Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про затвердження Державної цільової програми розвитку національного усиновлення дітей України "Кожній дитині - власну родину" на 2006 - 2016 роки", внесений народними депутатами І.Осташом, С. Матвієнковим та М. Бауєром

23 червня 2005, 09:48

Законопроектом пропонується запровадити відповідні правові, організаційні та економічні умови з метою удосконалення процесу усиновлення дітей в Україні шляхом державної цільової програми розвитку національного усиновлення дітей України "Кожній дитині – власну родину" на 2006 - 2016 роки.

На засіданні Комітету зазначалося, проект закону пропонує таку систему контролю, яка забезпечить здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення у порядку, затвердженому відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Також в законопроекті досить чітко розписаний механізм щодо спрощення та подальшого удосконалення існуючої на сьогодні в Україні системи усиновлення дітей громадянами нашої держави.

Реалізація його положень, на думку членів Комітету, сприятиме більш належному виконанню вимог чинного законодавства, яке регулює суспільні відносини у цій сфері. Зокрема Конвенції ООН "Про права дитини", яка декларує, що приоритетною формою влаштування дитини є сім’я, а також Закону "Про охорону дитинства", який містить положення про те, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, обов’язково повинні бути передані під опіку чи піклування або на усиновлення, яке допускається виключно в інтересах дитини.

При опрацюванні проекту до другого читання члени Комітету вважають, що в ньому має бути більш чітко виписаний механізм залучення коштів для реалізації його положень, а також більш детально зазначені вказані в ньому "інші джерела фінансування" з яких будуть залучатися кошти для цієї державної програми.

Необхідно також докладно викласти положення про "опікунську раду", її склад, обов’язки, фінансування тощо.

Мають бути в законопроекті і точніше розгалуженні повноваження виконавчих органів та чітко вказані відповідні заходи, які мають вживатися ними на виконання положень програми.