09 вересня 2005, 16:00
У П'ЯТНИЦЮ, 9 ВЕРЕСНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 8 вересня. Верховна Рада розглянула 41 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято в цілому 21 закон та 14 постанов. 5 законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, 6 законопроектів відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України скасовано 5 законів.
Головуючий оголосив депутатські запити.
Далі народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, парламентарії спочатку розглянули проект закону про систему харчування працівників. Представляв законопроект його один з авторів народний депутат Сергій Шевчук. Він аргументував законодавчу ініціативу тим, що за останні 5 років в Україні значно скоротилося споживання біологічно цінних продуктів. Зокрема, споживання, м'яса і м'ясопродуктів зменшилось на 37 відсотків, молочних продуктів на 35, яєць на 37,5, риби на 81 відсоток, і навіть фруктів і овочів на 49 відсотків.
Низький життєвий рівень більшості працівників призводить до того, що в багатьох випадках вони харчуються "всухом'ятку" далеко не кращими і не свіжими, а в ліпшому випадку замороженими харчовими продуктами. Звідси така висока захворюваність органів травлення, отруєння тощо.
С.Шевчук нагадав, що стан здоров'я людини в більшій мірі визначається екологічною ситуацією і харчуванням, аніж ефективністю усієї системи охорони здоров'я.
Суб'єктом законопроекту автори визначили працівника, працюючу особу, виробника національного продукту або послуг. Завдання, які ставили перед собою розробники проекту полягають у тому, що держава має отримати самофінансовану соціальну програму поліпшення гігієни безпеки і якості харчування працездатного населення, що призведе до створення додаткових робочих місць у секторі громадського харчування і в реальному українському секторі агропромислового комплексу.
По-друге, роботодавці усіх форм власності зможуть отримати підвищення продуктивності праці, зменшення пропуску робочих днів через хворобу, певний податковий стимул і форми заохочення праці найманих працівників, особливо праці кваліфікованого персоналу шляхом надання пільг на харчування під час робочого дня.
І на кінець, працівники зможуть отримати поліпшення умов праці, збільшення купівельної спроможності і зменшення захворюваності.
Доповідач зазначив, що законопроект ґрунтується на багатому досвіді більше як 30 держав світу і він реально працює і допомагає підвищити рівень виробництва і продуктивність праці. У світовій практиці роботодавці звільняються від оподаткування сум, які витрачаються на харчування свого персоналу, так само як і працівник не платить податки на отримані продуктові талони, що видаються йому понад рівня заробітної плати. Талони на харчування значно спрощують вирішення як соціальних, так і фізіологічних потреб працівників протягом робочого часу.
Законопроект передбачає введення в дію цілком нового механізму правового регулювання соціальних адресних програм, який успішно апробовано сусідніми державами.
С.Шевчук висловив впевненість, що у разі прийняття запропонованого закону підвищиться фінансовий добробут населення, а також збільшаться бюджетні надходження за рахунок непрямих економічних вигод від збільшення обороту підприємств сільськогосподарської, харчової та переробної галузей, закладів торгівлі та громадського харчування.
Верховна Рада прийняла проект закону про систему харчування працівників за основу у першому читанні. "За" його прийняття проголосував 301 народний депутат.
Верховна Рада заслухала щорічну доповідь Кабінету Міністрів України про участь України в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки. Її представив заступник міністра закордонних справ Олег Шамшур. Він коротко поінформував про структуру доповіді. Документ складається з шести окремих розділів. Перший розділ висвітлює завдання та політичні аспекти участі України у миротворчій діяльності. У ньому підкреслюється, що активна миротворча діяльність України є реальним свідченням послідовності нашої держави у виконанні взятих на себе міжнародних зобов'язань.
Другий розділ стосується формування, підготовки та направлення миротворчих контингентів і персоналу.
Третій розділ охоплює питання виведення та скорочення миротворчих контингентів і персоналу.
Четвертий розділ дає відповіді на питання правового та матеріально-технічного забезпечення персоналу, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях.
У п'ятому висвітлюються фінансові аспекти діяльності.
Шостий розділ містить узагальнені висновки.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів, які стосувалися нещодавніх прикрих випадків, що сталися в українських миротворчих контингентах.
Голова профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков доповнив доповідача, зазначивши, що аналіз набутого досвіду і позитивного, і негативного, призводить до висновків, які потребують внесення істотних коректив стосовно участі України у миротворчій діяльності.
Він також наголосив на тому, що є потреба у вдосконаленні чинних законів. Г.Крючков вважає, що "нам потрібно придивитися до того, як використовувати миротворчі операції не тільки для участі миротворчої діяльності, а для закріплення, зміцнення наших стратегічних інтересів у відповідних регіонах".
Верховна Рада взяла до відома щорічну доповідь Кабінету Міністрів України про участь України в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки.
Законопроект про комунальну власність доповів заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Матвєєв. Він зазначив, що у профільному Комітеті до останнього часу знаходилось три законопроекти, спрямованих на врегулювання правових аспектів комунальної власності. Всі вони мають суттєві недоліки, але оскільки проблема існує, то її необхідно розв'язувати.
В.Матвєєв зазначив, що існування трьох законопроектів зайвий раз підтверджує, що на законодавчому рівні проблеми порядку та особливостей управління об'єктами комунальної власності територіальними громадами і органами місцевого самоврядування назріли.
Доповідач поінформував про те, що подальшу долю цих законопроектів вирішуватиме робоча група з фахівців, створена при Комітеті. Він також наголосив на тому, що окремий законопроект по цій проблемі має право на існування.
Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко висловив протилежну думку, зазначивши, що законопроект про комунальну власність зовсім не потрібен. Він аргументував недоцільність розгляду і прийняття законопроекту і запропонував його відхилити.
У підсумку законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття, був відхилений.
Народні депутати підтримали наступний законопроект, прийнявши його за основу у першому читанні, - про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо створення робочих місць для інвалідів).
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями в розділі "Різне".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, закриваючи засідання, повідомив, що у Верховній Раді утворено депутатську фракцію партій НДП та "Трудова Україна", до складу якої увійшло 14 народних депутатів.
На цьому пленарне засідання завершилося.
12-16 вересня народні депутати працюватимуть у комітетах, фракціях і групах.
13 вересня у Верховній Раді України відбудеться День Уряду з порядком денним: про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його подолання.
Цього ж дня відбудуться парламентські слухання: "Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні".
Чергове пленарне засідання восьмої сесії Верховної Ради України відбудеться у вівторок, 20 вересня.