територією України.

Проект закону про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності доповів голова Державної служби інтелектуальної власності Микола Паладій. Він зазначив, що проект розроблено на виконання Плану заходів з реалізації першого етапу 2009-2011 роки Стратегії економічного розвитку країн СНД на період до 2020 року, затвердженого Рішенням Ради глав урядів держав-учасниць від 22 травня 2009 року.

Доповідач нагадав, що Угода була підписана на засіданні Ради глав урядів держав 19 листопада 2010 року в Санкт-Петербурзі Прем'єр-міністром М.Азаровим.

За словами М.Паладія, відповідно до Угоди сторони здійснюють співробітництво з метою координації спільної діяльності та вдосконалення Міждержавної системи охорони та протидії правопорушення у сфері інтелектуальної власності шляхом: зміцнення контактів, проведення спільних досліджень та обміну думками у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності; обміну інформації про законодавство держав-учасниць цієї угоди у сфері правової охорони, погодження питань, пов'язаних з охороною і захистом інтелектуальної власності в ході здійснення співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки та культури, а також сприяння укладенню відповідних міжнародних договорів; здійснення спільних дій із запобіганням правопорушення, а також виявлення та припинення у сфері інтелектуальної власності протидії таким порушенням.

"Невід'ємною частиною угоди є положення про Міждержавну раду з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності, яка відповідно створюється до зазначеної угоди. Згідно з регламентом Міждержавної ради, в її рамках створюються постійно діючі комісії з питань авторського права і суміжних прав, промислової власності, протидії правопорушенням в сфері інтелектуальної власності", - зазначив доповідач.

Голова Комітету у закордонних справах О.Білорус доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ратифікувати цю угоду. За його словами, члени Комітету ухвалили таке рішення, наголосивши, що Угода має для України особливо велике значення, бо українські національні інтелектуальні ресурси грабують в усьому світі і пора в цьому наводити порядок.

Парламентарії під час обговорення підтримали ратифікацію Угоди. "До тих пір, поки Україна не буде турбуватися про захист інтелектуальної власності, ми зможемо тільки говорити про рейдерство на предмет матеріальної власності. Інтелектуальна власність - це те, що буде визначати майбутнє цивілізованої тої чи іншої держави. Хочемо бути цивілізованими, давайте поважати людей, які мають інтелект", - наголошували промовці.

Угоду було ратифіковано 283-ма голосами.

Народні депутати розглянули низку законопроектів, які їх автори пропонували включити до порядку денного сесії.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо правового режиму використання об'єктів аграрних правовідносин) доповів народний депутат А.Яценюк. Він запропонував ввести обов'язкову мінімальну ціну на землю. На думку А.Яценюка, "така ціна повинна бути не меншою, ніж у країна-членах Європейського Союзу. Наприклад, у Польщі - це близько 3 тисяч євро за гектар. В Україні ж початкова ціна на землю пропонується на рівні 300 євро".

Народний депутат також запропонував заборонити монополію одного земельного банку та обмежити право власності на землю в одних руках.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту відхилити цей законопроект.

Представник Комітету нагадав, що автор пропонує продовжити мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до проведення загальнодержавної інвентаризації земель, розмежування земель державної та комунальної власності та інших новацій.

Комітет у цьому зв'язку зауважив, що зараз відсутні законодавчі підстави для проведення загальнодержавної інвентаризації земель. Крім того, проектом не визначений момент, який відповідно до закону буде свідчити про закінчення такої інвентаризації, що призведе до неможливості визначення в часі моменту зняття мораторію.

Члени Комітету також пропонують врахувати, що Верховна Рада вчора прийняла Закон "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення)", який відтерміновує введення в обіг цих земель до 2013 року.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для включення до порядку денного сесії.

Проект закону про запровадження мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги з житлово-комунальних послуг доповів народний депутат А.Павловський. Він запропонував запровадити мораторій на примусову реалізацію майна, що належить на праві приватної власності малозабезпеченим громадянам під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Проектом також пропонується заборонити примусове стягнення коштів з банківських рахунків, на які здійснюється виплата заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних відрахувань за умови, що залишок на таких рахунках не перевищує трьох мінімальних заробітних плат на день стягнення.

А.Павловський зазначив, що прийняття законопроекту дозволить унеможливити ухиляння від сплати житлово-комунальних послуг заможних осіб та сприятиме захисту майнових прав малозабезпечених, які з об'єктивних причин не можуть своєчасно сплачувати рахунки з надання житлово-комунальних послуг через заборгованість з виплати заробітної плати.

"Тобто, виходить держава перед громадянами свої зобов'язання не виконує, вчасно заробітну плату не сплачує, в той же час громадяни перед державною повинні вчасно це робити, а якщо не зроблять, то через відміну мораторію на пеню, нараховується суттєва пеня, а крім того, чинним законодавством дозволено вилучення майна. Цей закон це унеможливлює. Він якраз направлений на покращення надання субсидій незаможнім громадянам, щоб там навести порядок, менше було бюрократичної складової", - наголосив А.Павловський.

Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Сергій Майборода доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту направити законопроект на доопрацювання. На думку членів Комітету, проблему, окреслену автором законопроекту, необхідно розв'язувати іншим шляхом - удосконаленням системи субсидування, а не шляхом заборони примусового виконання судових рішень.

Включення законопроекту до порядку денного підтримали більшість виступаючих. Вони наголошували на тому, що "потрібно накладати мораторій на реалізацію примусового майна у разі, якщо людина є бідною, якщо її сукупний дохід менший ніж 100 мінімальних заробітних плат, якщо на рахунку немає відповідно грошей тощо".

Опоненти зазначали: "мораторій передбачається або на певний час, або за певних умов". У законопроекті ж цього немає.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для включення до порядку денного сесії.

Народні депутати обговорили включення до порядку денного проектів законів: про внесення змін до Закону "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" (щодо збільшення розмірів); про доповнення статті 42 Кримінального кодексу України (щодо діяння, пов'язаного із політичним ризиком); про внесення змін до деяких законів України (щодо експертизи навчальних програм, підручників для системи загальної середньої освіти). Законопроекти не були включені до порядку денного сесії.

Проект закону про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України (щодо суб'єктів права законодавчої ініціативи стосовно денонсації міжнародних договорів України) доповів народний депутат Олег Білорус. Він повідомив, що на розгляд Верховної Ради вноситься значна кількість законопроектів, зокрема, щодо денонсації міжнародних договорів України, авторами яких є або окремі народні депутати або цілі групи народних депутатів. Комітет уважно вивчив ці законопроекти і вважає за потрібне винести на розгляд Верховної Ради цей законопроект. Члени Комітету в ході обговорення відзначали, що положення статті 202 Регламенту Верховної Ради не узгоджуються і прямо суперечать Конституції України, Віденській конвенції про право міжнародних договорів та Закону "Про міжнародні договори України", порядкам подання до Верховної Ради законопроектів стосовно денонсацій міжнародних договорів України. Згідно з статтями 54, 56 Віденської Конвенції та статтею 2 Закону "Про міжнародні договори України" "денонсація - це відмова держави від договору із своєчасним або завчасним попередженням".

За словами О.Білоруса, денонсація міжнародного договору може відбуватися тільки у випадках, коли положення про можливість його припинення міститься в самому договорі або за згодою всіх учасників. Згідно положенням статті 24 Закону "Про міжнародні договори" пропозиція щодо денонсації міжнародних договорів, і цього вимагає Конституція, вносяться через інститут Президента або Кабінет Міністрів України. Таким чином, суб'єктами законодавчої ініціативи з цих питань можуть виступати виключно Президент України і Кабінет Міністрів.

"Виходячи з вищевикладеного та у зв'язку з необхідністю упорядкування Регламенту, колектив авторів цього законопроекту вносить пропозицію прийняти відповідний закон", - повідомив О.Білорус.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

В.Макеєнко зазначив, що проектом пропонується з частини першої статті 202 Регламенту Верховної Ради виключити слова "народні депутати". Таким чином, законопроекти про денонсацію міжнародного договору України вносять на розгляд Верховної Ради лише Президент України та Кабінет Міністрів, що відповідає Конституції України та Закону "Про міжнародні договори України".

За результатами голосування законопроект 248-ма голосами був включений до порядку денного.

Проект Постанови про збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати в 2011 році доповів народний депутат В'ячеслав Кириленко. Він запропонував невідкладно переглянути у бік збільшення розмір прожиткового мінімуму з врахуванням даних моніторингу прожиткового мінімуму за січень-жовтень цього року, який здійснено у відповідності зі статтею 5 Закону "Про прожитковий мінімум", а уряду протягом двох тижнів переглянуті цифри внести.

В.Кириленко вніс таку пропозицію, виходячи з того, що "фактичний прожитковий мінімум (згідно із останніми даними за жовтень) для працездатних складає 1 тисячу 129 гривень на місяць, а встановлено 985. Недовиплата складає мінус 15 відсотків. Для непрацездатних держава не доплачує 16 відсотків.

"Тобто фактичний рівень, навіть встановлений державою, Міністерством праці згідно із Законом "Про прожитковий мінімум" менший, ніж той, на базі якого нараховуються соціальні виплати та пенсії. Ця проблема є актуальною і для бюджету 2012 року, і в ньому показник прожиткового мінімуму для всіх категорій занижений. Тому я пропоную конструктивно розглянути цю пропозицію не тільки депутатам від опозиції, але і депутатам від більшості", - наголосив автор.

Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту не включати законопроект до порядку денного сесії.

В.Хара повідомив, що члени Комітету рекомендували автору частіше спиратися на базовий Закон "Про прожитковий мінімум" та на визначену ним методику визначення прожиткового мінімуму. Тому, що цей законопроект суперечить і чинному базовому закону і Регламенту Верховної Ради.

За результатами голосування проект постанови не був включений до порядку денного сесії.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

Наступне пленарне засідання дев'ятої сесії відбудеться у четвер, 22 грудня.